1. У російського бюджету виникають проблеми вже на початку року.
- Федеральний бюджет росії вже в січні зіткнувся з різким недобором нафтогазових доходів — понад 230 млрд рублів, які довелося компенсувати за рахунок коштів Фонду національного добробуту. Це вкотре демонструє зростаючу вразливість фінансової системи рф на тлі слабких цін на нафту та системних проблем економіки.
- У Міністерстві фінансів підтвердили використання резервів, водночас наполягаючи, що негативний вплив цінових факторів має нібито короткостроковий характер і не потребує негайного перегляду бюджетної конструкції.
- Втім, у самому відомстві визнають: якщо рівноважна ціна нафти стійко опуститься нижче $55 за барель, закладених у бюджетних орієнтирах до 2030 року, коригування параметрів бюджету стане неминучим.
- Проблеми особливо гостро проявляються на початку року. У січні–лютому бюджет може увійти в фазу суттєвого дефіциту через слабкі нафтогазові надходження та високі обсяги авансування державних витрат і закупівель.
- Раніше Мінфін уже офіційно попереджав про різке зростання дефіциту бюджету на старті року. Низькі ціни на нафту в поєднанні з піковими витратами призводять до системного провалу доходів. Навіть за оптимістичних оцінок уряду, 2026 рік ризикує стати для бюджету ще болючішим, ніж попередній, оскільки нафтогазові доходи продовжують скорочуватися.
- Таким чином, російська влада дедалі активніше проїдає резерви, намагаючись згладити наслідки падіння енергетичних доходів і санкційного тиску, що ставить під сумнів довгострокову стійкість фінансової моделі рф.
2. росія стикається з проблемами при продажу конфіскованих активів для наповнення бюджету.
- У 2025 році росія конфіскувала майно на рекордні 3,12 трлн рублів — більш ніж у чотири рази більше, ніж роком раніше. Влада розраховує використати приватизацію для покриття бюджетного дефіциту на тлі падіння доходів від енергоносіїв і зростання воєнних витрат, однак продаж активів просувається вкрай повільно.
- Аукціон з продажу аеропорту Домодєдово не відбувся: стартова ціна у 132 млрд рублів не привернула жодної заявки. Потенційних покупців відлякали слабкі фінансові показники активу, висока боргова нагрузка та дорога вартість кредитів.
- У грудні держава також не змогла продати націоналізовану групу Raven Russia з майже 2 млн кв. м складської нерухомості: аукціон зі стартовою ціною 90 млрд рублів не отримав заявок.
- Продаж «Южуралзолота», одного з найбільших виробників золота в росії, був відкладений через складну корпоративну структуру компанії.
- Висока вартість запозичень, слабкість цивільних галузей та ризики перегляду прав власності знижують інтерес навіть лояльних інвесторів і обмежують потенційні доходи бюджету від приватизації.
3. Обвал продажів китайських авто в росії призвів до масового закриття дилерських мереж.
- У 2025 році кількість автосалонів китайських брендів у рф скоротилася на 7% — до приблизно 2,6 тис. точок. За рік закрилися 643 шоуруми, що стало найгіршим показником за весь період домінування китайських марок на російському ринку.
- Відкриття нових салонів практично зупинилося: їх утричі менше, ніж роком раніше. Ринок, який ще нещодавно подавався як «альтернатива Заходу», почав стрімко звужуватися.
- Загальний авторинок рф у 2025 році просів майже на 16%, але сегмент китайських автомобілів виявився ще вразливішим: їхні продажі впали на 23%. Це ставить під сумнів здатність китайських брендів утримувати ключову роль у російському автосекторі та демонструє, що ставка на імпорт з КНР не компенсувала втрату західних технологій, брендів і платоспроможного попиту.
4. Європейські банки практично перекрили фінансові канали для росіян після включення росії до «чорного списку» ЄС.
- Рішення про віднесення рф до країн підвищеного ризику, яке набуде чинності наприкінці січня 2026 року, разом із чинними санкціями фактично призвело до блокади банківських переказів у Європі для клієнтів, пов’язаних із росією.
- Великі банки ЄС масово відмовляються приймати платежі з рф і запроваджують додаткові внутрішні обмеження. Під заборону потрапляють не лише прямі перекази з російських рахунків, а й операції через фінансові структури країн колишнього СРСР.
- Комплаєнс-перевірки різко посилилися, а будь-який зв’язок коштів із російською економікою розглядається як підстава для відмови в обслуговуванні.
- Рахунки закривають навіть тим, хто багато років проживає в ЄС і має місцеві дозволи на проживання, якщо банки виявляють російське походження капіталу або ділові зв’язки з рф.
- У низці випадків фінансові установи анулюють рахунки, повертають перекази відправникам і припиняють співпрацю без можливості оскарження.
- Фактично росія дедалі глибше занурюється у фінансову ізоляцію від європейської банківської системи.
- Для російських громадян і бізнесу це означає втрату доступу до міжнародних розрахунків, зростання транзакційних ризиків і подальше витіснення рф із легального фінансового простору Європи.
5. ЄС намагається позбутися залежності від російського урану, яку кремль використовує як інструмент тиску.
- росія зберігає значний вплив на європейський ядерний сектор, попри майже чотири роки війни проти України. У 2024 році на росію припадало близько 23% імпорту збагаченого урану до Європи, що підкреслює нездатність ЄС швидко розірвати стратегічну залежність від москви.
- Керівники західних компаній Urenco та Orano попереджають, що «Росатом» і надалі використовує свою домінуючу позицію на ринку збагачення урану як геополітичний важіль. За оцінками галузі, російська держкорпорація контролює близько 44% світових потужностей зі збагачення, що дозволяє кремлю впливати на енергетичну безпеку інших країн навіть в умовах санкцій.
