Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо розкритикував Європейський Союз, звинувативши його у неспроможності діяти в умовах кризи та заявивши, що єдине, в чому ЄС досяг «досконалості», — це «ненависть до росіян».
Дуже зручні для російської пропаганди тези.
Дуже характерні для новітнього європейського «егоїстичного» популізму.
Популістів не цікавлять високі матерії - міжнародне право, недоторканність чужих кордонів, неприпустимість агресії.
Вони не думають на майбутнє.
Вони потурають наймерзеннішим базовим інстинктам.
Вважають, що нікому нічого не винні - але от їм винні усі.
Так-так, популісти скрізь однакові.
Їхній розрахунок дуже простий.
Вони готові брати брудні гроші у путіна заради утримання при владі. Гадити європейським союзникам. При тому вимагати у ЄС грошей; а російської агресії не бояться тому, що думають: їх зобовʼязані захищати НАТО і великі європейські країни.
От і нагліють.
А на підході - «Альтернатива для Німеччини», «Національний фронт» у Франції та сонм інших подібних безвідповідальних опортуністів.
Але постановка діагнозу і визначення хвороби - це пів справи.
Нам своє робить - зокрема, і по країнах, де при владі популісти. Єдине - це треба уміти робити. Бо і Фіцо, і Орбан, і Бабіш були в політиці і валивали на рішення давно.
Однак за Порошенка великої проблеми для України не створювали - ані щодо безвізу, ані щодо ратифікації Угоди про асоціацію з ЄС і зону вільної торгівлі…
Популізм - огидне явище, але він існує. З ним треба уміти давати собі раду. Або хоча б задіювати тих, хто вміє. Бо справа влади - не збурювати емоції і генерувати оплески, а вирішувати проблеми.
▪︎ ▪︎
А це вже про нашого зе-популіста.
У міжнародних стосунках особливе значення має таке поняття, як ВЗАЄМНІСТЬ. Наведу її «приклад», звісно, у викривленому Зеленським варіанті. Офіційне повідомлення вчорашнього вечора із Братіслави:
Після всіх спроб залучити Словаччину до коаліції охочих для різних форм підтримки України, влада Словаччини остаточно заявила, що відмовляється надавати Україні військову підтримку та фінансові позики і не відправлятиме в Україну своїх солдатів.
Це ніби й не новина, але зараз дана позиція сформована вже, як один з постулатів зовнішньої політики країни, щодо якого дійшли згоди президент Словаччини Пеллегріні, премʼєр Фіцо та спікер парламенту Ріші після спільного обіду, передає словацьке видання Aktuality.
Я вже змовчу про те, що це фатальний провал зовнішньої політики України й підтвердження профнепридатності всіх, хто провадив переговори із Словаччиною, починаючи від дипломатів і до Шмигаля, Свириденко й самого Зеленського. І це той випадок, коли можна спокійно повторювати вже мемну фразу, що «при Пороху такого не було».
Бо тоді працювали професіонали, а не особи з компетенцією нижче рівня відповідальності райадміністрації. Провалити стосунки із сусідами та партнерами із ЄС та НАТО — це реально дно. Або злий умисел в інтересах ворога...
Але я про оту «взаємність».
Зеленський навідріз відмовляється припинити транзит рашистської нафти до цих двох країн. Сьогодні лише вони отримують нафту через нафтопровід «дружба» і постачає їм кривавий енергоресурс особисто Зеленський, який саме так і сформував свою політику в цій сфері. І це при тому, що умови форс-мажору після початку масштабного вторгнення не лише не змушують, але й забороняють йому проводити такий небезпечний транзит.
Він не має права робити цю послугу путіну, бо цим порушує:
• міжнародні санкції,
• підтримує рашистську економіку,
• дає ворогу надійний притік коштів, щоб той мав за що убивати українців.
Ще лідери ЄС та Єврокомісія відмовили Угорщині й Словаччині в підтримці їх вимог про безперебійне постачання рашистських енергоресурсів, тому цей транзит є виключно власною волею Зеленського.
І після ще й отакої «подяки» від словацької влади, як на мене, кваліфікувати ці його дії можна тільки в один спосіб — це класична й повністю доведена до остаточного завершення державна зрада...
.
Ростислав Павленко
Тарас Чорновіл
