1. Сировинні доходи росії впали до мінімуму з початку війни.
- У травні 2025-го експортні доходи росії від нафти, газу та вугілля впали до найнижчого рівня з лютого 2022 року, свідчать дані Центру дослідження енергетики і чистого повітря (CREA).
- Загальний щоденний дохід від енергоекспорту — лише 565 млн євро (мінус 19% до травня 2024 року).
- Експорт нафти морем скоротився на 8% до квітня і на 22% до травня 2024 — найменше з січня 2024-го.
- Газові доходи скоротилися на 7% до квітня
- Ціна на нафту Urals впала до $57,3 за барель — проти $70 на початку року.
- Попри зростання фізичних обсягів експорту, падіння цін боляче вдарило по виручці. Китай лишається головним покупцем, але купує дешевше.
- Сировинна модель економіки рф дедалі глибше пробуксовує на тлі санкцій і цінового тиску.
2. Зниження морського експорту нафти з росії: прибутки впали попри зростання цін.
- За підсумками чотирьох тижнів до 15 червня 2025 року середньодобовий експорт сирої нафти з росії морем впав до 3,31 млн барелів/день — це найнижчий рівень з квітня.
- Хоча світові ціни на нафту зростали на тлі конфлікту між Іраном та Ізраїлем, москва не змогла скористатися цим трендом через скорочення обсягів постачання.
Ключові цифри:
- Експорт зменшився на 1% порівняно з попереднім періодом.
- У грошовому вимірі тижневий дохід знизився на $70 млн, або на 5%, до $1,35 млрд.
- За тиждень 30 танкерів вивезли 22,4 млн барелів, тоді як тижнем раніше було 25,5 млн на 34 суднах.
- москва планує збільшити поставки сирої нафти до Китаю через Казахстан на 25% (понад 10 млн тонн/рік), щоб зменшити залежність від морських перевезень з Балтійського, Чорного та Північного морів.
- Але цей напрямок не забезпечує ані ті самі прибутки, ані ту саму геополітичну гнучкість.
- Попри тимчасове підвищення глобальних цін на нафту через геополітичну напругу, економічний ефект для росії мінімальний через структурні обмеження:
- Внутрішня переробка скорочує експорт.
- Логістичні збої й відмова від арктичного маршруту зменшують обсяги.
- Страхові, юридичні та фінансові бар’єри на фоні санкцій ускладнюють морську торгівлю.
- Це ще один сигнал, що російська нафтова індустрія поступово втрачає гнучкість і стійкість до зовнішніх шоків, а можливості маневру в умовах санкцій, обмеженого флоту та зміни світового попиту — вичерпуються.
3. Європейські банки відмовились повертати $244 млн російському «Єврохіму» через зв’язки з Мельниченком і війною рф проти України.
- Група «Єврохім», заснована російським олігархом Андрієм Мельниченком, подала позов до Високого суду Лондона проти французького банку Société Générale та нідерландського ING Bank. Причина — відмова банків виплатити $244 млн за гарантіями, пов'язаними з будівництвом хімічного заводу під Санкт-Петербургом.
- Британський суд розглядає справу в контексті санкційного режиму проти російських активів.
- Адвокати «Єврохіму» стверджують, що ані сама компанія, ані її материнська структура EuroChem Group не підпадають під санкції ЄС, оскільки формально належать незалежному трасту і не контролюються особисто Мельниченком.
- Водночас представники банків переконані у зворотному: на їхню думку, «Єврохім» зберігає фактичний зв’язок із олігархом, який перебуває під санкціями з 2022 року.
- Société Générale заявив, що виконання зобов’язань було б порушенням санкційного законодавства ЄС, а переуступка боргу материнській компанії була «прозорою спробою» обійти обмеження.
- ING Bank також наголосив, що структура власності «Єврохіму» після введення санкцій стала «ще більш непрозорою», а компанія, за їхніми даними, пов’язана з постачанням продукції російській армії, що веде незаконну війну в Україні.
- Юридичний спір вкотре висвітлює, як російські бізнес-структури, пов’язані з олігархами та оборонним сектором, намагаються через західні суди оскаржити фінансові обмеження, накладені на тлі повномасштабного вторгнення рф в Україну.
4. Латвія остаточно забороняє обслуговування російською мовою в банках з 30 вересня 2026 року.
- Згідно з новими вимогами латвійського законодавства, з 30 вересня 2026 року всі банки країни зобов’язані перейти на обслуговування клієнтів виключно державною мовою — латиською. Це стосується усіх банківських послуг, консультацій, документації та взаємодії з фізичними й юридичними особами.
- Винятки допускаються лише для іноземних клієнтів: банки зможуть використовувати додаткову мову обслуговування, але лише за умови, що це офіційна мова держави-члена або кандидата на вступ до ЄС.
- Таким чином, російська мова прямо виключається з переліку допустимих для обслуговування.
- Це рішення є частиною ширшої стратегії латвійської влади щодо дерусифікації публічного простору і поступової ліквідації залишків колоніального впливу рф.
- Латвія послідовно обмежує використання російської в державному управлінні, освіті, медіа та обслуговуванні. Для більшості латвійських банків це не стане шоком: після повномасштабного вторгнення рф в Україну більшість з них уже суттєво скоротили російськомовний сервіс або повністю від нього відмовилися. Проте тепер це стає обов’язковою нормою національного законодавства.
- Заборона російської в банках — не просто мовне питання. Це чіткий політичний сигнал: Латвія не бачить жодної перспективи для російської мови як засобу комунікації у своїх стратегічних секторах. У контексті війни росії проти України це також крок солідарності та зміцнення національної ідентичності.
5. Франція та Іспанія посилили візовий режим для громадян росії.
