1. Ще один великий російський НПЗ зупинився після ударів дронів.
- Новокуйбишевський нафтопереробний завод «Роснафти» зупинив роботу після чергової атаки безпілотників. Унаслідок удару 19 жовтня підприємство припинило первинну переробку нафти — обидві основні установки були виведені з експлуатації через пожежу.
- Потужність заводу становить близько 8,3 млн тонн нафти на рік, він є одним із ключових виробничих об’єктів «Роснафти» у Самарській області. Торік підприємство випустило понад 1 млн тонн бензину та 1,6 млн тонн дизеля, значна частина яких шла на внутрішній ринок.
- Відновлення роботи можливе не раніше листопада.
2. Фінансові втрати авіасектору росії через атаки українських дронів у 2025 році сягнули до $2,4 млрд.
- Фінансові втрати російського авіасектору у 2025 році через регулярне введення плану «Ковёр» під час атак українських безпілотників оцінюються у межах $1,6–2,4 млрд, за підрахунками на основі відкритих російських джерел.
- Лише за перші вісім місяців року обмеження через загрозу дронів вводилися близько 500 разів у різних російських аеропортах. Під час масштабних колапсів, як 5–6 липня, коли одночасно закривалися кілька великих аеропортів, авіакомпанії втрачали до 20 млрд рублів ($247 млн) на добу.
- У липні лише аеропорт «Пулково» в Санкт-Петербурзі за чотири дні закриття (172 скасовані рейси) зазнав прямих збитків у 50–55 млн рублів, а сумарно за літо втрати оцінили у 100–150 млн рублів. Витрати перевізників при цьому були ще більшими — через розміщення пасажирів у готелях, трансфери та компенсації.
- У жовтні фіксувалися серії одночасних зупинок роботи від 7 до 11 аеропортів, що підтверджують дані Росавіації та російських медіа. За екстраполяцією аналітиків, у середньому із закриттями п’яти-десяти аеропортів щоденні збитки перевізників становили 6–12 млрд рублів ($74–148 млн), а під час локальних обмежень (1–3 аеропорти на 2–4 години) — 1–3 млрд рублів ($12–37 млн).
- Загалом за період із січня по жовтень 2025 року авіакомпанії рф втратили близько 120–180 млрд рублів ($1,48–2,23 млрд), а аеропорти — ще 8–15 млрд рублів ($100–186 млн).
- Разом втрати російського авіасектору становлять орієнтовно 130–195 млрд рублів, або $1,6–2,4 млрд, що свідчить про системну кризу в галузі на тлі українських ударів і фактичної паралізації повітряного простору у центральних та південних регіонах рф.
- російська влада уникає публікації помісячних фінансових звітів щодо наслідків «Ковра», а Росавіація та перевізники обмежуються загальними формулюваннями про «безпеку польотів».
3. російські регіони опинилися на межі бюджетного краху — резерви майже вичерпані.
- Шість російських регіонів фактично вичерпали свої фінансові резерви та опинилися на межі бюджетного колапсу. За станом на 1 вересня 2025 року у цих суб’єктів рф залишалося менше 1% від затвердженого річного бюджету на банківських рахунках — тобто коштів вистачало лише на 2–3 дні поточних витрат.
- За перше півріччя 2025 року сукупний дефіцит регіональних бюджетів рф сягнув 397,8 млрд рублів, а до кінця вересня зріс до 724,8 млрд.
- Наприкінці року ситуація лише погіршиться через великі виплати за державними контрактами.
- Бюджетна криза в регіонах демонструє глибокі наслідки війни для російської економіки — навіть на внутрішньому рівні москва вже не здатна підтримувати фінансову стабільність без масових запозичень і скорочення соціальних видатків.
4. ЄЦБ уперше підтримав використання заморожених російських активів для допомоги Україні.
- Європейський центральний банк (ЄЦБ) уперше фактично підтримав ініціативу спрямувати заморожені російські резерви на фінансування України.
- Раніше регулятор застерігав, що конфіскація таких активів може підірвати довіру до євро та європейської фінансової системи, однак тепер позиція змінилася.
- Голова ЄЦБ Крістін Лагард заявила, що використання російських коштів можливе «в рамках нового плану ЄС» і має здійснюватися колективно — усіма країнами, які заморозили активи Центробанку росії.
- «Справедливе використання передбачало б надання Україні операційного кредиту під заставу заморожених російських коштів», — пояснила Лагард, наголосивши, що ключовим принципом має стати єдність дій Заходу.
- Фактична підтримка ЄЦБ означає посилення політичної волі в Європі до того, щоб російські резерви — понад €200 млрд, заблоковані після початку повномасштабного вторгнення — почали працювати на відновлення України, а не залишалися «мертвим капіталом».
- Такий крок стане черговим ударом по фінансовій стабільності росії, позбавивши кремль частини валютної подушки, якою він досі користувався для фінансування війни.
5. ЄС готує механізм використання заморожених російських активів для фінансування України.
- Європейський Союз наближається до ухвалення рішення про використання заморожених російських активів для надання масштабного кредиту Україні.
- Бельгія, на території якої розташований депозитарій Euroclear — основний зберігач російських коштів, — погодилася не блокувати ініціативу Європейської комісії щодо підготовки законодавчої пропозиції.
- Очікується, що документ буде представлено після саміту Європейської ради в Брюсселі цього тижня. Йдеться про кредит обсягом до 140 мільярдів євро, який планується профінансувати за рахунок прибутків від заморожених російських активів, зафіксованих після початку повномасштабного вторгнення рф в Україну у 2022 році.
