Угорщина опинилася в центрі міжнародного скандалу після журналістського розслідування, яке стверджує, що її розвідувальна служба Információs Hivatal (IH) діяла під дипломатичним прикриттям у Брюсселі між 2012 і 2018 роками.
За даними, угорські агенти намагалися вербувати співробітників європейських інституцій — зокрема Єврокомісії — для отримання внутрішньої інформації, корисної уряду Віктора Орбана.
Джерела: Direkt36, Der Spiegel, De Tijd, Der Standard
Ключові факти:
Розслідування проводили Direkt36, Der Spiegel, De Tijd і Der Standard.
Один із агентів IH, позначений як «V», офіційно працював у представництві Угорщини при ЄС, але насправді керував шпигунською мережею в Брюсселі.
Агенти намагалися вербувати угорців, які працювали в структурах ЄС, пропонуючи фінансування, допомогу з кар’єрою чи політичні послуги.
Вони також намагалися впливати на зміст внутрішніх документів Єврокомісії, щоб ті більше відповідали інтересам Будапешта.
За інформацією джерел, мережу було викрито близько 2017 року через необережність агентів.
У цей час головою Представництва Угорщини при ЄС був Олівér Варгеї (нині — єврокомісар з питань сусідства та розширення). Є підозри, що шпигуни діяли під його дипломатичним прикриттям.
Financial Times, Reuters
Реакція Брюсселя
Європейська комісія оголосила про створення внутрішньої робочої групи з безпеки для перевірки фактів.
Керівником групи призначено Ілкку Салмі, заступника генерального директора з питань безпеки ЄК.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Брюссель «серйозно ставиться до будь-яких ознак шпигунства всередині інституцій ЄС».
Антикорупційна організація Transparency International EU закликала Європарламент створити окрему слідчу комісію.
Euronews, Transparency International EU
Реакція Угорщини
Офіційний Будапешт назвав звинувачення «наклепом» і «спробою дискредитувати країну».
Міністр закордонних справ Петер Сіярто заявив, що уряд «не має інформації про такі операції».
Водночас журналісти нагадують, що в травні 2025 року Україна заявила про викриття угорської шпигунської мережі, яка збирала військову інформацію на заході країни.
The Guardian
Розслідування відбувається на тлі глибоких суперечок між Угорщиною та ЄС щодо:
• верховенства права,
• свободи ЗМІ,
• корупції,
• блокування фінансування Україні.
Усе це вже не раз робило Орбана політично ізольованим серед партнерів по ЄС.
Скандал із угорською шпигунською мережею — удар по довірі всередині Європейського Союзу.
Якщо факти підтвердяться, це може стати прецедентом, коли держава-член ЄС свідомо шпигувала проти власних союзників.
Брюссель змушений буде посилити внутрішній контроль безпеки в інституціях, а також переосмислити межі толерантності до режимів, які системно підривають європейські цінності.