Огляд іноземних ЗМІ: Українська атака на нафтопереробні заводи, новий пакет допомоги від Норвегії, та “Коаліція охочих”

Як повідомляє BBC, у Києві відзначили 34-ту річницю незалежності України. Президент Володимир Зеленський заявив, що країна боротиметься доти, доки «її заклики до миру не будуть почуті». Він наголосив: «Україна ще не перемогла, але точно не програла». Святкування відбулося за участю міжнародних гостей. Прем’єр-міністр Канади Марк Карні разом із Зеленським та Оленою Зеленською поклав квіти до меморіальної стіни. Карні оголосив, що вже у вересні Україна отримає дрони, боєприпаси та бронетехніку в межах пакета допомоги на 2 млрд канадських доларів. США представляв спецпосланець Кіт Келлог, який отримав від Зеленського орден «За заслуги». Підтримку Україні висловили Велика Британія, яка продовжить тренування українських військових до 2026 року, та Норвегія з Німеччиною, що профінансують два комплекси Patriot. Швеція оголосила про спільне виробництво оборонної техніки з Україною. Лист зі словами підтримки надіслав і король Чарльз III. У цей же день відбувся черговий обмін полоненими — по 146 військових з кожного боку, серед звільнених опинився і український журналіст Дмитро Хилюк. Тим часом росія звинуватила Україну в атаці дронами на енергетичні об’єкти в Курській області. Пожежу на ядерній станції швидко ліквідували, радіаційний фон залишився в нормі. МАГАТЕ закликало сторони до стриманості. На фронті Москва заявила про захоплення двох сіл на Донеччині, однак просування російських військ лишається повільним і вартісним.

За даними CNN, Україна різко активізувала атаки на нафтопереробні заводи та інші енергетичні об’єкти РФ, що вже призвело до дефіциту бензину й рекордного зростання цін у росії. За серпень дронами уражено щонайменше десять великих підприємств, серед них — заводи у Волгограді, Саратові та Ростовській області. За оцінками української розвідки, пошкоджені НПЗ забезпечували понад 10% від загальних потужностей країни. Пожежі на заводах тривають по кілька днів, що ускладнює відновлення виробництва через санкційний брак обладнання. Ціни на бензин на біржі в Санкт-Петербурзі зросли на 10% лише за серпень і майже на 50% від початку року. У Криму та кількох регіонах РФ зафіксовано перебої з пальним, хоча влада називає це «логістичними проблемами». Російська армія поки менш вразлива через пріоритетне використання дизелю, проте цивільне населення відчуває наслідки. Кремль уже заборонив експорт бензину, але аналітики прогнозують високі ціни щонайменше ще місяць. Україна паралельно намагається перешкоджати російському експорту нафти: нещодавні удари пошкодили нафтопровід «Дружба», що викликало обурення в Угорщини та Словаччини. США також висловили невдоволення через ризики для європейських партнерів. Тим часом Київ представив нову крилату ракету «Flamingo» з потужною бойовою частиною у понад тонну. Виробник планує випускати до 200 ракет на місяць, що може суттєво посилити можливості України у війні на дальніх відстанях.

За даними New York Times, Глава МЗС росії Сергій Лавров заявив, що зустріч президентів РФ і України «не запланована», адже для саміту немає узгодженого порядку денного. Це стало найчіткішим сигналом Кремля, що очікуваний саміт, про який говорив Дональд Трамп після переговорів із володимиром путіним на Алясці, не наближається. Сам Зеленський назвав відмову Москви свідченням небажання завершити війну та закликав Захід посилити санкційний тиск. Він наголосив, що Україна «не боїться жодної зустрічі», на відміну від росії. Трамп останніми днями надсилає суперечливі сигнали: спершу заявив, що путін і Зеленський можуть почати домовлятися, а згодом висловив сумніви, визнавши, що обидва лідери «не дуже ладнають». При цьому путін зосередився на розвитку бізнес-проектів із США, не згадавши про конкретні кроки до миру. Аналітики прогнозують, що російський лідер погодиться на переговори лише у разі поступок Києва щодо території та суверенітету.

За повідомленням The Times, «Коаліція охочих» — об’єднання з понад 30 країн, які посилюють підтримку України у протидії російській агресії. Ініціатива, яку очолюють Великобританія та Франція, передбачає створення міжнародної миротворчої сили, яка буде розгорнута на території України після підписання мирної угоди або повного припинення вогню. Коаліція також готова посилити військову допомогу та санкції проти росії, якщо переговори про припинення вогню зазнають поразки. У 2025 році союзники вже провели кілька самітів і зустрічей для планування командної структури, зон відповідальності та координації з НАТО та ЄС. Планується, що штаб-квартира коаліції розташуватиметься в Парижі з координаційним центром у Києві після розгортання. Метою цієї коаліції є зміцнення оборонного потенціалу України, підтримка відновлення її сил і забезпечення безпеки, що сприятиме відбудові економіки та залученню інвестицій. Нещодавня зустріч у Римі за участі президента Зеленського, лідерів членів коаліції та міжнародних організацій була присвячена посиленню фінансування оборони України, зокрема виробництва безпілотників. Лідери наголосили на необхідності подальшого тиску на Москву, включно з санкціями, у контексті триваючих обстрілів українських міст росією.

Як повідомляє Reuters, 24 серпня 2025 року уряд Норвегії оголосив про новий масштабний пакет військової допомоги Україні на суму близько 7 мільярдів норвезьких крон (приблизно 696 мільйонів доларів США). Основний акцент зроблено на посиленні протиповітряної оборони, яка має захистити українські міста та критичну інфраструктуру від російських ракетних і дронових атак. «Разом із Німеччиною ми забезпечуємо Україну потужними системами протиповітряної оборони. Це допоможе українцям боронити свою країну та захищати цивільне населення від російських повітряних ударів», — заявив прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре. У межах пакета передбачено: фінансування двох батарей Patriot разом із Німеччиною, включно з ракетами-перехоплювачами; закупівлю радарів ППО у німецької компанії Hensoldt; постачання систем ППО від норвезького оборонного концерну Kongsberg Gruppen. Це одне з найбільших рішень Норвегії щодо військової допомоги Україні з початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році.

Пентагон блокує використання Україною американських далекобійних ракет Army Tactical Missile Systems (ATACMS) для ударів по цілях на території росії. Про це повідомила The Wall Street Journal з посиланням на американських чиновників. Це рішення суттєво обмежує можливості Києва застосовувати одну з найпотужніших західних систем озброєння у війні проти російської агресії. Reuters поки що не зміг незалежно підтвердити ці дані. Новина з’явилася на тлі зростаючого розчарування президента США Дональда Трампа через відсутність прогресу у врегулюванні війни, яка триває вже третій рік. Після неуспішних переговорів з володимиром путіним, європейськими лідерами та Володимиром Зеленським, Трамп заявив, що розглядає можливість введення «масових санкцій чи тарифів» проти росії, або ж повного відходу від мирного процесу. «Я ухвалю дуже важливе рішення — або це будуть масштабні санкції, або мита, або ж ми нічого не робимо і кажемо: це ваша війна», — заявив Трамп. За даними WSJ, остаточне рішення про використання далекобійних ATACMS залишається за міністром оборони США Пітом Гегсетом. Таким чином, будь-які спроби Києва завдати ударів по об’єктах у глибині росії фактично заблоковані спеціальним механізмом погодження у Пентагоні.