- Бельгія займала обережну позицію через ризики юридичних позовів, адже саме Euroclear зберігає активи, які можуть стати об’єктом судових вимог. Однак країна не виступатиме проти ухвалення рішення, що відкриє шлях для створення механізму «репараційного кредиту» на користь України.
- Для Києва такий крок має вирішальне значення, адже без європейського кредиту бюджетний дефіцит країни у 2025–2026 роках може сягнути 60 мільярдів доларів.
- Європейські дипломати називають ініціативу «останнім інструментом» для забезпечення фінансової стабільності України на тлі скорочення підтримки з боку США.
- За словами джерел у ЄС, Єврокомісія запропонує систему страхування ризиків для країн-членів, щоб уникнути фінансових втрат у разі потенційних судових рішень.
- У перспективі ЄС також планує розширити механізм, залучивши інші заморожені російські активи, розміщені в банках і депозитаріях країн блоку.
6. Сенат США тимчасово відклав голосування щодо санкцій проти росії до саміту Трампа і путіна.
- Сенат США тимчасово відклав голосування за новий пакет санкцій проти росії, очікуючи на саміт Дональда Трампа та путіна, який має відбутися в Будапешті.
- Лідер республіканців у Сенаті Джон Тун, який раніше вимагав винести документ на розгляд протягом найближчих тижнів, заявив, що тепер рішення ухвалюватимуть після зустрічі двох лідерів.
- «Сенатор Ліндсі Грем зараз працює з Білим домом, намагаючись визначити, чи буде ця зустріч плідною і чи сприятиме вона просуванню процесу. Якщо цього не станеться, я все ще вважаю, що законопроєкт про санкції — це інструмент у арсеналі президента, який він може використати проти росіян, щоб змусити їх сісти за стіл переговорів», — заявив Тун.
- Законопроєкт, поданий Гремом у квітні, передбачає нові економічні обмеження для посилення тиску на москву та має підтримку 84 сенаторів, що фактично гарантує його ухвалення.
- У Палаті представників ініціативу підтримали понад 100 конгресменів. Пауза в розгляді не свідчить про ослаблення позиції США: Вашингтон зберігає готовність повернутися до санкцій у разі, якщо кремль не демонструватиме реальних кроків до припинення війни.
- Для України це означає, що американський Конгрес і надалі готовий до рішучих дій у разі провалу дипломатії.
7. США відмовились приєднуватися до ініціативи Євросоюзу та країн «Великої сімки» щодо використання заморожених російських активів для фінансування України.
- Американська сторона на полях зустрічей МВФ у Вашингтоні заявила, що не має наміру долучатися до плану, посилаючись на «ризики для фінансової стабільності».
- Відмова Вашингтона стала ударом по амбіціях Брюсселя, який планує залучити близько 140 млрд євро під заставу активів Центробанку росії.
- Єврокомісія вже готує механізм їх використання, проте його затвердження тепер може бути відкладене.
- Рішення США прозвучало невдовзі після розмови Дональда Трампа з путіним, що викликало питання про політичні мотиви американської позиції.
- Тим часом ЄС дедалі активніше просуває ідею спрямування заморожених російських коштів на підтримку України, навіть без участі Вашингтона.
8. Японія не відмовляється від російського ЗПГ, але ринок Азії стає дедалі менш вигідним для москви.
- Японія, попри тиск США, не планує відмовлятися від імпорту російського зрідженого природного газу з проєкту «Сахалін-2». Водночас російські компанії «Газпром» і «Новатек» стикаються з дедалі жорсткішою конкуренцією на азійському ринку через зростання поставок із Північної Америки.
- У найближчі роки Тихоокеанський ринок отримає близько 51 млрд кубометрів нового ЗПГ щороку — обсяги, що дорівнюють потужності газопроводу «Сила Сибіру-2». Більшу частину цього газу забезпечать три нові канадські проєкти та один у Мексиці, які завдяки коротшій логістиці мають суттєві цінові переваги над російськими постачальниками.
- Через насичення азійського ринку й падіння попиту в Південній Кореї та Японії, російські компанії ризикують втратити прибуткові контракти.
- Зростання китайського імпорту газу поки що не компенсує обмеженість інших напрямків, що створює додатковий тиск на експортні доходи кремля.
9. Європа нарощує імпорт індійського пального, виготовленого з російської нафти.
- Європа стала головним напрямком зростання експорту нафтопродуктів з Індії, попри ризики потрапляння до європейського ринку пального, виробленого з російської нафти.
- Як повідомляють аналітики Kpler, світовий ринок індійського пального розділився на два полюси: Австралія різко скоротила імпорт бензину та дистилятів з Індії до менш ніж 50 тисяч барелів на добу через посилений контроль за походженням сировини, пов’язаної з росією, тоді як Європа, навпаки, збільшує закупівлі.
- У вересні 2025 року імпорт індійських нафтопродуктів до ЄС досягнув найвищого рівня з грудня 2023 року. Європейські трейдери активно поповнюють запаси перед запровадженням нових санкцій ЄС, які з січня 2026 року обмежать імпорт пального, виробленого з російської нафти.
- Таким чином, на енергетичному ринку формується «двоїста структура»: частина країн зменшує закупівлі через політичні ризики, тоді як європейські компанії намагаються максимально використати тимчасове вікно перед початком дії нових обмежень.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
