1. Найбільші російські експортери різко скоротили продаж валюти на внутрішньому ринку після падіння цін на нафту.
- 29 найбільших російських експортерів у лютому зменшили чистий продаж іноземної валюти (різницю між продажем і купівлею) на 31% — до $3,5 млрд, повідомив Центробанк рф. Це мінімальний показник за весь час публікації статистики — з листопада 2022 року.
- У річному вимірі падіння ще глибше: порівняно з лютим 2025 року обсяги продажу валюти експортерами на біржі скоротилися майже утричі.
- Зниження валютної виручки стало наслідком падіння цін на російську нафту. За даними Мінекономрозвитку рф, середня ціна Urals у грудні становила $39 за барель, у січні — $41, що суттєво нижче попередніх рівнів.
- Зниження нафтових доходів уже відбивається на експортній виручці. За оцінками Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), у лютому доходи росії від експорту нафти та нафтопродуктів склали $9,5 млрд — це на $1,5 млрд менше, ніж у січні, і на $4 млрд менше, ніж рік тому.
- Крім падіння цін, зменшилися і фізичні обсяги поставок. У лютому експорт російської нафти та нафтопродуктів становив 6,6 млн барелів на добу, що на 850 тис. барелів менше, ніж у січні, і є найнижчим показником із початку 2022 року.
- Центробанк рф не розкриває список 29 найбільших експортерів, однак до нього входять ключові нафтові компанії країни. Регулятор пояснює падіння продажу валюти не лише дешевшою нафтою, а й зростанням частки розрахунків у рублях та накопиченням валюти компаніями для погашення боргів.
2. Збитки російських компаній у 2025 році наблизилися до 9 трлн рублів.
- Фінансові результати російського бізнесу різко погіршилися на тлі уповільнення економічного зростання. За підсумками 2025 року сукупні збитки компаній зросли на 7,5% і досягли 8,9 трлн рублів, свідчать дані Росстату.
- Загалом 17,2 тис. компаній (27,1% від загальної кількості) завершили рік зі збитками. Водночас 46,4 тис. підприємств отримали прибуток, який у сукупності становив 35,9 трлн рублів, що на 1,3% менше, ніж роком раніше. У результаті сальдований фінансовий результат російського бізнесу (прибуток мінус збитки) скоротився на 3,9% — до 27 трлн рублів.
- Найбільше погіршення фінансових показників зафіксовано в низці ключових галузей економіки. Зокрема, сальдований результат скоротився у виробництві автотранспортних засобів — на 79,7%; у сфері вантажних перевезень — на 77,4%; у виробництві коксу — на 66,6%; у видобутку нафти та газу — на 63,9%; у виробництві паперу — на 61,5%.
- У низці секторів частка збиткових компаній перевищила частку прибуткових. Зокрема, це стосується видобутку вугілля (66,1% збиткових підприємств), теплопостачання (63,8%), іншого сухопутного транспорту (58%), водопостачання та утилізації відходів (51%), а також видобутку нафти й газу (50,9%).
3. США тимчасово дозволили продаж російської нафти, яка вже перебуває в морському транзиті, щоб уникнути різких потрясінь на світовому енергетичному ринку.
- Управління з контролю за іноземними активами Мінфіну США (OFAC) видало ліцензію, яка дозволяє реалізувати російську нафту та нафтопродукти, завантажені на танкери до 12 березня. Дозвіл діятиме один місяць — до 12 квітня.
- Міністр фінансів США Скотт Бессент пояснив, що рішення спрямоване на підтримку стабільності глобального енергетичного ринку. За його словами, тимчасове пом’якшення санкцій не повинно принести значної фінансової вигоди російському бюджету, оскільки основна частина доходів держави формується через податки, що стягуються безпосередньо на етапі видобутку.
- За оцінками російської сторони, послаблення санкцій може стосуватися близько 100 млн барелів палива, які вже були відвантажені на судна. Водночас, за даними Fox News, у морському транзиті перебуває приблизно 124 млн барелів російської нафти.
- У москві трактують рішення як сигнал про можливі подальші зміни санкційної політики. Дмитрієв заявив, що на тлі загострення глобальної енергетичної ситуації подальше пом’якшення обмежень на російські енергоносії може стати неминучим.
4. Війна на Близькому Сході різко підштовхнула нафтові доходи росії, забезпечивши кремлю додаткові мільярди доларів на тлі стрибка світових цін на енергоносії.
- російський бюджет отримує приблизно $110–160 млн додаткових доходів щодня через подорожчання нафти після початку війни в Ірані.
