ІМХО питання закінчення / призупинення війни в Україні набагато більше буде вирішуватися вже на зустрічі Трампа із Сі Цзінпінем невдовзі. Напередодні 1 листопада і оголошених Трампом безпрецедентних 500 %-вих мит на китайські товари.
Саме ця зустріч матиме найбільше значення для ходу війни.
А не зустрічі / розмови із Зеленським чи пуйлом.
Саме підготовкою до вікопомного раунду великого американо-китайського торгу / протистояння пояснюються майже всі дії як Трампа, так і Сі. І з "Томагавками", і з російською нафтою, і з бажанням Трампа хоч тушкою, хоч чучелком розбити дійсно абсолютно неприродний й неприйнятний для Вашингтона російсько-китайський союз.
Наша війна остаточно стала частиною великих американо-китайських глобальних розборок. Точніше - розмінною монетою і предметом для торгу / підвищення ставок і навіть ва-банку.
З боку і світового гегемона США, і з боку претендента - Китаю, який мріє якщо не замінити Штати повністю, то стати абсолютно рівним за впливом центром тяжіння.
Це і добре, і погано водночас. Бо наша війна тепер - частина великої шахової партії. Важлива - але не єдина.
І тому без волі США та Китаю ця війна не закінчиться. А думка України та навіть рашки стає все менше важливою.
Наш головний і поки що дієвий козир - незмінний. Це - не просто ЗСУ, а та тонка піксельна лінія біля нуля, завдяки якій ми ще зберігаємо мінімальну суб'єктність.
Sad but true.