Сьогодні у Копенгагені стартував саміт лідерів ЄС. Тут вирішується не лише безпека Європи, а й майбутнє України. Питань на порядку денному багато, але кілька з них — ключові.
«Стіна дронів»
Російські атаки дронами вже не лише українська проблема. Данія, Литва, Польща та інші держави теж стикаються з БПЛА над військовими й цивільними об’єктами. Тому ідея «стіни дронів» — це не просто технічний проєкт, а символ спільного захисту. Україна має унікальний досвід у цій сфері, і його цінують — наші спеціалісти вже працюють разом із партнерами.
«Варта східного флангу»
Європа нарешті серйозно заговорила про власну «оборонну варту» на східних кордонах. Це фактично щит — системи ППО, розвідка, швидке реагування. Це сигнал: ЄС розуміє, що російська загроза — не десь далеко, а поруч.
Заморожені російські активи
Особлива увага — грошам. У Європі лежить понад €140 млрд заморожених російських активів. І тепер пропонують, щоб вони працювали на Україну у форматі «репараційного кредиту». Тобто ми отримуємо кошти зараз, а борг буде закрито тоді, коли Росія виплатить репарації. Це компромісне, але реалістичне рішення. Уже сьогодні відсотки з цих активів принесли Україні перший транш у €1,5 млрд.
Україна і ЄС
Ще одна важлива тема — наш вступ до Євросоюзу. Переговори вже розпочаті, але не без проблем: Угорщина блокує, інші країни вагаються. У Копенгагені навіть обговорюють варіант обходу права вето. Очевидно, що в ЄС є політична воля, щоб відкрити всі переговорні кластери вже у 2025 році. Але від нас вимагають конкретних реформ — судів, антикорупції, прав меншин.
Цей саміт — сигнал, що Європа нарешті виходить із зони комфорту.
«Стіна дронів» і «Варта східного флангу» — це про реальну безпеку.
Використання російських активів — про справедливість і підтримку України.
Вступ до ЄС — про наш спільний вибір і майбутнє.
Копенгаген може стати точкою, де слова перетворяться на дії. Хочеться вірити, що Європа готова до цього.
