На жаль, московії вдалось нав’язати свої правила в «підходах до мирного процесу» і США, і ЄС.
До приходу Трампа до влади існувала чітка і зрозуміла стратегія Заходу відносно московії:
1. Агресія повинна мати ціну.
2. Затягування війни повинно мати наслідки.
3. Маніпуляція дипломатією недопустима і завжди отримувала жорстку відповідь.
Ви пам’ятаєте ті часи.
З пуйлом ніхто не розмовляв, рашистів ніде не приймали. Звісно, деякі паршиві європейські вівці встромляли палиці де і як могли, але загалом лінія поведінки чітко витримувалась.
Напад на Україну всі називали неспровокованою агресією, війну називали війною, а не конфліктом.
В перші ж дні свого перебування в Овальному кабінеті Трамп припустився першої і головної стратегічної помилки – почав розмовляти з пуйлом. І його прагнення були не припинити війну, а зупинити війну, хоча для нас і така опція була добра і доречна – відкривалась можливість змінити владу.
Трамп пропонував перестати стріляти, заморозити війну по лінії зіткнення, і почати розмовляти. Як перший крок до миру ця пропозиція була вдала і своєчасна.
Любий мирний процес починається з припинення вогню.
Не обов’язково припинення вогню переросте в мирний договір, як наприклад, у московії з Японією, чи між двома Кореями. Але припинення вогню – необхідна умова для подальшого мирного процесу.
Але московити переграли Трампа і його команду девелоперів. Після Анкоріджа стало зрозуміло, що пуйло нав’язав Трампу інший сценарій мирного процесу – перемовини про «всеосяжний і сталий мир» без припинення бойових дій.
Мета цього московського сценарію настільки очевидна, що навіть пояснювати її соромно. А саме – заблокувати подальше введення санкцій проти московії та припинити або, що найменше, зменшити фінансову і військову допомогу Україні.
Що цікаво, Трамп повівся, і досі грає в цю гру, яку йому нав’язали московити. Ну як же ж вводити санкції, коли йдуть перемовини про мир?
Ми ж санкціями можемо зірвати мирний процес. І санкції вводяться виключно за те, що московити вже надто відверто сруть на шузи Трампа, та підтираються його краваткою.
Дуже цікаво виглядають і персонажі перемовин.
→ Зі сторони США розмовляють «зятьок і вітьок», зять Трампа і бізнесмен Джаред Кушнер, та приятель Трампа, теж бізнесмен, девелопер Стівен Віткофф. Вони не мають ніяких владних повноважень, ні за що не відповідають як посадові особи держави, але вирішують питання глобальних подій планети.
→ Цікаво, що і московити грають також не державними фігурами. Головним перемовником є чоловік приятельки доньки хуйла, московський зятьок.
→ А з нашої сторони перемовини розмовляє мій улюбленець пан Умєров (який вже має прізвисько «діктофон» за свою тупість і невігластво) і начальник Генштабу ЗСУ пан Гнатов.
Ну, з Умєровим зрозуміло, він є секретар РНБО, ця посада стала сінекурою для дебілів при зелених, а пан Гнатов що тижнями робить в США?
В ГШ немає що робити?
І чого Сирський мовчить? В головкома забрали начальника ГШ, йдуть тяжкі бої, хто планує, контролює, оцінює стратегічну та оперативну обстановку на фронті?
Така ситуація ще більше підтверджує чутки про те, що Сирський повністю виконує всі забаганки охвісу Янелоха, нехтуючи потребами ЗСУ та обороною держави.
Чи може начальник ГШ Гнатов настільки не відповідає своїй посаді, що краще його тримати на іншому кінці глобусу, щоб не заважав?
В будь-якому випаду, мені не зрозуміло, чому від імені України перемовини ведуть ці особи. Що, в Україні немає фахових девелоперів?
Я одного знаю особисто, гарний дядько, багато ЗСУ допомагає. Ну, зрозуміло, що у Янелоха ще немає зятька, але ж є куми, свати і інші родичи. Можна ж когось підібрати для такої важливої справи. Але хоч так, але з боку України перемовини ведуть державні посадові особи, а не куми та зятьки. І це вже добре.
→ А от ЄС делегує на перемовини виключно посадових осіб держав. Там немає зятьків, кумів, девелоперів чи шоуменів. Перемовини ведуть президенти, прем’єри, амбасадори чи високі посадові особи ЄС. Мабуть тому, що країни ЄС не бажають грати в мутні ігри Трампа, пуйла та Янелоха.
