Росія безуспішно прагне позбутися залежності від іноземних технологій

Росія безуспішно прагне позбутися залежності від іноземних технологій

За внутрішніми урядовими даними, росія щосили намагається знизити свою залежність від найважливіших іноземних технологій після того, як західні санкції розірвали зв’язки Москви з глобальними ланцюжками поставок, пише The Financial Times.

В оцінці Мінекономіки рф у лютому 2025 року визнається складність відмови країни від західних технологій. У документі йдеться, що росія, як і раніше, критично залежить від імпорту в областях, що мають ключове значення для її військових зусиль, включно із машинобудуванням, виробництвом безпілотників та енергопостачанням. Зусилля щодо розширення експорту неенергетичних товарів та створення інфраструктури, необхідної для підтримки виробництва та зарубіжних ланцюжків поставок, також зупинилися.

У доповіді стверджується, що трансформація російської економіки неминуча, і прогнозується швидке зростання технологічної незалежності від іноземних постачальників до 2030 року. В оцінці викладено шестирічний план з досягнення цільових показників імпортозаміщення в критично важливих галузях до 2030 року, коли має закінчитися нинішній президентський термін путіна.

Проте експерти, які ознайомилися з документом, заявили, що прогнози росії є надмірно оптимістичними. «Що дійсно впадає у вічі, так це порівняння цільових показників на 2030 рік з показниками на 2024 рік. Це ключові технології та галузі для війни та для самозабезпечення загалом, і вони величезною мірою залежать від імпорту», ​​— сказала Олександра Прокопенко, науковий співробітник Центру Карнегі з вивчення росії та Євразії.

У грудні путін скаржився, що чиновники ще не повною мірою оцінили «технологічний суверенітет» росії і не намітили шлях до «технологічного лідерства». «Я розумію, що проєкти, спрямовані на технологічне лідерство, складні та нестандартні, що вони вимагають вирішення цілої низки питань, пов’язаних із забезпеченням наукових ресурсів та налагодженням промислового співробітництва, — сказав путін. — Проте нам треба рухатися швидше».

Багато секторів, в яких росія прагне технологічної самодостатності, найбільше постраждали від західних санкцій. Крилата ракета Х-101, одна з найпередовіших російських крилатих ракет, може містити більше 50 різних компонентів іноземного виробництва, включно із електронними компонентами, виготовленими американськими виробниками мікросхем, такими як: Texas Instruments, Analog Devices та Intel.

Санкції змусили росію переорієнтуватися на Китай. Згідно з дослідженням Київської школи економіки, у 2023 році Китай постачав 90% мікроелектроніки, що імпортується до росії.

Російська індустрія дронів значною мірою залежить від китайських постачальників. У середині 2025 року український аналіз нового російського військового безпілотника «Дельта» показав, що його двигуни, камери, антени, відеопередавачі, модулі запалювання, батареї, процесори, датчики та контролери були зроблені у Китаї.

Тим часом цивільна авіація покладалася на мережі контрабанди для отримання запчастин для літаків західного виробництва, а авіакомпанії країни повертали в експлуатацію законсервовані літаки.

Спроби створити пасажирський літак без західних компонентів поки не принесли результатів. Прототипи середньорозмірного пасажирського літака MC-21 почали випробовуватись у 2025 році. Літак виробляється компанією «Яковлев», дочірнім підприємством «Ростех», і його довелося доопрацьовувати після того, як компанія була відрізана від західних постачальників.

У документі також передбачено, що до 2030 року сукупні витрати російського приватного та державного секторів на дослідження та розробки збільшаться більш ніж удвічі – до 2% ВВП.

Хелі Симола, економіст Інституту економік , що розвиваються, Банку Фінляндії заявила, що ці пропозиції «нереалістичні», враховуючи сильну залежність росії від імпорту. «Для досягнення багатьох цілей їм уже довелося відмовитися від деяких вимог, тому що немає вітчизняних альтернатив», – сказала вона. “У деяких випадках китайські товари просто маркуються як російські, щоб виконати поставлені завдання”.

У доповіді прогнозується, що до 2030 року 80% компаній у ключових секторах будуть використовувати російське програмне забезпечення, порівняно з 46% у 2024 році. Також прогнозується збільшення експорту неенергетичних та несировинних товарів на дві третини у найближчі роки.

«Цілі на 2030 рік виглядають для путіна швидше фантазією, ніж реалістичним планом», – сказала Прокопенко з Центру Карнегі. «З огляду на те, що у лютому минулого року вони ще уточнювали свої розрахунки, бюрократія розуміє, що будь-яке зростання внутрішнього виробництва для заміщення імпорту буде дуже обмеженим».