Це саме той випадок, коли друга серія Міндічгейту почала писатися сама собою.
Але тепер в стилі «Квартал 95».
«Як же не нажитись на ідіотах?»
Історія, яка б'є по всьому олігархічно–квартальному клубу.
Проблема не в тому, що дружина Міндіча продавала фейковий «люкс».
Проблема в тому, хто його купував — і кому вони служать.
Ця історія ідеально підсвічує три речі:
1. Корупція при Зеленському — це не тільки розпил держави у всіх сферах.
Це стиль життя цілого покоління «еліти з серіалу»:
Фейковий люкс
Фейкові бізнеси
Фейкові перемоги
Фейкові реформи
Фейкове управління державою
І всі при грошах — бо країна була реальною.
2. Камерон, Вербер, Семирга — це не випадкові люди. Це філія московського ЦУМу в Україні.
Алла Вербер десятиліттями торгувала російському бомонду дорогою розкішшю.
Її донька продовжила ту саму справу тут — тільки фейкову.
Це навіть не корупція —
це культурна окупація через понти.
3. І так, це ідеальна метафора всієї влади Зеленського.
Підроблена «красива картинка»→продається за захмарні гроші→а насправді — дешева китайська копія.
Саме так працювали:
«Боротьба з олігархами»
«Деолігархізація»
«Прозорість»
«Ми поборемо корупцію»
«Ми — інша політика»...
Фейк політики продавався як оригінал державності.
«Як же не нажитись на ідіотах?» — сказали вони, продаючи китайські сумки тим, хто продає нам китайську державу».