- Хоча Європа поступово скорочує закупівлі, дешевизна російського урану робить його привабливим для частини операторів АЕС. Водночас чіткої політики ЄС щодо повної відмови від імпорту досі немає: підготовлений у Брюсселі пакет обмежень проти російського ядерного палива заблокований внутрішніми розбіжностями, зокрема через позицію Угорщини та Словаччини.
- Західні виробники інвестують у розширення потужностей у Європі та США, однак ці проєкти дадуть відчутний ефект лише на початку 2030-х років. До того часу росія зберігає можливість утримувати свою частку ринку, а європейські країни — вимушену залежність від постачань з держави-агресора.
- Саме ціновий фактор і невизначеність щодо майбутніх відносин із москвою стримують укладання довгострокових контрактів із західними постачальниками.
- У результаті росія, попри війну та санкції, продовжує заробляти на стратегічно чутливому експорті й зберігати важелі впливу на енергетичну політику Європи.
6. росія вибудувала розгалужену глобальну мережу посередників для обходу санкцій і забезпечення роботи танкерів так званого «тіньового флоту».
- Через більш ніж сотню компаній у різних юрисдикціях кремль продовжує отримувати критично важливі запчастини для суднових двигунів, зокрема фінського виробника Wärtsilä.
- У 2023–2025 роках до росії було поставлено комплектуючих для двигунів Wärtsilä приблизно на 6 млн євро. Основну роль у схемі відіграють компанії, зареєстровані в Китаї, ОАЕ та Туреччині, які формально не пов’язані з російськими судноплавними операторами, але фактично працюють як транзитна ланка. Одним із ключових посередників, за даними розслідування, стала грузинська Arnika Trade LLC, що поставила в рф запчастин більш ніж на 1 млн євро. Її єдиним клієнтом була російська Elite Shipping — партнер великого нафтового перевізника Prime Shipping.
- Двигуни Wärtsilä встановлені щонайменше на 30 суднах, які перебувають у санкційних списках ЄС. Водночас реальна кількість танкерів «тіньового флоту», залежних від таких поставок, може бути значно більшою: за різними оцінками, йдеться про сотні або навіть тисячі суден.
- Аналіз митних даних показує, що частина запчастин закуповувалася під конкретні танкери, які перевозять нафту та нафтопродукти в Арктиці та на Далекому Сході, а також обслуговують експортні маршрути росії.
- Розслідування підтверджує, що, попри санкції, російська нафтова логістика зберігає працездатність завдяки сірим схемам і мережам номінальних постачальників. Це дозволяє кремлю підтримувати експорт сировини та валютні надходження, водночас підриваючи ефективність санкційного режиму.
- У самій Wärtsilä заявили, що не бажають постачати продукцію до росії, але визнають наявність учасників ринку, які системно обходять обмеження.
7. Індійська Reliance Industries, оператор найбільшого у світі нафтопереробного комплексу, відновить закупівлі російської нафти у лютому–березні лише в обмеженому форматі та з жорсткими умовами.
- Компанія купуватиме виключно партії, формально не пов’язані з підсанкційними структурами, після того як у грудні була змушена припинити імпорт через санкції США проти «Роснефти». Тоді Вашингтон надав коротку відстрочку лише для завершення вже укладених угод — фактично змусивши індійського гіганта поставити російську нафту на паузу.
- Навіть після часткового повернення Reliance загальний імпорт російської нафти в Індію залишиться на низькому рівні. Індійські НПЗ дедалі частіше уникають контрактів із російськими постачальниками через санкційні ризики, проблеми з розрахунками та логістикою.
- Ситуація демонструє, що росія втрачає позиції навіть на ключових азійських ринках, а її нафта продається лише за умови складних обхідних схем і зростаючих знижок, що посилює тиск на доходи російського бюджету.
8. Переплавити «тіньовий флот» росії, Ірану і Венесуели на металобрухт.
- Компанія GMS, яка є найбільшим у світі покупцем списаних суден за готівку, планує використати санкційний тиск США, щоб ліквідувати частину так званого «тіньового флоту», що перевозить нелегальну нафту з росії, Ірану та Венесуели.
- GMS подала до Управління з контролю за іноземними активами США (OFAC) заявку на отримання ліцензії на купівлю суден, які вже перебувають під санкціями.
- Така ліцензія дозволила б легально виводити з експлуатації танкери-«обходчики», які зараз працюють поза правовим полем, уникають страхування та часто створюють ризики для безпеки на відкритому морі.
- Засновник і генеральний директор компанії заявив, що отримання такої ліцензії дало б можливість скоротити «тіньовий флот» і прибрати з торгівельних шляхів старі, небезпечні судна, які сьогодні ділять океанські маршрути з легальними перевізниками. «США не можуть конфіскувати всі ці судна», — визнає він, пояснюючи, що санкційно уражені судновласники не можуть просто продати свої танкери на відкритому ринку — їм закритий доступ до доларових транзакцій і угод з американськими компаніями.
- GMS і подібні компанії-перекупники металобрухту виконують роль посередників у виведенні таких суден на судоремонтні верфі в Туреччині, Бангладеші, Пакистані чи Індії, де їх розбирають на комплектуючі, а сталь переплавляють і повторно використовують.
- Керівник GMS стверджує, що саме його компанія має достатнє фінансування, досвід і репутацію, щоб щороку виводити з експлуатації понад 100 танкерів тіньового флоту.
- Він називає це кроком не лише до очищення морських шляхів, а й до подальшого посилення санкційного тиску на росію та її співучасників у незаконному експорті енергоносіїв.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
