1. Наприкінці грудня 2025 року – на початку січня 2026 виручка росії від морських поставок енергоресурсів знизилася приблизно до 958 млн доларів, що є мінімальним показником з початку повномасштабного вторгнення в Україну.
- Падіння доходів зумовлене одразу двома чинниками – зменшенням фізичних обсягів експорту та тривалим падінням цін на нафту. Світові нафтові котирування знижуються вже 14 тижнів поспіль, а за останні три місяці ціна бареля впала орієнтовно на 30% – до близько 35 доларів. Це завдає прямого удару по дохідній базі російського бюджету на старті нового року.
- Проблеми загострюються і з обсягами постачання. За останні чотири тижні середньодобовий морський експорт нафти рф становив лише близько 3,43 млн барелів на добу, що нижче звичних показників.
- Логістика стає дедалі заплутанішою та дорожчою: маршрути подовжуються, зростає кількість «тіньових» перевалок, а танкери тижнями простоюють на якорі в очікуванні дозволів на швартування.
2. російський нафтовий сектор входить у 2026 рік у стані прихованої кризи: на папері — «консервативний бюджет», в реальності на морі — зростаючий стрес і накопичення невивезених барелів.
- Формально москва розраховує на ціну Urals близько $59 за барель при Brent $60–65, називаючи цей сценарій «збалансованим». Насправді кінець 2025 року росія зустріла з цінами $35–40 на FOB у Балтійському та Чорному морях і максимальними за останні роки знижками до базових сортів, що робить бюджетні орієнтири радше верхньою межею мрій, ніж реальною фінансовою опорою.
- Відповідь ринку вже проявилася: ставка зроблена не на ціну, а на обсяги. Морський експорт російської нафти надували до межі, кілька місяців поспіль утримуючи показники біля максимумів із 2023 року. Але реальність уперлася у санкції, логістичні обмеження та вузький коридор попиту в Азії. У морі акумулювалися рекордні за 2–3 роки обсяги російської нафти, а географія збуту фактично звузилася до двох ринків — Індії та Китаю. Нових покупців москва так і не знайшла.
- За цієї конфігурації будь-яке посилення санкцій щодо «тіньового» флоту, страхування чи розрахунків миттєво поглиблюватиме дисконт до Brent. Альтернативних каналів експорту у росії обмаль, вони дорожчають і стають дедалі ризикованішими.
- Ключова інтрига 2026 року — не ціна нафти, а здатність кремля утримувати великі фізичні обсяги експорту без вибухового зростання витрат. Ринок більше не вірить у повернення «золотої» маржі 2022 – початку 2023 років. Базовий сценарій — Brent $60–65, Urals зі збереженим дисконтом, що лише повільно скорочується, та посилення конкуренції з боку виробників Близького Сходу і США на азійському напрямку.
- Для росії 2026-й стає роком вимушеної адаптації та згортання амбіцій. Галузі доведеться не заробляти надприбутки, а виживати: перекроювати маршрути, чистити посередницькі схеми, боротися за страхування і флот, і водночас визнавати, що простих рішень більше немає.
- Санкційний тиск і логістичні бар’єри дедалі сильніше роз’їдають російські нафтові доходи, позбавляючи кремль колишнього фінансового запасу для війни.
3. Провальний рік для російської авіації та космічної галузі: зірвані плани, мінімальні запуски та залежність від імпорту.
- 2025 рік став одним із найслабших для російської авіаційної та космічної галузей, попри гучні заяви Кремля про «імпортозаміщення» та нарощування виробництва. На тлі рекордних показників світових виробників — Airbus, Boeing та Embraer, які поставили сотні літаків, російська авіапромисловість фактично зірвала програму виробництва.
- У Казані весь рік намагалися добудувати лише один «імпортозамінений» літак замість трьох запланованих. Частина обіцяних бортів взагалі добудовується зі старих заділів ще з 2009 року, що демонструє глибоку технологічну деградацію галузі.
- Реальні обсяги виробництва залишаються мізерними: російські авіакомпанії у 2025 році не отримали жодного нового серійного літака. Попри заяви про заміну імпорту, близько 45 ключових систем і далі залишаються критично залежними від іноземних комплектуючих, а плани випускати по 20 літаків на рік після 2029 року вже зараз виглядають нереалістичними.
- Не краще ситуація і в космічній галузі. Єдиним помітним запуском став біоспутник «Біон-М2», після чого аварії та технічні проблеми фактично паралізували роботу космодрому. На цьому тлі росія остаточно втратила позиції серед лідерів космічних держав: у 2025 році вона здійснила лише 16 запусків, поступившись навіть Новій Зеландії.
- Для порівняння: США – 176 запусків; Китай – 90 запусків; росія – 16 запусків.
- Замість прогнозованого «ривка» російська авіакосмічна галузь опинилася в стагнації: зрив виробничих планів, технологічне відставання, скорочення запусків і втрата світових позицій на тлі санкцій та кадрового відтоку.
4. У росії смартфони та ноутбуки зростуть у ціні на 10–30%.
- У 2026 році російські споживачі зіткнуться з новою хвилею подорожчання техніки. Ритейлери попереджають про збільшення цін на смартфони приблизно на 10%, а на ноутбуки — на 20–30%.
