1. Військові витрати бюджету росії майже на 20% перевищили початковий план.
- Витрати російського бюджету на оборону за підсумками 2025 року виявилися майже на 20% вищими, ніж було передбачено під час ухвалення бюджету.
- Загальний обсяг військових видатків досяг близько 15,9 трлн рублів, або 7,3% ВВП, що на 2,4 трлн рублів більше, ніж закладалося спочатку.
- Порівняно з 2024 роком оборонний бюджет зріс майже в півтора рази, а відносно довоєнного 2021 року — більш ніж у чотири рази.
- Таким чином, військові витрати стали одним із ключових чинників розбалансування державних фінансів.
- Безпосередні витрати, пов’язані з війною проти України, становлять понад 11 трлн рублів, або 5,1% ВВП. У середньому це близько 213 млрд рублів на тиждень — сума, співставна з річними бюджетами великих регіонів.
- Різке зростання військових видатків відбувається на тлі скорочення доходів від експорту сировини та зростання боргового навантаження. Це посилює тиск на цивільні статті бюджету та підвищує ризики подальших скорочень соціальних і інфраструктурних витрат.
2. росіяни масово переходять у режим жорсткої економії.
- Фінансове становище росіян продовжує погіршуватися — населення по всій країні змушене різко скорочувати витрати та переходити на найдешевші товари. Про це повідомив Центральний банк рф у своєму огляді регіональної економіки.
- Дедалі більша частина покупок здійснюється виключно за акціями та знижками. Люди відмовляються від звичних витрат і обирають найдоступніші категорії товарів. Попит зміщується від якісних і дорогих продуктів до мінімально необхідних.
- Особливо різко впав інтерес до товарів тривалого користування. Продажі побутової техніки, електроніки, меблів, будівельних матеріалів і ювелірних виробів скорочуються.
- У низці регіонів фіксується падіння відвідуваності торгових центрів, а споживачі дедалі частіше замінюють ліки на дешевші аналоги. Цю тенденцію підтверджують і платіжні дані: витрати на одяг та взуття, техніку й гаджети знизилися на 6–9% у річному вимірі.
- Скорочуються навіть витрати на товари для здоров’я та догляду. У Центробанку визнають, що споживчий попит сповільнюється майже по всій країні. Це означає не лише падіння рівня життя, а й втрату віри росіян у зростання власних доходів у майбутньому.
3. Війна перетворила смерть на бізнес: похоронна індустрія в росії стрімко збагачується.
- Повномасштабна війна проти України, яка, за оцінками західних джерел, призвела до найбільших втрат росії з часів Другої світової, стала потужним драйвером зростання для похоронного бізнесу всередині країни.
- На тлі масових загибелей галузь демонструє рекордні фінансові показники. За підсумками 2024 року п’ять найбільших гравців похоронного ринку сукупно заробили майже 15 млрд рублів, що на понад 24% більше, ніж роком раніше.
- Приріст вимірюється мільярдами і напряму корелює зі зростанням кількості поховань. Найбільші оператори в окремих регіонах зафіксували зростання виручки на 20–50% за рік.
- У низці випадків доходи збільшувалися швидше, ніж у будь-якій іншій сфері послуг, що свідчить про системний характер «похоронного буму».
- Фінансовий бум супроводжується стрімким подорожчанням ритуальних послуг. За даними Росстату, з початку 2022 року вартість виготовлення трун зросла на 84%, а риття могил — на 51%.
- Зростання прибутків похоронного бізнесу стало прямим наслідком затяжної війни та приховуваних владою масштабів втрат.
- У результаті смерть перетворюється на стабільне джерело доходів, а похоронна індустрія — на одну з небагатьох галузей російської економіки, що демонструє впевнене зростання на тлі війни та санкцій.
4. Фінансування наукових досліджень у росії після початку повномасштабної війни проти України обвалилося до мінімуму за всю сучасну історію країни й опустилося навіть нижче рівнів 1990-х років.
