Навіть із тих плівок, які оприлюднені (а це крихітна частка), цілком зрозуміло, що матеріалу для підозри Єрмаку більш, ніж достатньо. І, враховуючи суспільні настрої, жодної проблеми оголосити її в НАБУ не було.
А не сталося це з тієї ж причини, чому НАБУ не пішло далі зі своїми розслідуваннями й викриттями (зокрема, в оборонці). Бо НАБУ - це американці. А їх у даний момент боротьба з корупцією цікавить далеко не в першу чергу. Головне - мета політична, тобто, поступливість українського керівництва на переговорах із московитами. І вона вже досягнута.
А от чого я поки що не розумію, то це, як мені до цих фактів ставитися. Бо, з одного боку, їхня поступливість нам дорого обійдеться. З іншого, те, як нами маніпулюють союзники, теж на суверенітет не дуже схоже. Але, погодьтеся, що й ситуація, коли керівники країни не зацікавлені в припиненні воєнних дій, бо бояться виборів і наступного суду, теж навряд чи могла вважатися прийнятною.
П.С. Зверніть увагу, як Трамп створив Зеленському ідеальні виправдання для будь-якого компромісу: мовляв, куди нам було діватися, коли головний військовий союзник нас зрадив?
