Драйвером корекції стали, переважно, акції технологічних компаній, яким, звісно, є куди корегуватись. Враховуючи, що саме Велика 7 (не плутати з G7) є основним драйвером зростання ринку останні роки. І от зараз інвестори і спекулянти вирішили, що прийшов час трошки зафіксувати прибуток. В результаті, ранок п ятниці індекс S&P500 відкриває на позначці 6370 пунктів, що, фактично, на 100 пунктів нижче, ніж тиждень тому. Не дуже значне падіння у відстотках, тим більше для серпня з його зменшеною ліквідністю в період відпусток. Особливо на тлі того, що ринок так чи інакше перебуває в очікуванні, що скажуть у ФРС. Щорічний сімпозіум у Джексон Холі принесе основні новини вже після торгового тижня і зараз можна хіба що гадати, чи мав тиск Трампа якись ефект і чи досі регулятор вважає, що інфляційні ризики переважають ризики ринку праці. Проблема у тому, що Трамп встиг вдарити і по першому і по другому і тому у Пауела і його колег така важка задача.
І, звісно, не могла на ринок не впливати чергова спроба Дональда Трампа заслужити Нобелівську премію миру і, як виявилось, перепустку до раю. Власне, якщо прожити таке життя, яке прожив президент США, та й досі проживає, і вірити, що після смерті щось є, то будеш з тремтінням чекати зустрічі із Святим Петром. І треба мати якісь супер компенсатор гріхів, враховуючи, що він навряд чи бере хабарі. Зупинка великої війни, на якій гинуть тисячі, була б непоганим бонусом. Президент США розвів шалену активність з п‘ятниці по понеділок, змусивши частину людей справді повірити, що наближення війни Росії проти України десь поряд. Впливаючи як на котирування на американських біржах, так, звісно, і на український ринок. Та і на те, що лишилось від ринку російського. Проте оптимізм початку тижня зіткнувся з реальністю і наповненням голови Путіна, що трошки скорегувало настрої. Показово те, як різко просіли к п’ятниці ставки на бетінговій платформі Polymarket, де ймовірність швидкого завершення війни просіла з 40% до 30% після того, як росіяни спочатку словами Лаврова і, прости Господі, дописами Мєдвєдєва, дезавуювали очікування, які випромінював Трамп щодо швидкої зустрічі Путіна і Зеленського, а також гарантій безпеки, а потім ракетами і дронами підтвердили сказане і написане.
Тому не дивно, що ми побачили певні емоційні гойдалки на ринку облігацій. Проте, варто зазначати, що поки що середній учасник ринку єврооблігацій вірить в удачу Трампа більше і в те, що в нього є шанс потрапити до раю, ніж пересічний аналітик в Києв, президент Франції чи канцлер Німеччиниі. Чи навіть азартний гравець на Polymarket. І ринок залишається відносно дорогим. Навіть незважаючи на те, що оптимізм початку тижня, який привів до зростання вартості суверенних єврооблігацій на 2-3 пункти в понеділок-вівторок, вивітрився і в п’ятницю зранку державні бонди вже торгуються дешевше, ніж тиждень тому. Бо інвестори звісно бажають Трампу потрапити до раю, проте бачать, як йому заважає Путін, якому, певно, хочеться утягти друга Дональда з собою до пекла, щоб звідти дивитись, як друкують наступні сотні років підручники з історії на російський мові, ставлячи на обкладинку Путіна поряд із Петром Першим. Звісно, стрибки цін зачепили і українські акції, що торгуються на зовнішніх ринках (якщо щось і торгується всередині країни, то робить це непомітно для санітарів). На цих емоційних гойдалках сповна покатався Київстар, український дебютант на американському ринку, що хоч трохи гібридно, проте почав котируватись на NASDAQ.
Компанія системно підійшла до боротьби із ризиком потенційних санкцій, пройшовши шлях від залучення Помпео до наглядової ради і укладання угоди з Маском (як виявилось, це вже було не так і важливо і не дуже корисно для справи) до розміщення власних акцій серед американських інвесторів. Сам дебют Київстару, який вимушений був використати для цього американську прокладку, є важливою подію для українського фондового ринку. І чи не єдиною подією в принципі за останні дуже багато років. Радує і те, що пройшов тиждень, де спочатку сміялись, а потім плакали, а компанія все ще торгується вище ціни розміщення. Принаймні, поки що. Звісно, перші дні змушували кусати лікті тих, хто не купив при розміщенні (чи акціонерів компанії, всім відомих персонажів, які могли подумати, що продешевили), бо вартість компанії за день підстрибувала на 22%. Проте це виявилось короткострокових спалахом оптимізму, який не впорався із реальністю, нагадуючи, що всі українські компанії, якими прекрасними вони б не були, є заручниками макроекономічної і військово-дипломатичної ситуації в Україні.
У будь-якому разі тепер ми маємо досить ліквідний індикатор настроїв американців щодо перспективи мирного врегулювання. І якщо хтось вірить, що лишилось 2-3 тижні, то він має на всі гроші, якщо вони у нього звісно є в Америці, купити акції Київстару і чекати. На внутрішньому ринку в Україні тиша і спокій. В серпні не дуже багато бажаючих купляти нові ОВДП і аукціони Мінфіна з кожним разом проходять все нудніше і нудніше. А гривня лишається стабільною. Рухаючись плюс-мінус 10 копійок і дуже слухняно себе поводячи. І ранок п ятниці курс гривні зустрічає десь на рівні 41,25 гривень за долар на міжбанківському ринку і 41,35 на чорно-сірому ринку. Стабільно, як не дивно, веде себе і російський рубль, який вже півроку вперто тримається біля позначки 80 рублів за долар, ніби мавпуючи стабільність гривні. Що, звісно, допомагає Набіуліній стримувати інфляцію, яка нажаль знов знизилась до рівня 8,5%, проте є однієї з причин катастрофи з дефіцитом бюджету, який на середину року досяг 5 трлн рублів і чим далі, тим більше виїдає запасів із тумбочки Фонду Національного добробуту, усього, що було накоплено за 30 тучних років, ставлячи питання «А чим же Путін хоче далі фінансувати війну, якщо він так вперте не йде на справжні перемовини». І саме цей дефіцит бюджету залишає Трампу надію, що йому буде про що поговорити із Святим Петром.
