Вже бачу у стрічці пости й коментарі про необхідність капітуляції.
Ніби після капітуляції з'являться світло, вода й тепло.
Це навіть не магічне мислення -- це відмова від мислення.
Поясню. Магічне мислення передбачає наявність суб'єкта магічної дії. Хтось зробить нам добре: чарівник, фея, духи предків, анунаки, баал, золота рибка, коник-горбоконик, жар-птиця, добрий цар, потрібне підкреслити, непотрібне викреслити. В цьому ж випадку суб'єкт магічної дії відсутній: наша дія звернена не до нього чи неї, а в порожнечу. Хто зробить нам світло, воду й тепло після капітуляції? Путін? Яким чином і навіщо? Чи він це зробив в Донецьку?
Знавці еволюції мислення знають, що це не магічна (фіолетова), а інстинктивна (бежева) парадигма. Чомусь часто думають, що у стані домінантної бежевої парадигми людина не здатна формулювати речення, писати пости у Фейсбуці чи навіть виступати по телебаченню. Ще й як здатна. Але говорить вустами цієї людини не мислення (хай магічне), а біль. Біль нестерпний до неможливості мислити.
По-перше, не доводіть себе до цього. Щоб піднятися з інстинктивного рівня хоча б до магічного, існує безліч вправ, психологи пишуть про них щодня. Якщо не хочете чи не можете робити вправи, візьміть собі хоча би дитячу казочку почитайте (я не жартую). Все ж таки магічне мислення краще за відсутність мислення.
По-друге, падіння вниз на нуль, на інстинктивний рівень можливе тоді, коли людина одна. Коли вона відірвана від інших (або ж сама себе відрізала). Не доводьте себе до такого. І головне: не давайте іншим туди впасти. Будь ласка. Підтримайте того, хто готовий впасти або падає на ваших очах. Просто дайте людині знати, що вона не одна.
Ми виживемо тому, що ми не кинемо одне одного.
