Президент Володимир Зеленський оголосив про візит до Туреччини в середу з метою реанімувати мирні переговори з росією, які фактично припинилися ще влітку. The New York Times нагадує, що прямих контактів між українськими та російськими представниками не було місяцями – остання спроба діалогу через президента Трампа та путіна в серпні закінчилася нічим. У жовтні Трамп навіть скасував зустріч із російським лідером у Будапешті, заявивши, що той не налаштований на укладення угоди про припинення війни. “Ми підготували рішення, які запропонуємо партнерам. Наблизити кінець війни – головний пріоритет України”, – написав Зеленський у соцмережах. Кремль відповів, що російських представників на зустрічі не буде, хоча Москва “відкрита до переговорів”. Переговори відбуваються на тлі складної ситуації на фронті – росіяни наближаються до Покровська, продовжують атакувати енергосистему, а минулої ночі випустили по Україні чотири балістичні ракети та 114 дронів, убивши п’ятеро людей. Український президент також зазначив, що його команда працює над відновленням обміну полоненими – останній такий обмін відбувся 2 жовтня, коли повернулися 185 українців.
За даними джерела
CNN, Польща звинуватила росію в диверсії проти залізничної колії між Варшавою та Любліном, яка використовувалася для доставки допомоги Україні. Прем’єр-міністр Дональд Туск повідомив, що шляхи
підірвали двоє громадян України, які “співпрацювали з російськими службами” і втекли до Білорусі. За словами польського лідера, це був навмисний акт, спрямований на те, щоб спричинити катастрофу на залізниці. Кремль відкинув звинувачення, назвавши їх проявом “русофобії”, а речник Пєсков заявив: “росію звинувачують у всьому, що відбувається в Польщі”. Україна засудила диверсію та заявила, що Москва цинічно вербує власників українських паспортів для виконання своїх завдань, намагаючись перекласти провину на Київ. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга запропонував Польщі допомогу в розслідуванні, припустивши, що це могла бути чергова гібридна атака росії для перевірки реакції Європи. Цей інцидент став черговим у серії подій, які аналітики пов’язують із кампанією Москви з саботажу та дестабілізації по всій Європі – від пошкодження підводних кабелів до підпалів, включно з минулорічною масштабною пожежею в торговому центрі Варшави.
За даними джерела Bloomberg, Зеленський планує використати зростаючий тиск США на Москву для відновлення дипломатичних зусиль щодо припинення війни. У середу він зустрінеться в Туреччині з президентом Ердоганом та спецпосланником США Стівом Віткоффом. Український лідер заявив журналістам у Мадриді, що обговорить з Ердоганом шляхи досягнення справедливого миру та отримав “певні сигнали від США”, хоча відмовився їх деталізувати. Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан може особисто передати результати переговорів Москві, якщо буде досягнуто позитивного результату, зокрема щодо обміну полоненими. Секретар РНБО Рустем Умеров повідомив, що з минулого тижня проводить переговори за посередництва Туреччини та ОАЕ про звільнення 1200 українців.
За даними джерела Axios, росія та США обговорили можливість проведення ще одного обміну полоненими, повідомив російський спецпосланець Кирило Дмитрієв. Американський чиновник підтвердив переговори, заявивши, що США готові до обміну, але застеріг, що нічого неминучого не станеться. Щонайменше вісім американців перебувають у російських в’язницях, і повернення ув’язнених додому є пріоритетом для Трампа. Дмитрієв обговорював цю ідею з послом Віткоффом та іншими посадовцями адміністрації під час свого візиту до США 24-26 жовтня. Американський чиновник заявив, що переговори були позитивними, але жодних домовленостей досягнуто не було.
