Три дні тому у дописі про журналістське розслідування стосовно генерала СБУ Доровського я написав: “… якщо копнути історію практично будь-якого тамтешнього генерала – обов’язково знайдуться і маєтки, і елітна нерухомість, і круті тачки, і замовні провадження, і ще купа всього..”
І буквально наступного ж дня виходить розслідування “Схеми. Корупція в деталях” про іншого генерала СБУ - тепер про начальника Управління у Полтавській області Костянтина Семенюка.
У якого елітні Audi Q8 та Mercedes. Придбані за ціною самокату, ну от просто повезло купити у 25 разів дешевше ринкової вартості. Так буває, авжеж, от прямо вірю.
І ще апартаменти 120 квадратів та комплекс відпочинку у Карпатах.
Оформлено все це на родичів, які зроду-віку таких грошей не бачили і за все життя не змогли б і на колесо від Мерседеса заробити.
Буцімто, “теща працює в Італії прибиранням і ось заробила”. Це в якій Італії так круто заробляють літні покоївки? На якій планеті?
Дружина генерала СБУ працює у податковій – от прямо родина бідних бюджетників. Але якось так трапляється, що коштовне майно дістається сім’ї Семенюків від тих людей, яких перевіряв підрозділ Семенюка. Або перевіряла податкова, у якій працює його дружина. Чисто збіг, соупадєнійє. Частота “збігів” – вражає.
При цьому прес-служба СБУ відмазує свого генерала. “Честь мундира” ж.
То все краще продивитися у розслідуванні “Схеми: корупція в деталях” на YouTube, з доказами та подробицями.
А я ще раз скажу: таких генералів в СБУ у нас приблизно 9 з 10. Точніше 10 з 10 насправді, але дехто просто вміє професійно то все приховувати.
І ось таку реальність створила нам зеко-манда. Куди не ткни – скрізь хабарники.
У податкові, в СБУ, в ДБР, поліції, прокуратурі, на митниці, у міністерствах, в уряді, обладміністраціях – уся система держуправління імені Зе побудована на корупції.
До СБУ люди йдуть тупо рубати бабло. Ні, не так – Велике Бабло. Яка ще там національна безпека? Не на часі. Давайте після свят.
Оці бригадні генерали без бригад більше скидаються на бригадирів рекетирів, ніж на контррозвідників.
Заради правди зазначу, що частина співробітників добре робить те, за шо їм платять ГЗ, і працює дійсно в інтересах країни – і тому є наочні докази.
Але ж оця “політична охранка СБУ”. Оці безкінечні генерали-корупціонери. Замовні справи, закриті або сфальсифіковані провадження, незаконне слідкування за журналістами, цькування їх працівниками ТКЦ – оце все добряче паскудить репутацію Служби. А чомусь негативна репутація – значно помітніша за позитивну. Як муха у смачному супі. Як бочка дьогтю у бочонку меду.
І головне що найбільше бісить. Сама Служба на словах начебто має “нульову толерантність до корупції” – але по факту постійно намагається незграбно (та публічно, Карл!) виправдати очевидних корупціонерів. Журналісти наводять факти та документи, які неможливо трактувати інакше як “корупція”. Але замість перевірити готові факти та позбавитися брудних плям на репутації, офіційна позиція СБУ приблизно така: “Ці офіцери з вашого сюжету – прекрасні патріоти, у них просто багаті родичі. Ну так, неясно звідки у них раптом з’явилися ті гроші, але нам пох. Ну так, інколи вони з російськими паспортами, ну шо тут поробиш, родичів не обирають. А ви, журналісти, розповсюджуєте ворожу іпсо і працюєте на ворога”
І така люта дичина – скрізь, не тільки в СБУ. Система не хоче і не буде боротися проти себе, проти своєї сутності. Призначають на найвищі посади людей виключно “з Кварталу” - або “стояв біля Кварталу”. А ще банально за хабарі. В усіх випадках за обов’язкової умови особистого поклоніння “Портрету”. Абсолютно неприпустимими є будь-які прояви вільнодумства. “Професійні якості? Ні, не чули. А нахіба?”
Тому ці некваліфіковані призначенці низького інтелектуального рівня виконують будь-які (у тому числі злочинні) накази “згори”. А у вільний від лизання начальницьких дуп час - відчайдушно крадуть, не забуваючи заносити валізи “наверх”. У цій системі не бажано мати родичів на росії, але то не критично – відмажемо: якщо шо, скажемо “це російське іпсо”.
І все це під час найтяжчої війни за існування України – як країни, як нації. Безумство якесь, свідомо самовбивча політика.
“Сон розуму породжує чудовиськ”, як казали Бонапарт з Архімедом (насправді це іспанське прислів’я).
Ми у цьому сні вже сьомий рік, але все ніяк не прокинемося.
А чудовиськ стає все більше.
