1. росія стала світовим лідером за масштабами відключень інтернету у 2025 році.
- За підсумками 2025 року в росії зафіксовано понад 37 тисяч годин інтернет-блекаутів, що є найвищим показником у світі.
- Економічні втрати від відключень оцінюються щонайменше у $11,9 млрд, однак реальний збиток може бути значно більшим через зриви контрактів малого та середнього бізнесу, падіння довіри до онлайн-платежів, відтік ІТ-фахівців і зростання готівкового обігу.
- Масові відключення фактично підривають мультиплікатор цифрової економіки, який зазвичай забезпечує приріст ВВП на 1,3–1,6 рубля на кожен інвестований рубль. Інтернет у цій логіці виступає як елемент довіри між державою та економікою, і його системне обмеження означає односторонній розрив цього «договору».
- Ключова проблема полягає не лише у фінансових втратах, а у нормалізації відключень: бізнес адаптується до відсутності зростання, громадяни — до обмеженого доступу до сервісів, держава — до втрати зворотного зв’язку. Кожна година без інтернету означає не лише поточні збитки, а й втрачені можливості розвитку.
- За масштабами втрат росія випередила Венесуелу та М’янму, які посіли друге і третє місця. Різниця пояснюється не якістю управління, а значно більшим і складнішим масштабом російської економіки, руйнування якої відбувається свідомо. Формальна адаптація до таких умов дедалі більше нагадує структурну деградацію.
2. У 2026 році російська цивільна авіація ризикує зіткнутися з новим етапом деградації.
- За оцінками, до кінця року до 10% літаків, які нині експлуатуються в рф, можуть бути виведені з експлуатації та «поставлені на бетон». Основні причини — санкційний тиск і різке зростання витрат.
- Авіакомпаніям дедалі складніше обслуговувати повітряні судна без доступу до оригінальних запчастин і сервісів, дорожчають аеропортові послуги та авіакеросин. Паралельно очікується падіння платоспроможного попиту на авіаперевезення всередині країни.
- У спробі втримати пасажиропотік перевізники можуть піти на зниження тарифів, що ще більше вдарить по їхній рентабельності.
- У підсумку галузь опиняється в замкненому колі: старіння флоту, зростання витрат і скорочення доходів поступово підточують авіасектор, який і без того виживає в режимі «ручного управління».
3. росія продовжує шукати шляхи обходу санкцій — але ці спроби дедалі частіше натрапляють на міжнародний спротив.
- російська влада та бізнес все ще намагаються обходити західні санкції, зокрема у торгівлі енергоресурсами та логістиці, але міжнародна протидія цим схемам посилюється, а деякі з них вже потрапили під прямі дії США та їхніх союзників.
За останні місяці фіксується кілька ключових тенденцій:
- США затримали російський нафтовий танкер, який намагався уникнути санкційного контролю, змінюючи назву і реєстрацію під російським прапором. Це свідчить, що москва використовує «тіньовий флот» для транспортування санкціонованої нафти, але такі схеми вже не гарантують безперешкодної доставки.
- Зростає кількість кораблів, що перереєстровуються під російським прапором, щоб уникнути перевірок і обмежень — тенденція, яка свідчить про спроби обійти санкційні списки.
- Індія залишається одним із найбільших імпортерів російської нафти з початку повномасштабної війни — приблизно на €144 млрд. Цей попит підтримує експорт москви, але також піддається дедалі сильнішому зовнішньому тиску щодо зниження закупівель.
- Такі тенденції показують, що хоча рф і продовжує шукати механізми обхідних маршрутів, міжнародна спільнота дедалі активніше розкриває і блокує ці схеми, що посилює тиск на російську економіку та ускладнює довгострокове використання санкціонованих каналів постачання.
4. США витісняють росію з ринку розріджувачів для венесуельської нафти.
- Американська компанія Vitol вперше після паузи відновлює постачання лігроїну до Венесуели в межах нового механізму поставок, оголошеного адміністрацією Дональда Трампа.
- Лігроїн використовується для розріджування важкої венесуельської нафти з метою її транспортування та переробки. Після скасування американських ліцензій цю нішу частково зайняла росія, однак тепер США повертають контроль над поставками.
- Vitol зафрахтувала танкер Hellespont Protector для завантаження близько 460 тис. барелів лігроїну в Х’юстоні з доставкою до Венесуели вже наступного тижня.
- Закупівлею розріджувачів також займаються трейдери та компанія Chevron, що підтримують відновлення нафтовидобутку в країні. Припинення російських поставок створює ризик дефіциту розріджувачів. У такому разі США змушені оперативно закривати цей розрив, аби уникнути зупинки венесуельського видобутку.
- росія втрачає ще один енергетичний сегмент, який тимчасово зайняла після виходу західних постачальників.
5. Сербська NIS готується до постачання нафти через Адріатичний нафтопровід, паралельно обговорюється вихід «Газпром нафти» з компанії.
- 9 січня компанія NIS повідомила про підписання контракту з оператором JANAF щодо транспортування перших обсягів сирої нафти для НПЗ у Панчево через Адріатичний нафтопровід. Перша партія має надійти на завод 12 січня 2026 року.
- Маршрут через Адріатику розглядається як альтернатива звичним каналам постачання, що підкреслює зростаючі ризики та обмеження для традиційної логістики російських нафтопоставок у регіоні. На цьому тлі 5 січня представники угорської MOL прибули до Сербії для детального аналізу діяльності NIS у межах можливої угоди щодо купівлі російської частки.
- Потенційний продаж пакета акцій «Газпром нафти» може скоротити присутність росії у нафтопереробці Балкан; послабити контроль москви над сербським енергетичним сектором; вплинути на фінансові потоки російської нафтової галузі та бюджетні надходження рф.
- Одночасний перехід на альтернативні маршрути постачання та обговорення виходу російського акціонера свідчать про поступове звуження позицій росії в енергетиці регіону.
6. Фінляндія офіційно повертається до використання протипіхотних мін.
- 10 січня набуло чинності рішення Фінляндії про вихід з Оттавської конвенції щодо заборони протипіхотних мін. Це відкриває для Гельсінкі можливість повернути цей вид озброєння до арсеналу, посилюючи оборонні позиції на східному фланзі НАТО, що межує з росією.
- Паралельно про вихід із конвенції заявили Польща та країни Балтії — Естонія, Латвія і Литва. Таким чином, сусіди рф на північному та західному напрямках синхронно переглядають обмеження на застосування мінного озброєння.
- Рішення прямо пов’язане з погіршенням безпекової ситуації через агресивні дії Кремля та свідчить про втрату довіри до міжнародних режимів контролю озброєнь.
- Повернення протипіхотних мін означає додаткові ризики саме для російських збройних сил у разі можливих сценаріїв воєнної ескалації в регіоні, а також демонструє подальшу військово-політичну ізоляцію москви, яка провокує країни-сусіди до нарощування оборонних можливостей.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