- ЄС продовжує ізолювати росіян — Франція та Іспанія запровадили нові обмеження на в’їзд для громадян рф та білорусі.
- Франція з 2025 року вимагає спеціальну візу для відвідин заморських територій (Полінезія, Реюньйон, Гваделупа, тощо), навіть якщо у громадянина є багаторазова шенгенська віза. Старих правил більше не буде.
- Іспанія з 12 липня зобов’яже громадян рф отримувати транзитну візу TAP для пересадок в міжнародних аеропортах. Без TAP навіть пересадка у Мадриді чи Барселоні стане недоступною.
- Нововведення — частина ширшої тенденції обмеження мобільності росіян та згортання звичних каналів подорожей. Після краху російської авіагалузі тепер європейські пересадки теж стають недосяжними.
6. Канада завдала удару по найближчому оточенню путіна — під санкціями опинилася його колишня дружина та ключові діячі режиму.
- Міністр закордонних справ Канади Аніта Ананд оголосила про новий пакет жорстких санкцій проти росії, який охоплює 77 осіб та 39 компаній, пов’язаних із кремлівським режимом.
- У санкційний список потрапили: Людмила Очеретна — колишня дружина Путіна; Валерій Гергієв — головний культурний символ режиму; Максим Ліксутов та Анастасія Ракова — заступники мера Москви; Анатолій Чубайс, Олександр Мамут, Володимир Лісін, Володимир Євтушенков — олігархи та топменеджери, що збагачувалися завдяки війні; Крістіна Потупчик, Наталя Касперська, Тетяна та Валентин Юмашеви — представники медійного, політичного та ІТ-оточення.
Також:
- Введено торгові санкції на майже 1000 найменувань товарів.
- 201 судно з російського «тіньового флоту» занесено до чорного списку.
- Ізоляція путінської еліти поглиблюється: тепер навіть формально відсторонені від влади особи — як-от колишня перша леді — під міжнародною забороною.
7. США відкладають нові «пекельні санкції» проти росії через загострення конфлікту з Іраном.
- Ухвалення нового жорсткого пакета санкцій США проти росії тимчасово відкладено через ескалацію військового конфлікту між Ізраїлем та Іраном.
- Сенатори від Республіканської партії пояснюють затримку необхідністю зосередити увагу на Близькому Сході, а також — пріоритетом для адміністрації Дональда Трампа є прийняття великого податкового законопроєкту.
- Пакет так званих «пекельних санкцій», ініційований сенаторами Ліндсі Гремом і Річардом Блументалем, передбачає радикальні обмеження проти російського енергетичного сектору, а також введення 500% мит на імпорт із країн, що продовжують купувати нафту, газ, уран та нафтопродукти з росії.
- Однак цей підхід наразився на опір, зокрема з боку союзників США, які поки що не відмовились повністю від закупівель російських енергоносіїв.
- Тепер автори змушені переглядати законопроєкт — зокрема, планується виключити з-під дії санкцій країни, які одночасно надають допомогу Україні. Це свідчить про те, що навіть у США посилення тиску на росію стикається з лобістськими та геополітичними обмеженнями.
- Попри затримку, сенатор Грем заявив, що санкції не зняті з порядку денного: «Я не забув про росію чи Україну». Водночас відтермінування рішення до липня свідчить про те, що США досі балансують між внутрішньополітичними пріоритетами, загостренням на інших фронтах і обіцянками рішучої підтримки України.
- На тлі затягування санкцій США, росія продовжує отримувати мільярдні прибутки від експорту енергоносіїв, зокрема до країн, які не готові до повної відмови від російського палива. Це послаблює ефективність західного санкційного тиску й дозволяє кремлю фінансувати війну проти України.
8. ЄС без Трампа та Орбана посилює тиск на російську енергетику — попри опір Будапешта і Братислави.
- Європейський Союз оголосив про нові заходи для обмеження імпорту російських енергоносіїв, посилюючи тиск на фінансові джерела війни Кремля в Україні.
- У центрі ініціатив — дозвіл компаніям виходити з довгострокових контрактів на купівлю російського газу до 2027 року та зниження цінової стелі на нафту з $60 до $45 за барель у межах домовленостей G7.
- «Сьогодні ми вирішили перекрити кран російської енергії», — заявив єврокомісар з питань клімату та енергетики Дан Йоргенсен.
- Попри тверду позицію Брюсселя, новим обмеженням чинять опір дві держави-члени — Угорщина та Словаччина. Їхні уряди наполягають, що санкції загрожують енергетичній безпеці та добробуту громадян, однак посадовці ЄС заявляють, що ці цифри перебільшені й країни насправді торгуються за фінансову компенсацію.
- Брюссель передбачив винятки для країн без виходу до моря, проте обмеження розроблені так, щоб ухвалювались кваліфікованою більшістю, мінімізуючи вплив вето Віктора Орбана чи Роберта Фіцо.
- Утім, для повного затвердження нових санкцій потрібна одностайність усіх 27 країн ЄС.
- Зовнішньополітичний тиск також посилився: підтримка США залишається критично важливою для ефективного впровадження санкцій, зокрема боротьби з "тіньовим флотом" танкерів, що обходять обмеження.
- Але президент Дональд Трамп на саміті G7 у Канаді натякнув, що нових санкцій наразі не підтримає.
- Водночас Єврокомісію закликають запровадити жорсткіший контроль та аудит імпорту, адже лазівки в нових правилах можуть бути використані деякими країнами — зокрема Італією чи Австрією — щоб повернутися до закупівель у росії після можливого укладення мирної угоди.
- Окреме занепокоєння в енергетичних компаній викликає ризик судових позовів із боку російських постачальників у разі одностороннього розриву контрактів.
- Однак у Брюсселі наполягають: енергетичний шантаж з боку росії довів, що вона більше не є надійним партнером.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
