Майже весь тиждень ринки спостерігали за війною в Ірані зі спокоєм, який притаманний тибетському монаху, що вже все побачив у цьому світі і все зрозумів. Знаходячи позитив у дрібницях. Як то красивий метелик, що пролетів над горою, чи випадковий танкер, якому вдалось подолати Ормузьку протоку. А коли ринки спокійні, то і Трамп думає, що все так і треба. І продовжує закапуватись наче він шукає старовинні скарби. В результаті американці докопались до чергового рівня ескалації, коли обидві сторони нормально так вдарили по енергетичним об’єктах. Порушивши спокій ринків і повернувши барель бренту вище 110 доларів. Де він дуже недовго був минулого понеділка, а потім швидко впав на тлі чуток про те, що влада буде зараз якимось чином виходити на фінансовий ринок і впливати на ціну на нафту, які активно інспірували самі американці можновладці, воліючи таким не хитрим способом вплинути на ринок. Власне, чергові локальні рекорди нафти призвели і до розпродажів на фондових ринках. А тут ще й ФРС не знизили облікову ставку. Цілком очікувано.
Менш очікувано було те, що голова ФРС майже прямим текстом звинуватив у цьому Трампа і його мита, що розганяли інфляцію ще до того, як іі почала розганяти війна Трампа з Іраном. І не виключено, що цього року ринок взагалі не дочекається зниження вартості грошей. І новорічні подарунки у дітей інвесторів і спекулянтів можуть виявитися не такими дорогими. Тим більше, що британці натякнули, що вони взагалі можуть ставку підняти на тлі того, що витворяється президент США. В результаті, ранок п’ятниці індекс S&P500 починає на відмітці 6606, що всього лине на 66 пунктів нижче, ніж тиждень тому. Розпродажі захопили сегмент золота і срібла, де останні місяці дуже активно правили бал спекулянти, відправляючи ці дорогоцінні метали на їх історичні максимуми. Тепер свято закінчилось, як і, схоже, у Дубайських забудовників, дохідності облігацій яких стрімко наближаються до рівня українських корпорацій. І чи не єдиним, у кого воно не тільки триває, а переходить у стадію «вечірка життя», став український військовий стартап Swarmer, що дуже вдало вибрав час для IPO і чия капіталізація злетіла до небес у перші дні торгів. Ще трохи, і, схоже, Ахмєтову доведеться посунутись на троні найбагатших українців. І поки тема гаряча, ще одні українці, судячи з усього фанати зоряних війн (Buntar Aerospace), залучили 10,4 млн доларів. Не просто так зараз в кожному кафе Києва можна побачити столик, на якому формується мілтех стартап.
А барель бренту зранку у п’ятницю торгується на рівні 108 доларів, відступивши трохи від максимумів на тлі багатообіцяючих натяків Нетаньяху на готовність закінчувати. Проте все ще дуже дорого, особливо по деяким специфічним сортам нафти із Затоки, спред яких до бренту досяг рекордних показників. І американці в рамках мінімізації для ринків шкоди від війни з Іраном вже готові навіть знімати санкції з іранської нафти, щоб хоч якось підтримати ринок, як вони вже зробили з російською нафтою, що зависла у морі на танкерах. Продовжуючи посилати Путіну сигнали про те, що він дуже фартова людина. Частково вирішуючи проблему дефіциту бюджету у росіян. Паралельно, російська фінансова влада девальвує рубль, який понад рік тримався біля загадково рівня у 76 рублів за долар. А тут за тиждень, незважаючи на щастя, що привалило з нафтового ринку, опустився до 86 рублів за долар. Цікаво, де тепер його поставлять. Судячи з усього, нестача грошей на війну стала для Путіна більш страшною, ніж інфляція. Тим більше, якщо виключити росіянами інтернет, то ніхто про цю інфляцію нікому і не розкаже. Окрема історія – ціна на газ в Європі, яка підскочила до нових локаьних рекордів на тлі тієї самої ескалації в Затоці, коли Іран з пересердя бахнув по катарському газу, викликавши в Досі і європейських столицях стогін і прокляття у адресу не тільки тегеранських бороданів, але й одного рудого пана з Вашингтону.
Український ринок коливався разом із світовими. Так що нічого доброго із цінами на українські суверенні єврооблігації не сталось. Всередньому українські державні борги втратили десь 3 пункти. Хоча і з України також не надходило добрих сигналів. Хіба що стало зрозумілим, що вдалось зберегти обличчя всім в історії з Дружбою (нафтопроводом, а не сирком), яка запрацює десь за місяць, знявши перестороги будь-якої угорської влади, хто б там не царював у Будапешті в кінці квітня. Тому ринок може ігнорувати поки що повідомлення, що ЄС поки не досягнув остаточної домовленості про виділення кредиту у 90 млрд євро. Тим більше, що гроші в України ще є, і на кілька місяців, десь до середини літа, має вистачити. А що буде далі залежить в тому числі від завершення місії МВФ, яка зараз приїхала в Київ. Поміряти температуру у палаті. І поки лікарі, певно, в шоці. Тим більше, що українські політики ніяк не можуть визначитися з тим, хто ж має взяти на себе відповідальність за важливі і непопулярні кроки, продовжуючи раздрай навколо парламенту і перекидаючи ці реформи як гарячу картоплю один одному.
Нацбанк, як і ФРС, не став знижувати облікову ставку на цьому тижні. Причому і причина в них схожа. Інфляція імені Дональда Трампа. Ба більше, НБУ не виключає, що через шок від війни у Затоці може піти і на збільшення облікової ставки, якщо тиск на інфляційний тиск посилиться. Бо щоб там не кричали про змову, а вартість бензину і дизелю зростає, як в Україні, так і в Європі. Де навіть не намагались придумати свій Єбачок, знов демонструючи, що заможність формується ощадливістю. А зростання цін на пальне, звісно, провокує зростання цін на широкий спектр товарів. Ба більше, якщо ціни на бензин і можуть піти вниз якщо війна швидко завершиться, то ціни на інші товари точно не повернуться. Коливання гривні останні тижні так само залежать від рівня стресу у спекулянтів і інвесторів від війни у Затоці, який прямо впливає на коливання у парі євро-долар. Власне, хоч українська преса і отримала знов можливість для заголовків про історичний рівень падіння гривні, проте курс гривні до євро останні тижні нагадують кардіограму людини, медична допомога якому вже запізнилась. Зранку у п’ятницю гривня на міжбанку стартує з рівня 43,8, трохи укріпившись на тлі загальної надії на швидкий кінець, що укріпило євро відносно долара майже до 1,16.
