Всіх, хто подумав, що я буду лише сварити МВФ – можу заспокоїти. В цій статті ви побачите приклад абсолютно раціональної та логічної (хоча і дещо цинічної) взаємодії МВФ з країною.
При цьому детальний розбір єгипетського меморандуму надійно зламає щелепу ненависникам МВФ в Україні, патентованим борцям з підступним Заходом і, окремо (сподіваюсь), Юлії Володимирівні. Поїхали.
МВФ та Єгипет. Частина друга
Продовжуємо лонгрід про взаємодію МВФ з Єгиптом і про те, чому цей приклад важливий для України. Нагадаю, що в першій частині (вона буде лежати в коментарі) я пояснив, що порівняння України з Єгиптом у контексті МВФ не є просто експертним мемом, а має прикладну логіку. Також побіжно розібрав контекст єгипетської політичної моделі, за якої економіка значною мірою перебуває під впливом військових, а стабільність режиму сильно залежить від зовнішньоекономічної допомоги.
У цій частині перейдемо до головного питання: про що саме МВФ говорить з Єгиптом на практиці? Які теми фіксує для протоколу, а які перетворює на обов’язкові умови програми? І якими є реальні межі впливу Фонду на країну, що водночас є капітально корумпованою, політично закритою і фінансово залежною?
Почнемо із прямих питань. Чи веде МВФ у Єгипті системну боротьбу із корупцією? Коротка відповідь – ні. Звісно, в будь-якому перегляді програми Фонду можна побачити його висновки по Єгипту, в яких йдеться про потребу зменшити роль держави (і військових структур) в економіці, про дефіцит прозорості, про слабку інституційну автономію органів, підконтрольних президенту, тощо, тощо. Є навіть роздуми про необхідність введення декларування. Але в так званих структурних маяках цього ви не знайдете. Ці дані – просто повідомлення до ас-Сісі: “Ми бачимо, як у вас там справи”. Тобто МВФ однозначно знає про корупцію в Єгипті, але не ставить ультимативних вимог до її усунення. Чому так? Бо справжня боротьба із системною корупцією уряду призведе до падіння цього уряду, а отже, до дестабілізації ситуації в цілому регіоні.
Тому, у випадку з Єгиптом, МВФ, радше, займається управлінням ризиками, які єгипетська корупційна модель створює для макрофінансової стабільності. Фонд намагається зрозуміти реальний масштаб проблеми, її вплив на бюджет, валютний ринок, інвестиції та державні компанії, а також визначити межі, за якими ситуація може стати некерованою. В принципі, це цілком відповідає мандату Фонду. МВФ – не антикорупційна агенція, не якісь “хороші хлопці”, які мають вирішити єгипетські (як і українські) проблеми з гуманітарних/гуманістичних міркувань. МВФ – це банк, і він діє як банк; в даному випадку, як кредитор. Якщо країна здатна обслуговувати зобов’язання і утримувати макрофінансову рівновагу, програма триватиме. Якщо ні, предметом переговорів стають умови, які мають повернути керованість і платоспроможність. Все інше, включно з реальними антикорупційними змінами, потрібно взагалі-то самому Єгипту (і Україні), а не МВФ.
Тепер інше важливе питання: чи знає МВФ, про описані в попередній частині наслідки для активного впровадження антикорупції у Єгипті, викликані військовою диктатурою? Звісно, знає. Просто в документах МВФ це описано дуже дипломатичною мовою. Іноземці взагалі пишуть складно, тому і нашим квадратно-гніздовим корупціонерам так важко зрозуміти, що ж саме МВФ від них хоче.
Опис проблем Єгипту є у розділі про матрицю оцінки ризиків МВФ (Risk Assessment Matrix) кожного відповідного звіту. В останньому звіті є цілий пункт Social discontent (суспільне невдоволення) – там прямо пишеться про можливі громадянські протести, які можуть виникнути в результаті величезної соціальної нерівності або “недовіри до виборів” (зауважу, що це один із кількох ризиків із позначкою high). Крім падіння режиму, серед значних небезпек МВФ перераховує глобальну геополітичну нестабільність регіону, падіння цін на нафту, проблеми з курсом валют і, частково, проблеми з надходженнями до бюджету в результаті падіння рівня туризму або платежів від Суецького каналу. Усі ці побоювання цілком виправдані, тож МВФ точно знає про поточну внутрішню ситуацію в Єгипті та про її можливі наслідки.
Тепер перейдемо до меморандуму МВФ для Єгипту. В таких документах завжди багато різної інформації, досліджень і зауважень. Але зазвичай із всього цього люди читають тільки Structural Benchmark – у нас цей розділ називають “структурними маяками МВФ” – і те, що помічене, як Prior Actions (РА) і без чого грошей точно не дадуть.
Починаються єгипетські “маяки” з двох таких РА. Перше – це податковий пакет для Парламенту Єгипту (до нього повернемося згодом). Друге – проведення тендеру з зовнішньою міжнародною незалежною конторою, яка повинна оцінити політики, процедури і системи контролю у держбанках. Ще один доволі звичайний маяк – нагляд за політикою в сфері державної власності; в Єгипті він став РА тому, що після попередніх маяків його не виконали. Він важливий, тож до нього ми теж повернемося трохи пізніше.
Далі йдуть звичайні структурні маяки – я згрупую їх, аби не переобтяжувати текст. Отже, МВФ вимагав:
Розширити відкриті дані (із цим у Єгипті складно), а саме:
Публікувати щомісячно дані про всі держзакупівлі більші за півмільйона доларів на місцевому аналогові Прозорро.