За даними джерела
Onet.pl, данські лоцмани б’ють на сполох через те, що відбувається на борту танкерів російського “тіньового флоту”, які щодня проходять через данські води. Досвідчений моряк Б’ярне Цезар Скіннеруп, який працює в державній лоцманській компанії DanPilot понад 26 років, розповідає, що його колеги почали регулярно бачити на цих кораблях чоловіків у камуфляжній формі ВМС росії. За його словами, ці люди стоять і спостерігають за кожним рухом лоцманів, а їхня присутність покликана залякувати не лише данців, а й сам екіпаж – щоб ніхто не наважився зробити щось, чого Москва не дозволяє. Водночас усі документи про власників та страховиків суден, які раніше регулярно показували під час транзиту, “буквально випарувалися” з палуб. Тепер майже неможливо встановити, хто насправді керує цими танкерами та які їхні справжні наміри. Скіннеруп каже, що серед азійського екіпажу зазвичай є один росіянин, який офіційно служить другим помічником капітана, але фактично є головним – це нагадує йому офіцерів часів Холодної війни на радянських кораблях. Лоцмани роками намагалися попередити уряд про зростаючу небезпеку, але їхні застереження місяцями ігнорувалися. Міністр закордонних справ Данії Ларс Локке Расмуссен відмовився коментувати цю ситуацію, а інші відомства також зберігають мовчання.
За даними джерела
Politico, Володимир Зеленський опинився під сильним тиском через вимоги звільнити свого впливового головного помічника Андрія Єрмака на тлі корупційного скандалу в енергетичному секторі. Чотири високопосадовці України повідомили виданню, що тиск частково походить навіть із лав власної партії Зеленського “Слуга народу”. Скандал спалахнув після того, як чинним та колишнім посадовцям пред’явили звинувачення у маніпулюванні контрактами в НАЕК “Енергоатом” з метою отримання хабарів – слідчі стверджують, що мережа відмила близько 100 мільйонів доларів. Політичні опоненти намагаються пов’язати Єрмака зі скандалом, стверджуючи, що він або його помічник є анонімною особою на прослушках, проте НАБУ не може “ні підтвердити, ні спростувати” це звинувачення, а сам Єрмак заперечує свою причетність. Опозиційні депутати та частина фракції “Слуга народу” вважають, що Зеленський зробив недостатньо для розслідування справи. Двоє українських чиновників заявили, що Зеленський сказав їм, що збереже Єрмака, але проведе деякі зміни в уряді. Президент має звернутися до цього питання після повернення з поїздки Західною Європою, пообіцявши “принципові швидкі рішення”.
За даними джерела
ABC News, з початку повномасштабного вторгнення загинули щонайменше 160 працівників української енергетики, ще понад 300 отримали поранення. Проте десятки тисяч людей щодня виходять на роботу, ремонтуючи трансформатори, підстанції та лінії електропередач, які росія атакує знову і знову. Михайло, який пропрацював в енергетиці 23 роки, був лише за кілька метрів, коли його колегу Дмитра вбили під час удару. “Мені просто більше пощастило”, – тихо сказав він. Дмитро втік зі свого рідного міста на півдні після окупації, бо відмовився підписувати контракт з владою, встановленою Москвою. У Чернігівській області 10 жовтня дрон вбив кранівника Анатолія Савченка, 47 років, коли той їхав додому з підстанції – другий удар стався, коли колеги намагалися йому допомогти, також загинув 45-річний Руслан Дейнега. 24-річний Богдан Білоус, який ремонтує лінії електропередач у Шостці, каже, що його зміни часто тривають понад 12 годин під гудіння дронів: “Краще я стану мішенню для росії, ніж цивільні чи солдати”. Олександр Томчук, керівник ремонту підстанцій у Київській області, отримує виклики серед ночі і збирає команду за півгодини. “Ми зробимо все, щоб люди не замерзли цієї зими”, – каже він, додаючи, що їхня робота така ж термінова, як у рятувальників. Вдова Анатолія Савченка сказала: “Ніхто не думав, що таке станеться, тим більше, що вони вже поверталися додому”.