- За перші 12 днів конфлікту додаткові надходження оцінюються у $1,3–1,9 млрд, а за підсумками березня можуть досягти $3,3–4,9 млрд, якщо середня ціна на нафту становитиме $70–80 за барель.
- Втім, ці кошти потраплять до російського бюджету із затримкою: березневі податкові надходження рахуються за середньою ціною лютого, яка становила близько $45 за барель, тому основний ефект очікується у квітні.
- Після того як США тимчасово дозволили Індії збільшити закупівлі російської нафти, індійські компанії лише за п’ять днів уклали контракти приблизно на 30 млн барелів — стільки ж, скільки було куплено за весь лютий.
- За оцінками аналітиків Kpler, у березні поставки можуть зрости до майже 2 млн барелів на добу, або близько 60 млн барелів за місяць. У разі затягування кризи конкуренція за російську нафту серед азійських покупців може різко посилитися.
- Індія та Китай фактично змагатимуться за російські поставки. Уже зараз, за даними Kpler, індійські компанії платять приблизно на $5 за барель більше за Brent, що означає фактичний перехід російської нафти від дисконту до премії.
- Ціна російської Urals тим часом досягла близько $85 за барель — максимуму з 2022 року.
- Такі ціни ставлять під сумнів ефективність частини санкційного тиску на російський енергетичний сектор.
5. росія планує перевести десятки танкерів «тіньового флоту» під власний прапор.
- росія має намір збільшити кількість нафтових танкерів, що ходитимуть під російським прапором. Такий крок пов’язаний із частішими затриманнями суден так званого «тіньового флоту» країнами Європи та США. Про це повідомила Служба зовнішньої розвідки України.
- За даними розвідки, найближчим часом «Російський морський реєстр судноплавства» планує провести ідентифікацію та огляд близько 80 танкерів, щоб перереєструвати їх під російську юрисдикцію. Наразі значна частина суден, які перевозять російську нафту, формально належать компаніям, зареєстрованим в інших країнах.
- У СЗРУ зазначають, що переведення танкерів під російський прапор може бути пов’язане з координацією дій із Іраном, зокрема щодо безпечного проходу суден через зони напруження на Близькому Сході.
- Водночас у розвідці попереджають, що розширення «тіньового флоту» під російською юрисдикцією може полегшити розміщення агентури російських спецслужб на таких суднах для проведення розвідувально-диверсійної діяльності проти західних країн.
- Особливе значення це має для Балтійського регіону, через який проходить понад 40% морського експорту російської нафти. Паралельно російські танкери дедалі частіше вказують Сінгапур як пункт призначення, хоча ця країна фактично не імпортує російську нафту через санкційні ризики. москва також готова перенаправляти додаткові обсяги нафти до Індії, щоб компенсувати перебої з постачанням із Близького Сходу.
- Біля індійських вод уже перебувають танкери приблизно з 9,5 млн барелів російської нафти.
6. Казахстан відмовився від російського обладнання для енергетичного проєкту на користь китайських постачальників.
- Під час перегляду плану будівництва третього енергоблока Екібастузької ГРЕС-2 влада країни вирішила відмовитися від російських турбін і генераторів. Новим постачальником обладнання стала китайська компанія Harbin Electric International.
- Зміна постачальника дозволила суттєво здешевити проєкт. Вартість будівництва енергоблока скоротилася з 650 млрд до менш ніж 400 млрд тенге. Таким чином, економія може перевищити 250 млрд тенге, що еквівалентно приблизно $500 млн.
- Рішення демонструє поступову відмову від російських технологій у великих енергетичних проєктах регіону, де дедалі частіше перевагу віддають дешевшим або доступнішим постачальникам із Китаю.
7. Швеція затримала танкер, що прямував до російського порту.
- Берегова охорона Швеції затримала танкер Sea Owl I, який прямував через Балтійське море до російського порту Приморськ. Операцію провели спільно з поліцією, коли судно увійшло до територіальних вод королівства.
- За даними шведської влади, танкер ходить під прапором Коморських островів, однак існують підозри, що судно фактично не зареєстроване в офіційному судновому реєстрі і може використовувати так званий «хибний прапор». У такому випадку жодна держава не несе відповідальності за безпеку судна.
- У Береговій охороні Швеції також заявили, що Sea Owl I перебуває у санкційному списку Європейського Союзу.
- За наявними даними, танкер вийшов із Бразилії та прямував до російського нафтового терміналу в Приморську. Це вже друге затримання судна, яке прямувало до росії, за останній час.
- Раніше, 6 березня, шведська влада затримала в Балтійському морі суховантаж Caffa, який також прямував до російського порту.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
