1. Українські дрони атакували авіаремонтний завод у Новгородській області рф.
- У ніч на сьогодні в місті Стара Русса Новгородської області був атакований 123-й авіаційний ремонтний завод, який обслуговує військово-транспортну авіацію Повітряно-космічних сил росії.
- Підприємство виконує ремонт, модернізацію та технічне обслуговування військових літаків, зокрема Іл-76, Іл-78 і Л-410, а також двигунів Д-30КП, АІ-20 і допоміжних силових установок ТГ-16М. За інформацією російських моніторингових каналів авіації, на території підприємства могли перебувати два літаки далекого радіолокаційного виявлення та управління А-50.
- У разі підтвердження пошкодження інфраструктури або техніки це може вплинути на можливості росії з ремонту та обслуговування військово-транспортної авіації.
2. Рубль впав до багатомісячних мінімумів попри зростання цін на нафту.
- російський рубль продовжує слабшати п’ятий тиждень поспіль, незважаючи на різке зростання цін на нафту. російська нафта в портах рф продається дорожче $70 за барель, а в Індії — майже по $100, однак це не підтримало курс національної валюти.
- На торгах у москві курс юаня досяг 11,84 рубля — максимуму з початку вересня минулого року. На позабіржовому ринку долар піднімався до 81,51 рубля — найвищого рівня з кінця грудня, а євро вперше з січня перевищив 93 рублі.
- Від початку березня рубль втратив 6% до юаня, 5% до долара та 2,5% до євро, завершивши чотири тижні поспіль у мінусі — такого не спостерігалося щонайменше пів року.
- Ослаблення рубля відбувається через скорочення валютної підтримки з боку держави. Мінфін рф призупинив продаж валюти з Фонду національного добробуту за бюджетним правилом, щоб зберегти залишки резервів, значна частина яких уже була витрачена на покриття дефіциту бюджету.
- У результаті ринок фактично втратив значний обсяг регулярної пропозиції валюти, що посилило тиск на рубль. За оцінками, обсяг пропозиції міг скоротитися приблизно на 200 млрд рублів.
- Додатковим фактором є структурна проблема: сильний рубль несумісний із хронічним дефіцитом російського бюджету, що створює довгостроковий тиск на національну валюту.
3. росія намагається скористатися стрибком цін на нафту.
- Через різке зростання світових цін на нафту, спричиненого ескалацією на Близькому Сході та ризиками для судноплавства, росія прискорила відвантаження сирої нафти.
- москва намагається максимально використати коротке «вікно можливостей», поки діє американська тарифна пільга для партій російської нафти, завантажених до 12 березня. Середній морський експорт російської нафти за чотири тижні до 15 березня зріс до 3,44 млн барелів на добу, що на 90 тис. б/д більше, ніж раніше.
- За останній тиждень показник досяг 3,97 млн барелів на добу — максимуму приблизно за три місяці. Частково це пов’язано з відновленням роботи порту Новоросійськ після атаки українських дронів, а також збільшенням відвантажень з арктичних і тихоокеанських портів.
- Також зросли і доходи росії. Валова виручка від експорту за тиждень до 15 березня оцінюється приблизно у $2,07 млрд, що на $890 млн більше, ніж тижнем раніше. Середній чотиритижневий показник становить близько $1,38 млрд на тиждень — максимум із жовтня.
- Основні обсяги спрямовуються до Азії. Потоки до цього регіону досягли 3,17 млн барелів на добу, причому значна частина вантажів формально має «невідоме» призначення і вже в дорозі перенаправляється до Індії.
- Поставки до Туреччини становлять близько 160 тис. б/д, до Сирії — близько 90 тис. б/д. Водночас така динаміка підкреслює зростаючу залежність російського нафтового експорту від кон’юнктурних факторів і вузького кола покупців.
- Без тимчасових геополітичних шоків і обхідних схем російські нафтові доходи залишаються вразливими до санкційного тиску та обмежень на світових ринках.
4. У росіян зростає рівень депресії та тривоги.
- Психологічний стан росіян помітно погіршується. За даними моніторингу Інститут психології РАН, проведеного у лютому 2026 року, рівень фінансової тривоги та психологічного неблагополуччя зріс у всіх соціально-економічних групах.
- Симптоми депресії відзначили 42% опитаних, а 27% повідомили про складну для контролю тривогу. Загалом 31% росіян мають виражені тривожно-депресивні симптоми. Дослідники пов’язують це з економічним песимізмом, втомою від війни та зменшенням очікувань її швидкого завершення.
- Фінансові проблеми стають дедалі важливішим фактором психологічного тиску. 66% росіян відчувають тривогу через власні фінанси — ще у грудні таких було 60%.
- Найбільш різке зростання занепокоєння зафіксовано серед бюджетників та жителів великих міст. Окремо зростає страх перед інфляцією. 84% респондентів занепокоєні підвищенням цін — це на 7 відсоткових пунктів більше, ніж восени 2025 року.