За даними джерела
WELT, кількість відмовників від військової служби за переконаннями в Німеччині зросла до найвищого рівня з моменту призупинення призову 14 років тому. До кінця жовтня 2025 року Федеральне відомство у справах сім’ї отримало 3034 заяви про відмову від військової служби – це найбільша кількість з 2011 року. Кількість заявок зростає вже кілька років: у 2023 році було подано 1079 заявок, а минулого року їх кількість подвоїлася до 2249. У понад половині випадків цього року заяви подали ті, хто раніше не служив, ще близько 1300 заявок надійшли від резервістів та майже 150 – від солдатів дійсної служби. Минулого тижня коаліція в Бундестазі досягла угоди щодо добровільної моделі військової служби – щороку встановлюватимуться конкретні цілі для набору достатньої кількості добровольців. Військовий обов’язок, призупинений у 2011 році, наразі не буде відновлено, однак починаючи з наступного року всі молоді чоловіки, народжені у 2008 році або пізніше, повинні будуть пройти медичний огляд. Якщо цілі набору не будуть досягнуті, Бундестаг може вирішити запровадити систему “призову на основі попиту”.
За даними джерела
EL PAIS, палата представників США ухвалила Закон про прозорість документів Епштейна лише одним голосом проти – від республіканця Клея Хіггінса з Луїзіани. Законопроект вимагає від Міністерства юстиції розсекретити документи, пов’язані зі справою мільйонера-педофіла, проти чого Дональд Трамп та його адміністрація виступали кілька місяців. Трамп, який був другом Епштейна протягом 15 років, минулої неділі дозволив конгресменам-республіканцям проголосувати за законопроект, хоча він має право наказати оприлюднити файли без схвалення Конгресу. Спікер Палати представників Майк Джонсон припустив, що Сенат може внести поправки до законопроекту, розкритикувавши його за відсутність положень щодо захисту особистості жертв. Він також стурбований, що репутація тих, хто входив до оточення Епштейна, може бути пошкоджена, якщо їхня невинність зрештою буде доведена. Законопроект розробили представники обох партій Ро Ханна та Томас Массі після того, як генпрокурор Пем Бонді заявила минулого липня, що не оприлюднить файли, незважаючи на попередні обіцянки. Ця зміна думки відбулася після зустрічі в Білому домі, на якій Бонді попередила Трампа, що його ім’я “фігурує” в документах. Під час дебатів десятки жертв Епштейна прийшли до Капітолію, просячи президента не “політизувати” їхні страждання та перестати називати спробу розсекречення “демократичним обманом”. Минулої п’ятниці Трамп попросив Бонді розпочати розслідування лише проти відомих демократів, чиї імена фігурували в документах, включно з колишнім президентом Біллом Клінтоном.
За даними джерела
Hirado.hu, Бельгія розглядає можливість подання позову до суду на ЄС замість конфіскації російських активів, побоюючись серйозних наслідків від Москви. Протягом тижнів військові дрони невідомого походження блукають повітряним простором країни, паралізуючи аеропорти в Брюсселі та Льєжі, скасовуючи сотні рейсів. За словами міністра оборони, безпілотники над військовою базою Кляйне-Брогель, де зберігається американська тактична ядерна зброя, створювали враження професійної розвідувальної операції. Російська СЗР відкрито попередила Бельгію через ТАСС, що вона зіткнеться з серйозними наслідками, якщо конфіскує російські державні активи. Бельгійський Euroclear контролює 193 мільярди євро російських активів, більшість з яких належить Центральному банку росії. Голова установи Валері Урбен попереджає, що конфіскація суверенних державних активів суперечить міжнародному праву, і Euroclear може подати позов проти інституцій ЄС. Прем’єр-міністр Барт де Вевер заявив, що навіть під час Другої світової активи центральних банків не конфісковувалися, і Бельгія “не може і не хоче платити 140 мільярдів євро”, якщо справа дійде до суду.
Група “Інформаційний Спротив”