- Зростання вартості пов’язують одразу з кількома факторами: підвищенням ПДВ, запровадженням «технологічного збору», обов’язкового маркування, а також дефіцитом оперативної пам’яті на світовому ринку.
- Представники російських торговельних мереж повідомляють, що перші нові цінники з’являться вже в першому кварталі 2026 року. Комп’ютери та планшети можуть подорожчати на 7–20%, а в другій половині року ціни на ноутбуки здатні зрости до 30% залежно від моделі.
- Зростання цін є неминучим: додаткові фіскальні та регуляторні навантаження закладатимуться у собівартість ввезення. Для російського ринку це означає подальше зниження доступності сучасної техніки, скорочення вибору та поглиблення відставання від глобальних технологічних трендів.
5. Туреччина та Азербайджан погодили довгострокові поставки газу з родовища Апшерон: російський вплив на турецький ринок зменшується.
- Туреччина домовилася з Азербайджаном про постачання 33 млрд кубометрів природного газу за довгостроковим контрактом. Про це заявив міністр енергетики Туреччини Алпарслан Байрактар.
- Угода розрахована на 15 років, а початок постачань очікується у 2029 році.
- За домовленостями, Анкара щороку отримуватиме близько 2,25 млрд кубометрів газу з родовища Апшерон. Транспортування здійснюватиметься газопроводом Баку – Тбілісі – Ерзурум. Фінансові параметри контракту офіційно не розкриваються.
- За даними регулятора EPDK, у січні–жовтні 2025 року Туреччина імпортувала 45,26 млрд кубометрів газу, з яких майже 9,8 млрд кубометрів припали на азербайджанські поставки.
- Новий контракт посилює позиції Азербайджану як одного з ключових постачальників газу для Туреччини та подальше скорочує залежність Анкари від російського газу.
6. Адміністрація Дональда Трампа висунула Венесуелі жорсткі вимоги щодо розриву економічних зв’язків із росією та Китаєм, що створює додатковий тиск на москву, яка намагається утримати залишки зовнішньоекономічної підтримки.
- За даними ABC News виконувачка обов’язків президента Венесуели Делсі Родрігес отримала вимогу припинити економічну співпрацю з росією, Китаєм, Іраном і Кубою. Натомість Вашингтон пропонує ексклюзивне співробітництво у видобутку венесуельської нафти та преференції для США при продажу важкої нафти.
- Державний секретар США Марко Рубіо на закритому брифінгу заявив, що Вашингтон має важелі для примусу Каракаса до цих кроків, оскільки венесуельські танкери переповнені, а країна ризикує опинитися на межі фінансової неспроможності без негайних продажів нафти.
- Раніше Трамп заявляв, що тимчасова влада Венесуели передасть США від 30 до 50 млн барелів нафти під особистим контролем Білого дому.
- Венесуела, яка довгий час залишалася для москви важливим партнером у Латинській Америці, опинилася під прямим тиском США з вимогою розірвати економічні відносини з росією.
- Це ще більше звужує для кремля простір міжнародної підтримки та ускладнює його спроби зберегти позиції на ринку енергоресурсів.
7. Американські Chevron та інвестиційна компанія Quantum Capital Group готують спільну пропозицію щодо викупу міжнародних активів російського «Лукойлу», який перебуває під санкціями та змушений розпродавати власність за кордоном.
- Мова йде про активи орієнтовною вартістю близько 22 млрд доларів, які сам «Лукойл» оцінює саме в таку суму. Пропозиція, що очолюється Quantum, охоплює увесь портфель міжнародних активів компанії — видобуток нафти й газу, нафтопереробні заводи, а також понад 2000 автозаправних станцій у Європі, Азії та на Близькому Сході.
- У разі успішної угоди Chevron та Quantum мають намір поділити активи й управляти ними довгостроково. За інформацією джерел, саме такий формат володіння, передачею контролю до американських гравців, може отримати схвальне ставлення адміністрації Дональда Трампа. Конкуренцію їм складають інші претенденти — зокрема Carlyle та International Holding Company з Абу-Дабі.
- Міністерство фінансів США вже надало дозвіл на переговори з «Лукойлом» до 17 січня, але будь-яка угода потребуватиме подальшого регуляторного погодження у США.
- російська компанія фактично втрачає значну частину своїх міжнародних активів, які можуть перейти під контроль американських структур.
- Для москви це означає посилення економічної ізоляції, скорочення зовнішньої присутності «Лукойлу» та подальше ослаблення позицій російського нафтового сектору на світових ринках.
8. США захопили танкер «Марінера» з «тіньового флоту» рф.
- 7 січня США провели операцію із захоплення нафтового танкера «Марінера» (раніше Bella 1), який понад два тижні переслідували в Атлантичному океані.
- Судно формально ходило під російським прапором, належить турецькій компанії та вважається частиною «тіньового флоту», що перевозить підсанкційну нафту з росії, Ірану та Венесуели.
- Операцію здійснили сили Берегової охорони та військові США в районі між Ісландією та Британськими островами, до прибуття російських військових кораблів. Основною підставою для затримання стали санкції США проти венесуельського нафтового експорту та контроль за суднами, пов’язаними з обхідними схемами.
- Подія свідчить про перехід санкцій проти рф від формальних обмежень до практичного виконання: можливості росії безкарно перевозити нафту «в тіні» суттєво скорочуються, а ризики для такого флоту зростають.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
