Президент США Дональд Трамп провів у Білому домі зустріч із лідерами Казахстану, Киргизстану, Туркменістану, Узбекистану та Таджикистану, присвячену десятиріччю формату «C5+1». Саміт став черговим кроком Вашингтона для розширення свого впливу у Центральній Азії та послаблення позицій москви.
За підсумками переговорів сторони підписали низку масштабних економічних угод, спрямованих на поглиблення співпраці зі США та скорочення залежності регіону від росії:
Узбекистан підписав угоду про інвестиції у США на суму 100 млрд доларів протягом 10 років, які охоплюють сектори видобутку корисних копалин, авіації та виробництва автозапчастин;
Казахстан дозволив американській компанії Cove Capital розробляти родовище вольфраму та зобов’язався придбати чіпи штучного інтелекту Nvidia на 2 млрд доларів;
Авіакомпанії Казахстану, Узбекистану та Таджикистану домовилися про закупівлю до 37 літаків Boeing;
Також обговорювалася закупівля сільськогосподарської техніки John Deere на мільярди доларів.
Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв заявив, що США «мають повне право на присутність у Центральній Азії», чітко демонструючи прагнення регіону диверсифікувати партнерів і зменшити залежність від росії.
У 2024 році товарообіг країн Центральної Азії з Китаєм становив 94,8 млрд доларів, тоді як з Росією — лише 45 млрд, що свідчить про поступову втрату москвою економічного домінування. Обсяг торгівлі з США за той самий період зріс до 4,2 млрд доларів, майже вдвічі більше, ніж п’ять років тому.
Політика Вашингтона під керівництвом Трампа спрямована на зміцнення зв’язків із державами, які десятиліттями залишалися в орбіті кремля. Після серпневої мирної декларації між Вірменією та Азербайджаном, яку також було підписано у Білому домі, американський вплив у регіоні стрімко зростає, тоді як російські ініціативи дедалі частіше зазнають поразки.
