Росія - країна, яка вбиває конкурентів на старті.
Щоб не написали кращих книжок за булгакових.
Щоб не співали кращих пісень.
Щоб не отримали Нобелевські премії. Щоб нікому було писати. Нікому було співати. Нікому отримувати.
Купує лояльність за гроші й обіцянки, бо добровільна лояльність до неї виникає лише у аморальних та безсовісних.
Збиває з ніг таланти, бо на очищеній місцевості без конкурентів російське "щось" виглядає наче непогано. А далі це "щось" підкріплюється пропагандою за великі державні грошові вливання, робиться всесвітня розкрутка, кричиться про велич і неперевершеність, скоріше галасом, ніж глибиною робиться імідж та репутація.

Бо коли не вбиті - вони перемагають на Євробаченнях. Роблять фільми про Маріуполь та Донбас, і голівудська спільнота аплодує стоячи. Малюють і співають, готують і годують. ВОЮЮТЬ і навчають воювати тих, хто застряг в бюрократії та власному переконанні, що вони захищені.
Росія без України величною бути не може. Великою - так, величною - ні. Але коли ти живеш за рахунок інших народів - то й великі території можуть бути великими лише до певного часу.



