Для мене зрозуміло, що перемовини ведуться не заради припинення війни, а заради того, про що я клацав вище – не накладання подальших санкцій та припинення / зменшення допомоги Україні. Тому аналізувати умови миру не має сенсу. Сьогодні московія каже про одні умови, і навіть якщо Україна їх прийме, то завтра висунуть інші. Але все ж таки пройдусь по найбільш неприйнятним умовам, і тільки для того, щоб показати руйнування, яке відбувається в головах західних лідерів.
Зрозуміло і передбачувано, що перемовини вперлись в три принципові пункти планів «недомиру».
1. Вихід ЗСУ з неокупованої території Донецької області.
2. Контролю за ЗАЕС.
3. Заморожених грошей московії.
Сам факт того, що агресор вимагає у жертви віддати не захоплені території, а західні лідери (так, не всі, але більшість) підтримують ці вимоги агресора, повертає нас у 1938 рік, у місто Мюнхен. Тож, можна констатувати, що історію ніхто не вчить, і світом правлять відверті дебіли. Приємно, що Україна не одинока в плані дебілізма і населення і еліт.
І, якщо пуйло відверто копіює Гітлера, то більшість лідерів ЄС зараз дуже схожі на лідерів Європи 1938 року. Тоді з великою вірогідністю можна спрогнозувати, що і подальші події в Європі будуть розвиватись саме так, як вони рухались з 1938 року до 1945-го.
А, як відомо, коли Гітлеру віддали Судети, він не заспокоївся. Тож чому сьогодні серед керманичів Заходу вважається, що пуйло задовольнится останками Донбасу і не захоче більшого? Це ж елементарно, як можна цього не розуміти?
Контроль ЗАЕС. Тут ваще цікаве питання. Рашисти захопили станцію, і зараз це валіза без ручки. Підключити станцію до своєї мережі вони можуть, а от передати енергію – ніт. Лінії передачі вражаються і руйнуються миттєво.
Та й от віддати станцію украм – не по поняттям. Пасани не вмикають задню. І от в темі намалювались бізнесмени зі США, під керівництвом Трампа, і запропонували покерувати станцією. Але це все є справжнісіньким барижництвом – торгівлею краденим. Московити вкрали станцію, а Трамп пропонує торгувати краденим. І це світоч демократії і надія людства?
Ну і на останок – заморожені гроші московії, чи то 280, чи то 300 ярдів доларів. І знову США та московія діють спільно – вони категорично проти конфіскації ЄС цих активів. Позиція московії зрозуміла, а от мета США – знову побарижити на цих грошах.
Слини і шмарклі Бельгії, Франції, Італії, Болгарії та інших держав – брехня і лохотрон. Пояснюю на пальцях.
По-перше.
Московія сама відмовилась від пріоритету міжнародних норм над кремлівськими поняттями. Тому будь-який міжнародний суд тільки на цій базі може не приймати жодного позову московії.
По-друге.
Мтогни про відповідальність за ці гроші не мають сенсу. В світі існують страхові і перестаховочні компанії, і всі ризики по конфіскації цих грошей можна просто застрахувати, а не створювати цирк для лохів. І 300 ярдів – це абсолютно підйомна сума для світових страхових компаній.
Скоріш за все, справа там в іншому. Йде боротьба під ковдрою за керування цими грошима і за навар з цих грошей.
Я особисто, наприклад, категорично проти, щоб будь-які гроші надавались Україні до заміни керівництва. Сподіваюсь, моя мотивація зрозуміла.
Перемовини хай йдуть, але вони не мають значення. Значення має тільки виснаження економічного та людського потенціалу московії. Тільки це і ніщо інше не припинить війну.
Влітку пілоти СБС мінусували 100-200 рашистів за добу, а зараз 300-400.
Танкери відкрили рахунок.
Термінали вже сумують.
А нафтові перегонні заводики вже сумують по-справжньому.
Ось це і є справжні передумови миру. На жаль, це навіть не 50%, це десь 25% того, на що здатна Україна, але не при цій владі.
А якби в нас були ракети, то пуйло вже б пропонував припинення вогню на Новий рік. Але на жаль, в нас є тільки відосики і красиві рожеві казки про 3000 ракет до кінця 2025 року.
❗️Доки в кріслі президента сидить Зеленський, доки на всіх щаблях влади сидять креатури Єрмака – ніякої перемоги не буде!
Буде поступове повільне знищення України, руйнування інфраструктури і створення непридатних умов для життя на нашій території.
Так, вогонь чи війна може припинитись. Але виключно з виснаження московії, а не за сильної позиції України.
Зеленський і сильна Україна – взаємовиключні поняття.
Готельєр Бандерівець
