"Люди, які нічого не варті: росія нарешті оцінила мешканців ОРДЛО" - Олена Степова

"Люди, які нічого не варті: росія нарешті оцінила мешканців ОРДЛО" - Олена Степова

Я вже писала про те, що астрологи попереджають, цей рік найважкіший для суспільства та людини в цілому, бо це рік кармічних «кешбеків», зняття масок та дзвінкого биття рожевих окулярів. Звісно, я писала це з сарказмом та гумором, бо хто ж пише новини чи аналітику з позиції впливу зірок на людину. Ну, то точно не я. А потім подивилася новини з ОРДЛО й от чесно, почала поважати зірки, планети та  знаки зодіаку, бо те, що зараз відбувається саме в ОРДЛО та на росії, це от з рубрики «ваш гороскоп на сьогодні», настільки співпадає.

Що ж, роздивимося «астрологічний» прогноз для ОРДЛО, й хоча рік червоного коня ще не почався, а в ОРДЛО чути дзвінкий дзеленькіт від  биття рожевих окулярів.

З  тиждень Довжанськ (Свердловськ), Луганщина знаходиться у стані «этого не может быть, так не бывает» обговорюючи дуже болючу тему – росія прийняла рішення закрити й затопити  останні 3 шахти міста.  

Шахтарі залишаються без роботи, хто буде віддавати борги  по зарплаті не зрозуміло, люди масово пишуть листи «на деревню дедушке», тобто путіну й ниють один одному – «так не бывает».

Місто Свердловськ (Довжанськ) це шахтарське місто на самому початку Луганщини, перше місто українського прикордоння, до російського КПП  тут  усього дванадцять кілометрів. Це шахтарське місто де усе залежало від шах, усе вертілося навколо шахт. На них працювало більшість чоловіків, вони давали живлення місцевому бізнесу, від  податків  шахтарів залежало утримання міста.

До війни, до окупації, та до здійснення мрій критичної більшості мешканців цього міста пожити по-російські, по-московському та по-срсровському  зарплати шахтарів  були від 10 000 грн поверхня до 50 000 підземні робочі. В кожній хаті по джипу, це про Довжанськ. Купити джип, щоб їздити на ринок за картоплею, це про Довжанськ. Золоті прикраси дружини шахтарів  тут купляли не тому, що подобається чи ювілей, а на вагу. Валюту  тут  носили в пакетах, бо в гаманець не поміщалась. Подарунком на день народження у 100 доларів на 2014 рік тут можна було образити.

Може десь шахтарі жили гірше, не знаю. Але донецькі та луганські шахтарі жили ось так. В 2014-му  саме вони заверещали, що живуть бідно, доїдають останній кусень хліба й Україна їх не цінує, не любить, обкрадає, об’їдає, й якщо вони стануть частиною росії, то будуть жити ще багатіше, купатися в нафто-доларах, бо путін їм пенсії та зарплату буде платити саме у доларах й три-п’ять-десять разів більші, ніж росіянам, бо донбасяни люди вищого сорту, гатунку й варті для путіна усього золота світу.

Саме за це голосували на «референдумі», саме за це вмирали й вбивали, саме ця мрія вела усі ці 11 років.  Хоча зараз, що гріх ховати, про це вже там говорять відкрито, усі «навароси»  роблять вигляд, що цього не було, вони не голосували, не ходили й взагалі в «бюлетенях» було написано «за Україну» або «за росію», то вони усі голосували за Україну, бо патріоти.

11 років окупації, ой, «звільнення від укро-хунти» й з 9 шахт у місті залишалося 3, й оці останні  три будуть затоплені до кінця року, скоріш за все навіть до червня. Таке рішення прийняла росія, бо шахти дотаційні, бо на місті Луганщини та Донеччини планується сіра зона, де будуть лише військові  угруповання  та полігони.

Чому саме росія? Бо місцеві колаборанти навіть до вітру  без дозволу росіян не ходять.  

Звісно, тут  вже  забули, як раділи та пили шампанське, коли 4 роки тому путін вніс зміни до Конституції російської федерації та «визнав Луганську та Донецьку області частиною російської федерації».