- Водночас 60% росіян вважають найімовірнішим сценарієм продовження війни у 2026 році, що посилює очікування затяжної економічної кризи та змушує населення готуватися до тривалого періоду нестабільності.
5. Єврокомісія відмовилась пом’якшувати обмеження на російські енергоресурси.
- Європейський Союз не планує змінювати курс на відмову від російських енергоносіїв, попри енергетичну кризу. Про це заявив єврокомісар з енергетики Дан Йоргенсен під час зустрічі міністрів енергетики в Брюсселі.
- За його словами, відмова від російської нафти і газу залишається принциповою позицією ЄС, оскільки імпорт енергоресурсів із рф фактично означає фінансування війни проти України. Йоргенсен наголосив, що Європа надто довго залежала від російських енергоносіїв, що дозволяло москві використовувати їх як інструмент політичного тиску.
- «Було б помилкою повторювати те, що ми робили в минулому. У майбутньому ми не будемо імпортувати з росії ні єдиної молекули», — підкреслив він.
- Навіть в умовах нестабільності на енергетичних ринках ЄС демонструє готовність зберігати жорстку лінію щодо енергетичної співпраці з росією.
6. Угорщина закликала ЄС скасувати мита на російські та білоруські добрива.
- Угорщина звернулася до Євросоюзу з вимогою тимчасово скасувати мита та додаткові збори на імпорт добрив із росії та Білорусі. У Будапешті пояснюють це різким зростанням цін і ризиком дефіциту через війну на Близькому Сході.
- У листі до Єврокомісії міністр сільського господарства Іштван Надь попередив, що подорожчання добрив може вдарити по фермерах ЄС і підштовхнути ціни на продовольство.
- За його словами, Угорщина виробляє лише азотні добрива і залежить від імпорту фосфорних та калійних, тому зростає ризик падіння врожайності. Ініціатива Будапешта суперечить поточній політиці ЄС, який у 2025 році посилив мита, щоб обмежити доходи росії від експорту.
- Попри це, обсяг поставок оцінювався приблизно у €2 млрд у 2025 році, однак на початку 2026-го різко скоротився. Додатковий тиск на ринок створюють перебої в постачанні та зростання вартості енергоресурсів, зокрема через ризики для судноплавства в районі Ормузької протоки.
- Крім того, Угорщина також виступає за пом’якшення обмежень на імпорт російського газу, однак у Брюсселі цю позицію наразі відкидають.
7. Китайські держкомпанії знову розглядають можливість закупівель російської нафти.
- Державні нафтові гіганти Китаю після кількамісячної паузи знову розглядають можливість закупівель російської нафти. Торгові підрозділи китайських компаній Sinopec і PetroChina цього тижня вперше з листопада надіслали постачальникам запити щодо потенційних поставок.
- Активізація інтересу пов’язана з тимчасовим послабленням санкційного режиму США та перебоями на світовому ринку нафти через війну на Близькому Сході.
- За словами джерел, китайські компанії оцінюють, чи зможуть укласти угоди в межах 30-денного перехідного періоду, який США відраховують від 12 березня.
- Поки що про укладені контракти не повідомляється, однак трейдери очікують, що угоди можуть з’явитися найближчим часом. Попри зростання котирувань, російська нафта все ще залишається дешевшою за альтернативні поставки з Бразилії та Західної Африки.
- Додатковим фактором попиту став дефіцит сировини для азійських нафтопереробників. Партії російської нафти ESPO Blend, що відвантажуються з порту Козьміно, вже продаються з премією до еталонної Brent через високий попит з боку НПЗ у Китаї та Індії.
- Водночас сама ситуація свідчить про нестійкість позицій російського експорту: навіть традиційні покупці повертаються до переговорів лише в умовах тимчасових послаблень санкцій і нестабільності на світовому ринку.
8. Північна Корея могла заробити до $14 млрд на війні росії проти України.
- Північна Корея могла отримати до $14,4 млрд за рахунок відправки військових та постачання озброєнь росії під час війни проти України.
- Така оцінка міститься у звіті Institute for National Security Strategy. За даними дослідження, з жовтня 2024 року Кім Чен Ин щонайменше чотири рази направляв військові контингенти до росії, а загальна кількість відправлених військових перевищила 20 тис. осіб.
- Загалом у період з серпня 2023 року до грудня 2025 року доходи КНДР від експорту озброєнь і участі у війні могли становити від $7,67 млрд до $14,4 млрд. Окремо прямі виплати за відправку військових — включно із зарплатами та компенсаціями у разі загибелі — оцінюються приблизно у $620 млн на рік.
- У звіті зазначається, що повна виплата цих коштів фактично підриває ключову мету міжнародних санкцій проти Пхеньяна — обмеження надходження валютної виручки до режиму. Фактично війна росії проти України стала для Північної Кореї новим джерелом фінансових надходжень.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
