І я одразу хочу заспокоїти глядачів: депресії не буде. Але правда має прозвучати. Про це ми говорили в етері телеканалу «Прямий».
Перша новина — погана. Ці переговори, на жаль, цього разу провалилися. Я свідомо утримаюся від пошуку винних і роздачі ярликів. Українське суспільство достатньо зріле, щоб зробити власні висновки. Моєї оцінки тут не треба.
Але є й друга частина, і вона дає підстави для стриманого оптимізму. Я переконаний: історія переговорів із командою Дональда Трампа не завершена. Вікно можливостей не зачинене. Я сподіваюся, що наступний етап діалогу відбуватиметься вже за участі справжніх політичних важковаговиків: державного секретаря Марка Рубіо або віцепрезидента Джея Ді Венса.
З українського боку також має відбутися переформатування. Нам потрібна сильна, професійна переговорна команда, яка спиратиметься на весь накопичений досвід української дипломатії. У нас є напрацювання — від міжнародних поліцейських місій і миротворчих форматів до проєктів рішень Берлінського саміту Нормандського формату. Цей досвід не можна знецінювати чи ігнорувати.
Але ключове — інше. Ми зобов’язані дати путіну чіткий вибір із двох альтернатив. Або ти підписуєш домовленості, або діє план Б. І цей план Б має бути озвучений заздалегідь, щоб у кремля не залишалося жодних ілюзій. Саме так працює серйозна дипломатія.
І тут я — оптиміст. Бо людина, яка не вірить у власну країну, ніколи не досягне мети. Песимізм притягує поразку. Віра й відповідальність притягують перемогу. Я переконаний: буде оновлена українська переговорна команда. Я переконаний: до американської долучаться більш досвідчені та впливові фігури.
Сьогодні росія майже повністю використала резерви свого суверенного фонду. Вона вже розпочала продаж монетарного золота — не золотовалютних резервів, а саме золотого запасу. Це чіткий сигнал: продавати більше нічого.
Триває війна на витривалість. Росія має значний ресурсний потенціал, велику армію та, на відміну від нас, економіку, повністю переведену на військові рейки. Водночас росія «стирається» так само, як і Україна. І наше ключове завдання — бути міцнішими й відповідальнішими, щоб не «стертися» раніше за ворога.
Хто ж зараз найбільше скуповує російське золото? Поширена думка — Китай. Але це не так. Найбільшим покупцем є Індія відповідно до її національних економічних і культурних традицій. Другий за значенням ринок — країни Перської затоки: Об’єднані Арабські Емірати, Катар, Бахрейн та Оман.
Є й позитивні новини, пов’язані з валютними надходженнями до країни-агресорки. Знаєте, скільки сьогодні коштує російська нафта марки Urals? Ще не так давно — близько 80 доларів за барель, а нині — менше 40. Це фактично межа собівартості, якщо видобувати нафту в Західному Сибіру.
І ця ціна і далі знижуватиметься. Зокрема після системних атак Служби безпеки України, Головного управління розвідки та Сил спеціальних операцій на російський «тіньовий флот». А також унаслідок блокування Сполученими Штатами російських танкерів за сценарієм, який уже був реалізований щодо венесуельських суден.
Росія заплатить за цю війну значно більшу ціну, ніж Україна.
Україна вистоїть! Україна переможе!