- У 2024 році витрати на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи скоротилися до менше ніж 1% ВВП. У довоєнні роки цей показник утримувався на рівні 1–1,1% ВВП, а в середині 2000-х перевищував 1,3% ВВП.
- Таким чином, за два десятиліття в рф фінансування науки зменшилося приблизно на чверть, досягнувши рівнів, характерних для періоду глибокої економічної кризи після розпаду СРСР.
- Скорочення інвестицій у науку відбувається на тлі зростання технологічної залежності. росія залишається чистим імпортером технологій: щороку країна закуповує результати іноземних наукових розробок на суму близько 1,5% ВВП, а з урахуванням ноу-хау — до 2% ВВП.
- Частка наукоємного сектору в економіці становить близько 22% ВВП, тоді як у США та країнах ЄС вона перевищує 30%, що підкреслює структурне відставання російської економіки.
- Імпортозаміщення у складних технологічних галузях фактично застопорилося. Машинобудівні галузі формують лише близько 1,7% доданої вартості, тоді як імпорт обладнання сягає приблизно 4% ВВП.
- Значна частина критично важливих комплектуючих, високоякісної сировини та технологічних компонентів для «вітчизняного» виробництва продовжує надходити з-за кордону, попри заяви про технологічний суверенітет.
- У результаті чим складнішою є продукція, тим вищою залишається залежність росії від імпорту. Це робить економіку вразливою до санкцій і зовнішніх обмежень та свідчить про поглиблення технологічної деградації на тлі війни, міжнародної ізоляції та хронічного недофінансування науки.
5. ЄС розглядає найжорсткіший сценарій тиску на російську нафту — повну заборону морських сервісів для її перевезення.
- У Брюсселі обговорюють можливість відмови від цінової стелі G7 та запровадження безумовної заборони для компаній ЄС і країн «Великої сімки» на страхування, фрахт, брокерські, портові та інші морські послуги для танкерів із російською нафтою.
- Фактично це означатиме примусове переведення всього російського нафтового експорту у «тіньовий» флот. За оцінкою Gibson Shipbrokers, навіть без участі США такий крок змусить майже всіх великих міжнародних судновласників вийти з російської нафтової торгівлі.
- Ключовим чинником залишається таймінг: якщо заходи увійдуть до 20-го пакета санкцій ЄС на початку 2026 року з коротким перехідним періодом, у москви буде обмежений простір для швидкої перебудови логістики.
- Натомість триваліше «вікно» дасть росії час на подальше нарощування тіньового флоту та переоформлення суден. Вплив на танкерний ринок залишається неоднозначним.
- З одного боку, вихід великих судновласників із російського сегмента може збільшити пропозицію суден у «звичайній» торгівлі та створити тиск на фрахтові ставки. З іншого — ключову роль відіграватиме поведінка покупців російської нафти та їхня готовність брати на себе підвищені логістичні й санкційні ризики.
- Єврокомісія вже підтвердила намір на початку 2026 року запропонувати заборону на залишкові закупівлі російської нафти. Водночас у Брюсселі визнають, що імпорт російського газу до ЄС наразі перевищує імпорт нафти, а повна відмова від російських енергоносіїв залишається складним і політично чутливим завданням.
6. Розвідка США продовжує попереджати, що Путін прагне захопити всю Україну і відновити вплив на частини Європи, які колись контролювались Радянським союзом.
- Попри заяви команди Дональда Трампа про можливість миру, американська розвідка вважає, що путін і надалі прагне повного контролю над Україною та частиною колишнього радянського блоку.
- Європейські спецслужби, зокрема Польщі й Балтії, поділяють ці побоювання.
- Переговори про «мирний план» тривають, але кремль не демонструє готовності до компромісів і наполягає на виведенні ЗСУ з чотирьох областей, відмові України від НАТО та знятті санкцій. Зеленський заявляє: заяви путіна свідчать про намір продовжувати війну.
