На колонці вам продають бензин, а Банкова — відчуття турботи. Володимир Зеленський оголосив, що уряд запускає програму кешбеку на пальне через дестабілізацію паливного ринку на тлі подій навколо Ірану та скорочення постачань нафти. Того ж дня прем’єр-міністерка Юлія Свириденко озвучила параметри: 15% кешбеку на дизель, 10% на бензин, 5% на автогаз, дія програми — до 1 травня, а виплати мають йти через систему «Національний кешбек» на АЗС, які долучаться до ініціативи. На папері це виглядає як підтримка. У реальності — більше схоже на гучний політичний анонс, який з’явився раніше за повноцінну економічну конструкцію.
Є і суто практична сторона цього «порятунку». Паливний кешбек обіцяють виплачувати на базі «Національного кешбеку». А базова архітектура цієї програми — це не чарівна знижка прямо на касі, а банківська картка, підключення до програми, згода на передачу даних про транзакції, позначення картки в «Дії» та відкладена виплата. У попередній версії програми кошти взагалі надходили раз на місяць. Якщо уряд не змінить цю базову механіку, то водій заплатить повну ціну на АЗС сьогодні, а компенсацію — якщо пощастить і якщо все підключено — побачить потім. І це вже не схоже на негайну допомогу. Це схоже на класичний український адміністративний жанр: обіцяти швидкий порятунок, а видавати відтерміновану компенсацію після банківсько-діївського квесту.
І ще: така програма апріорі не є адресною підтримкою бідних. Вона є підтримкою тих, хто купує пальне на АЗС-учасниках і має технічну можливість зайти в механіку «Національного кешбеку». Люди без автомобіля, громадяни, які залежать від громадського транспорту, частина пенсіонерів, значна частина вразливих домогосподарств — усі вони прямо не виграють від цієї схеми, але опосередковано платитимуть за неї як платники податків. Держава не таргетує удар по найвразливіших — вона дотує сам факт покупки пального. А це різні речі. Коли влада називає таку модель «підтримкою людей», вона підміняє соціальну політику субсидуванням бензобака.
Я вже раніше казав, що паливо усе потребує скасування акцизу на час воєнного стану + 6 міс для стабілізації економіки, а не ручний кешбек, який ніяк не допоможе народу та направить «знижки» на потрібні витрати, перекладаючи іх з однієї кишені в іншу.
