Коментар після зустрічі Трампа та Зеленського.
(примітка: текст написаний українською. Якщо ви читаєте його будь-якою іншою мовою - це автоматичний переклад, можливо неякісний)
Перше та головне. Вочевидь Трамп тиснув на Україну, щоб вона погодилася принаймні на головну російську умову – повну здачу Росії Донбасу. Вочевидь, Україна на це не погодилась та зробила це так, що Трамп не висував претензій ні до України, ні до європейців, які підтримують Україну. Це позитивний момент.
Друге. Те, що в американську робочу групу з подальших перемовин увійдуть держсекретар Рубіо, голова Об’єднаного комітету начальників штабів генерал Кейн та голова Пентагону Хегсет, є позитивною новиною. По-перше, тому, що Рубіо та Кейн є компетентними людьми, які добре розуміють реалії. По-друге, усі троє є на відміну від друга президента Віткоффа та зятя президента Кушнера офіційними особами, які підзвітні Конгресу та мають займатися конкретними державними справами, а не мріями про власні «бізнес-проєкти» з путіним.
Це, власне, і все по суті справи. І це, напевно, був найкращий варіант закінчення цієї зустрічі, особливо одразу після того, як Трамп провів, як він написав у власному твіті «хорошу та дуже продуктивну телефонну розмову» з путіним.
Ще раз повторю: спілкування з Трампом України та Європи з одного боку та Росії з іншого боку має на меті насамперед налаштувати Трампа на те, щоб він звинуватив протилежну сторону у «небажанні миру» з відповідними наслідками та не звинувачував дану сторону у тому ж. Сьогоднішній раунд цього спілкування виграли Україна та Європа. Тому що Трамп їх ні у чому не звинуватив по закінченні перемовин. путін, вочевидь, очікував, що Трамп примусить Україну погодитись на якісь з його забаганок. І не дочекався.
Далі, вочевидь, буде скоріш за все продовжуватися те, що ми бачили протягом останніх одинадцяти місяців та восьми днів – з першого дня президентства Трампа.
І насамкінець. 47-й президент продемонстрував світу своїми заявами перед зустріччю та після неї на прес-конференції, про що він реально думає, на чому зосереджена його свідомість, у якій викривленій системі координат він знаходиться.
Двічі він хвалився їжею, яку подавали на обід у його приватному маєтку під час зустрічі з українською делегацією та двічі пропонував Зеленському похвалити меню.
Знову заявив, що в нього «вкрали» вибори у 2020 році, а інакше не було б ніякої війни.
Знову хвалився своїм взаєморозумінням та хорошими стосунками з путіним попри «підступну містифікацію Раша-Раша-Раша» (так Трамп називає розслідування втручання Росії у вибори в США в 2016 році з метою допомогти йому перемогти на виборах) «шахраюватої Гілларі» та «зсунутого Шиффа».
Знову сказав, що його попередник був некомпетентним, згадавши про міфічні $350 мільярдів, які Байден нібито «подарував» Україні.
Знову згадав про «великий океан», який відділяє США від України та Європи.
Сказав, у відповідь на запитання про загибель понад ста американців, які воювали на боці України – «це сором, що вони загинули за кордоном».
Сказав, що путін бажає припинити війну та бажає «процвітання» Україні та буде їй «допомагати, надаючи дешеву електроенергію».
На прохання прокоментувати останні російські терористичні атаки на українські міста сказав, що Україна теж б’є по Росії - «знаєте, вони воюють».
Звичайно знову сказав, що він «зупинив вісім війн».
Ну, і так далі.
Дорослі люди можуть кардинально міняти свої погляди за виняткових обставин, коли проводять величезну розумову роботу, поповнюючи свої знання чимось дуже суттєвим, чого раніше не знали. Люди, які живуть у своєму віртуальному вигаданому світі, точно не змінюються та продовжують знаходиться у цьому віртуальному світі, занурюючись у нього усе глибше, все далі відриваючись від реальності.
Але, у цьому немає нічого нового.
До кінця історії під назвою «Страх: Трамп у Білому Домі» (с) (назва книги Боба Вудворда, виданої у 2018 році) залишилося 1119 днів.
Українські Друзі, обіймаю та люблю вас усіх. Бережіть один одного, дуже вас прошу.
Україна є і буде завжди.
А зло буде переможене та покаране. І це неодмінно.
