Так, це гіпертрофована форма карго-культу, так, це пропагандистська показуха, але не минуло й року як північнокорейські війська взяли участь у боях у Курській області, а Кім Чен Ин це не просто визнав, а й вихвалив.
Кіч Чен Ин зустрів особисто труни із загиблими північнокорейськими військовими. Не всі звичайно, їх куди більше, у сотні разів більше, але: коли путін зустрічав труни з його майбутньою “елітою” країни?
Кім Чен Ин зустрічався з офіцерами, які брали участь в операції, солдатами та сім’ями загиблих. При цьому під час зустрічі з сім’ями загиблих вони не стримували емоцій, пускали сльозу, знову ж таки – напоказ, у КНДР взагалі емоції – це окреме мистецтво позерства, але все це було. Сім’я загиблого не може радіти і дюжину разів поспіль говорити диктатору, який відправив їх годувальника на вірну смерть – “Дякую!”. Тому, в цьому емоційному плані, пропаганда Північної Кореї виявилася більш щирою, ніж російська: здох Максим, ну і… “Дякую вам за це, владімір владіміровіч!”.
Та й найголовніше. Коли путін визнав, що це російські війська окупували Крим? Що вони у Донецькій та Луганській областях? Кім Чен Ин набагато раніше і куди пафосніше визнав присутність своїх військ у Курській області.
Все вищевикладене жодним чином не повинно вас вводити в оману, в якомусь виправдувальному забарвленні представляти диктатора і тирана Кім Чен Ина, що заслуговує на шибеницю, але варто визнати – у нього яйця виявилися з куди міцнішого сплаву, ніж у путіна, у якого тих взагалі може й не бути.
Ну і якщо хтось дивився ролик, показаний центральним телебаченням КНДР про участь північнокорейських військових у Курській операції, то неозброєним поглядом видно, що в ньому йдеться про те, як Північна Корея рятувала росію… Дожилися. Генсеки СРСР, які завжди ставилися до КНДР не як до молодшого брата, а як до голодного, босоногого, брудного безпритульника з вулиці, крутяться дзиґою у своїх трунах від усвідомлення, куди їх привів путін.
Найцікавіше в цій історії те, що самі ж росіяни із захопленням зараз розповідають про цей пропагандистський екстаз КНДР. Цікаво, чи багато хто усвідомлює при цьому, наскільки вони принижені та нікчемні?