Тобто тепер за усе, що відбувається в ОРДЛО несе відповідальність росія.  Воно то так з моменту окупації,  згідно міжнародним воєнним законам, але ж ми знаємо, як й що саме на них клала росія. А от змінами в своїй конституції, росія сама в цих  юридичних  тонкощах  остаточно  розставила «крапки» та інші розділові знаки. Тому усім, що відбувається в ОРДЛО, керує росія, за усе, що відбувається в ОРДЛО відповідальна росія. Тобто шахти Донбасу закриваються на вимогу росії.

Ні, ми-то з вами усе це розуміємо  з 2014-го року. Я це пишу для тих, хто в «танку», особливо в російському, тобто для мешканців ОРДЛО, які з 2014-го року жили мріями «росия нам даст, путин нам даст, заживем по-багатому, москва не сразу строилась, вот-вот в нас начнут вкладывать».

И коли ми їм казали, що  їх мрії «пожить по-русски», це означає в реальності «жить, как живет российская глубинка, в том числе нищий  шахтерский город Гуково», нам не вірили, за такі слова вбивали, бо ж рожеві окуляри, які критична   більшість мешканців ОРДЛО  носила з гордістю та самовпевненістю, не давали бачити реальність.

Що ж, рожеві окуляри б’ються склом всередину. Звісно зараз про закриття шахт  ніхто у місті вірити не хоче, бо ж «путин так не мог с нашими шахтами». Тут я трошки сміюсь. А може й не трошки!

Шахти закрили, води в ОРДЛО немає,  усюди сміття, дороги не чищені, зарплату затримують на півроку-рік, пенсії та соціальні виплати перестали виплачувати з 1 січня,  але люди тут ще живуть.  Або дуже терплячі, або дуже дурні, – подумали у кремлі й  відключили  в ОРДЛО світло.

«Так не бывает, не может быть, путину писать надо, путин нас спасет» – можливо   це й  доносилося б з Довжанська, але там вітер, ожеледиця, немає світла, води та газу, інтернету.

Газ трошки є, але він гудить таким повітрям, що котли та конфорки гаснуть самі по собі, а лічильники літають, як рій  бджіл у  парувально-роїльний  період.

Причому електрику виключили не просто віялово, як раніше, чи на кілька годин у зв’язку з ремонтом,  а рішенням міськвиконкому та облради  визнали  окремі села,  райони передмістя та  жилі квартали – «неважными для жизнедеятельности».

Неважные люди, нікчеми, пустота, абсолютний нуль, –  так донбасян ще ніхто не називав.

Люди, які нічого не варті – росія нарешті зробила вартісну оцінку донбасян-колаборантів.

Терміни відновлення  електрики  відсутні, бо немає спеціалістів, грошей, ресурсів, бажання. Тому просто рішення «визнати неважливими суб’єктами господарювання та не інфраструктурними об’єктами» окремі села, райони міст, бо вони «не несуть важливого соціального навантаження».  

Від  «Донбасс кормит Украину» до «неважные люди» один «референдум».  Що ж,  зрадників ніхто не любить.

Це дійсно так. Мешканці Ростовщини відкрито зневажають мешканців ОРДЛО, виганяють з заправок та магазинів, масштабу ця акція ще не набрала, але після введення талонів на харчування, ліки та інші необхідні речі, росіяни навряд чи будуть терпіти ОРДЛинців у своїх магазинах.

Ціна зради завжди одна й та сама. В цьому разі мешканці Донбасу у  тій критичній більшості, якою вони підтримали «русскую весну» навіть продешевили. На 30 срібняків вони в очах путіна не дотягли.

Люди, які нічого не варті – росія нарешті зробила вартісну оцінку донбасян-колаборантів.  Що ж, рожеві окуляри б’ються склом всередину.

 Хор ОРДЛинських хлопчиків та дівчаток ще трошки повиконує пісні «мы не этого хотели – нас обманули», «так не бывает», «путин-помоги», та затихне. Не буде пихатих походів на москву, бряцяння касками об асфальт, профспілкові діячі не будуть рвати на грудях шахтарську робу. Усі вже розуміють – в  диктаторського  режиму гумор однобокий, подається гумовими кийками по нирках. Це же не укрохунта, якій можна було мізки полоскати  своїм «Донбас всех кормит».

Хтось виїде з ОРДЛО, хтось помре там, хтось буде вірити в росію до останнього подиху. Якщо чесно, то байдуже. Кожен з нас зробив свій вибір ще у 2014-му році.