"Ще нікому ніколи не вдавалося надурити економічні закони" - Дмитро Томчук

"Ще нікому ніколи не вдавалося надурити економічні закони" - Дмитро Томчук

Я пам’ятаю Коктебель в неділю 16 серпня 1998 року. Ввечері всі столики на набережній були зайняті масквічми, які, як завжди, жерли, бухали та смітили грошима як свині. Але вже наступного вечора, у понеділок 17 серпня 1998 року майже всі столики виявилися порожніми: протягом понеділка багато масквічєй терміново спакувалися та виїхали до маскви, перервавши відпочинок: з ранку в понеділок до Коктебеля докотилися новини про дефолт на расії.

Той дефолт тоді сильно вдарив по економіці рф, та усій росії в цілому. Але зауважу, що тоді навіть не було того, що є зараз у рф: майже 1,5 трлн. долл, витрачених на війну, 1 млрд. долл на день витрат на війну щодня, спустошеного бюджету, підірваної економіки, скорочення виробництва в усіх галузях, масштабних міжнародних санкцій, а тепер ще й рекордного падіння цін на нафту.

Тоді, у серпні 1998 року, дефолт відбувся, здавалося, на рівному місці. А порівняно з усім перерахованим - так точно на рівному місці, ні з чого. За 25 років бізнесу я засвоїв одне: економіка не вибачає недбалого поводження. Економіка дуже схожа на карму: вона завжди дає відповідь тим, хто не вів себе з фінансами чемно.

Й можливо, економічний удар прийде раніше та буде більш вирішальним, ніж удари нашою зброєю, якої все одно не вистачає навіть сьогодні, чи політична метушня, яка не має ніякого ефекту, окрім шумового.

Я згадую розгублених масквічей в Коктебелі, які взагалі не чекали ні звідки такої лажі, що їхні бізнеси полетять у сраку раніше, ніж вони доїдуть до маскви, й думаю про те, що невідомо, чи не відбудеться щось з російською економікою «на рівному місці», настільки ж швидкісне та руйнівне, як події, які відбулися усього лише протягом понеділка 17 серпня 1998 року, коли ті, хто ще минулої ночі відчували себе хазяїнами життя та кидали барменам на стійку карбованці, вже наступної ночі були жебраками з голими сраками на шляху до маскви.

Рокфеллер колись сказав: «Справжня зброя знаходиться не у генералів, а в моїх сейфах». Рокфеллер знав життя, нема підстав йому не вірити. Зброї мало, політика не працює. Значить, спрацює економіка. Ще нікому ніколи не вдавалося надурити Бога та економічні закони.