Спробував глянути Олімпіаду. Не зайшло. Не можу.
І навіть не тому, що вони там скачуть, поки мою маму виморожує кремлівський режим.
Спорт — це легалізоване насильство. Коли немає війни, збираються мужики в трико і дівки в лосинах. Там є правила. Там є «Наші» проти «Не наших».
І ось якийсь клерк, замучений іпотекою, дружиною і дітьми, які не роблять уроки, у п'ятницю приходить накидатися пивом. Йому треба обговорити, скільки коштує футболіст, поки в нього самого прострочки по кредитах.
Це такий морфій для душі: «Ах, як наші їх натягнули! Ах, які молодці!». А якщо Харлан ще й зносить росіянку — несіть серветки, будемо ганяти лисого до дірок на руках на цю подію.
М'яка сила? Нагадування про війну? Всередині це все одно примітивне «Наші проти Чужих».
Але це не вставляє. Бо «Наші проти Не наших» — це зараз не в Парижі. Це в небі над моєю лікарнею.
Мільярд на рік. У рік Олімпіади — 600–800 лямів, у міжсезоння трохи менше. На Мінмолодьспорт — 180 лямів доларів вийми та поклади.
А до нас вторглися у 2014-му. Скільки ви купили літаків за 10 років? Та хоч б/в F-16 у єгиптян чи Гріпенів у лізинг? І не пиздіть, що не продали б. Пакистанцям під санкціями за ядерну зброю продають — і вам би продали.
Дві ескадрильї за 10 років. Було б легше зараз? Було б.
Ви навіть не зібралися на депутатські слухання про це.
Чесно кажучи, це як з культурою. Всі ці «Заслужені Потапи» і «Самотні вовчиці», на яких йшли бюджетні бабки, які не вилазили зі студій і вчили нас жити. Покажи, де ці лідери? В Іспаніях. «Потужно» з нами. Скільки грошей туди ляпнуло?
А тим часом мій фізіотерапевт, який відновлює десятки людей на день, отримує 15 000 гривень на місяць. Коли закінчує зі мною — йде працювати на швидку. Там отримує ще 15.
У сумі має «дику» для України цифру — 30 000 грн.
Увага: 700 баксів. Це допомога для сирійця-бомжа в Європі. А людина 7 років вчилася.
І це не жарти — зараз військових почали запрошувати в студії, а до 14-го це був статус напівбомжа, якого можна зустріти біля уцінки з бананами. 23 000 грн... і зараз це як бариста-хлопчисько після тритижневих курсів.
І всіх на ЛБЗ не відправиш. Купа людей має видавати шкарпетки, ремонтувати машини, крутити зв'язок, лагодити людей. Тому якось не дивляться фігурні тулупи з призовим фондом у 100 тисяч доларів на тлі зарплати лікаря і тисяч поранених
І дуже важлива тема: «Достукатися до світу через спорт». Це неможливо. Всі знають, що спорт зараз — це чистий бізнес. Всі сидять на фармі. Йде гонка лабораторій: хто швидший — ті, хто виводять сліди препаратів, чи ті, хто їх шукають? Це пиздьож. Тіні на стіні. Гонки за секунду, на яку наярюватиме офісний планктон і виробники реклами.
Пластиковий світ, що зображує війну за правилами. Закони честі та інший кал.
Її не треба зображати. Он вона — за вікном.
Приходить ковід — ви згадуєте, що лікарі отримують копійки, починаєте щось там робити. Він йде — і ви благополучно упарюєтесь по дупі нідерландської ковзанярки. Коло замкнулося. «Скільки там коштує футболіст? Дай ще парочку темного».
Тим часом відділення фізіотерапії в поліклініці закрили. Натовпи людей пруть на лазер, військові без черги. 15 тисяч зарплати і яйце в подарунок на сніданок від держави. Чого ж СЗЧ росте, незрозуміло, еге ж? Може мало дивляться Олімпіади?
Ех, бобслей. Зараз подивимось, як там наші не нашим дають за щоку.
Такі у мене справи з олімпіадою.
Мішура, сцена і карлики-вантажники за лаштунками. Сьогодні білітерша на лікарняному і вони сумують.
