"Як помирають шахтарські міста окупованого Донбасу: Свердловськ" - Олена Степова

"Як помирають шахтарські міста окупованого Донбасу: Свердловськ" - Олена Степова

Писати про те, як вмирає та змінюється твоє рідне місто, це важко. Пройшло 10 років, й вроді  відболіло, але… Думаю, ви мене розумієте.

З 2014 року я не бачила жодного повідомлення, що в ОРДЛО побудували, відкрили щось нове: будинки, лікарні, заводи, шахти.

З 2014 року я бачу лише повідомлення про закриття та  знищення.

Так хочеться спитати у тих, хто в 2014 році біг на «референдум» голосувати за… А ніхто вже не пам’ятає за що.  Бо у 2014 році усі були впевнені, що голосують за великі пенсії, життя, як на росії, як в срср.  У всіх були свої версії.

Якось  побачила, як апологет «русской весны» лаялась в соцмережах з апологетом «русской весны», бо ж доводила, що на «референдумі» в «бюлетенях» було написано «за присоединение к россии», а не «за создание лнр».

Засліплені власними мріями люди, знищили усе, що мали б берегти: край, роботу, шахти, людей. Я вже мовчу про природу, екологію. Знищено усе.  

Ні, звісно ж, росія винувата, вона агресор, окупант, це її пропаганда так діяла на людей. Але, так, є це «але», яке нікуди не дінеш: пропаганда діяла, бо в людині лежали наративи,, які вона просто розбудила; пропаганда діяла, бо в людині були ці бажання «забрать и поделить»; пропаганда діяла, бо в людині жило бажання «расстрелять»; пропаганда діяла, бо  була  створена так, щоб зколихнуте  те болото, що вже було в людині; люди приймали рішення руйнувати, вбивати, нищити; люди вибирали собі ворогів й знищували в будь якій спосіб.

Дуже хочеться спитати тих, хто у 2014 року руйнував усе українське на Донбасі та будував «вугільну швейцарію» – як воно вам, те, що побудували?

Знищено 90% вугільних підприємств. Шахтарі працюють по півроку, не отримуючи зарплатню. Пенсіонери виживають, бо здають «квартирантам» свої квартири, бо вижити на російську пенсію нереально. Місто тоне у купах сміття та фекалій.

Я кожен рік роблю декілька аналізів з життя ОРДЛО, особливу увагу приділяючи місту. Де я жила – Свердловськ, Луганської області, після декомунізації- Довжанськ.  

До речі, містяни та й росіяни називають це місто дуже принизливо – Свердловка, Смерділовка – так вони  висловлюють свою неповагу до нього.

Вже навіть автобуси підписують «Свердловка».

«Квартирантов», чи як тут  ще кажуть – «командировочные», у місті так багато, що місцевих вже й не видно. Тому все частіше у місті з’являються написи, які викликають обурення у свердловчан. Росіяни усюди міняють назви на дорожних  вказівцях, то назви селищ пишуть не тільки з помилками, але й принизливо скорочують.

Самі мешканці ОРДЛО, як мантру повторюють «москва не сразу строилась» и вірять, розумієте, вірять в те, що путін щось там буде в них вкладати, буде відбудовувати.

А ми в 2014 році, як приклад, показували знищені росією Осетію, Абхазію, Придністров’я, але ніхто не вірив, критична більшість вважала, що от саме Донбасу путін віддасть усі гроші росії, обсипе золотом та алмазами.

Наразі росія входить в економічне піке, з якого, якщо не допоможуть «добрі люди» «ножками буша», вийти вона не зможе. Останній пакет санкцій таки був сильним.

Майже усі регіони росії в цьому році оголосили себе банкрутами, населення тоне у кредитах та боргах, бо усі гроші  кремль вкладає у війну.

Якщо буде економічна  криза, росія вирівняє її просто, як в часи срср: спрямує продукти та кошти на москву та пітер, залишивши «русские окраины», в тому числі й ОРДЛО, тобто окуповані регіони,  без фінансування.

Наступний рік буде надтяжким для ОРДЛО й важким для росії.

Зараз шахти, які ще якось  працюють в  ОРДЛО, мають добичу на 10 відсотків від колишньої  потужності й вже розплановано їх закриття.

Оце заявили, що закрився Луганський хімфармзавод, який виготовляв ліки для ОРДЛО. Це поставило ОРДЛО у повну залежність від поставок ліків з росії, а це означає їх здорожчення. А ще це означає, що фальсифікату буде більше, смертність буде зростати, а більшість людей залишаться без доступу до необхідних медичних препаратів.

За рік-два ОРДЛО деградує до рівня…Я не знаю, як навести приклад. Живуть люди й в Осетії, й в Придністров’ї,  й навіть у пустелі. Тому може  це  й є виконання мрій критичної більшості народу Донбасу, не знаю.

Але якось те гетто, що побудували в ОРДЛО любителі «русского мира», вже не подобається й їм самим, тому з ОРДЛО зараз виїджає дуже багато людей, які познаходили свої українські паспорти й виїжджають до ненависної ними Європи, не як «граждане россии», не як «граждане луганской народной рпеспублики», а як біженці від окупації та війни. Але це вже інша історія.