Впевнитися, що доступ до відкритих даних може мати будь хто, БЕЗ СТВОРЕННЯ окремих акаунтів. Тобто МВФ знає, що влада Єгипту тисне на активістів-антикорупціонерів, не забороняє владі цей тиск, але хоча би намагається зробити так, аби активісти могли отримати дані без ідентифікації.
Дані публікувати з затримкою не більше, ніж на місяць. Виконано.
Публікувати щомісячно всі суттєві контракти та умови їхнього укладання для 50 найбільших держпідприємств. Маяк не виконано.
Опублікувати повні результати останнього обстеження доходів домогосподарств. Маяк було виконано із затримкою на декілька місяців.
Опублікувати річний аудиторський звіт Центрального аудиторського органу (CAO) за 2022/23 фінансовий рік. Виконано. Нагадую, це та сама аудитслужба, про яку я писав у першій частині, і голова якої сів у 2018 за дуже вдалий антикорупційний звіт у 2016. З тих пір головою цієї служби працює “правильна” президентська людина, тож проблем нема.
Підготувати та опублікувати звіти про борги держкомпаній. І робити це раз на півроку (це новий маяк).
Відновити публікацію портфелю всіх держпідприємств: про всі керовані державою компанії, про їхніх “дочок” і про все, де є доля держвласності. Не виконано.
Від Мінфіна – публічний звіт про всю прострочену заборгованість перед критичними держпідприємствами та агенціями.
Опублікувати заяву про фіскальні ризики разом із річною бюджетною декларацією на 2025/26 фінансовий рік, включивши аналіз макроекономічних ризиків із особливим акцентом на наданні їм кількісної оцінки. Це про той самий широкий спектр усього, від цін на нафту і до туризму. Новий маяк.
Опублікувати звіт про результати стягнення податкового боргу з держкомпаній, згідно із раніше прийнятою постановою. Держкомпанії в Єгипті податки платити не люблять, користуються пільгами та шпаринами, тож МВФ доводиться окремими постановами їх до цього змушувати, а потім ще й контролювати процес.
Тепер про умовний макрофін. Нацбанк Єгипту повинен був:
Завершити стрес-тест банківського сектору та надати всі дані МВФ. Виконано.
Класифікувати всі 59 економічних установ згідно зі стандартами, які визнає МВФ (що є держвласністю, що прямою держкомпанією, що публічною тощо). Виконано.
Підтримувати гнучкий валютний курс. Це в процесі, результат обережно-оптимістичний.
Створити та передати відповідним органам план відновлення фінансової стабільності місцевого Нафтогазу (EGPC). Це великий платник податків і одна з опор режиму. Навіть єгипетські корупціонери розуміють, що якщо в ньому красти масштабами Бойка, країна впаде, тож намагаються якось лагодити.
Далі була безліч пунктів про зменшення долі держави (читай: армійської диктатури) в економіці Єгипту.
Про подання до парламенту поправок до закону про конкуренцію, які приведуть рівень незалежності Єгипетського органу з питань конкуренції (ECA) до рівня Нацбанку та Управління фінансового регулювання (FRA).
▪️Про надання права цій агенції самостійно застосовувати санкції. Що, по суті, є м’яким тиском на армійські структури, бо пов’язаних із владою компаній в економіці багато. І вони, звісно, за допомогою держустанов, держбанків та численних регуляторів вибудовують правила для себе, а МВФ намагається створити важелі, які цьому будуть заважати. Станом на зараз маяк виконано, хоча опиралися йому довго.
▪️Про запровадження “Зеленого коридору” для певного відсотку вантажів експорту від компаній з низьким рівнем ризику. З експортом та вантажами у Єгипті проблеми, бо експортувати повинні тільки ті, кому можна. А МВФ вважає, що експортувати мають усі. Очікувано – не виконано.
▪️Про введення ризик-орієнтованого контролю для Митниці, ветслужб, контролю за експортом та імпортом з метою зменшити затримки вантажів. Статус на момент публікації звіту незрозумілий.
▪️Про проведення детальної оцінки економічних вигод від чинних вільних зон. Йдеться не про д’юті фрі, а про армійський схематоз на вільних “економічних зонах”, які створювались начебто для експорту, а по факту працювали всередині країни, без сплати податків і частини мит. Виконано, хоча МВФ все ще веде обережну суперечку з армійцями про доцільність утримувати ці зони і далі.
▪️Про вимогу до Нацбанку до кінця 2029 відійти від фактичного прямого кредитування держсектору. Тобто або погасити борги держкомпаній перед регулятором, або передати ці борги хоча б в держбанки. Це новий маяк.
▪️Про залучення незалежних радників до процесу дивестиційних угод на суму 1-1,3 мільярда доларів. Дивестиції – це як інвестиції, тільки навпаки, тобто незалежні радники будуть пояснювати державі, як краще на цю суму щось продати. Теж новий маяк.
А от тепер перейдемо до маяка-аномалії, який може вибити з колії всіх ненависників МВФ в Україні. Фонд вимагає від уряду Єгипту переглянути програми підтримки вразливих верств населення та багатодітних сімей. А це дуже велика кількість для країни, у якої населення стрімко зростає. МВФ висунув вимогу або збільшити кількість отримувачів допомоги, або збільшити саму виплату, аби загальні витрати на подібного роду соціалку виросли щонайменше до 0,4% від ВВП. А це чималенька сума.
Ще раз, МВФ вимагає збільшити фактично непродуктивні прямі виплати з бюджету в бік вразливого населення. І це був новий маяк. Через кляту відсутність статистики і стрибки курсів я не знайшов точної інформації, скільки вразливим верствам платять зараз. Але виглядає так, що зростання виплат очікується у розвилці від “на третину” до “майже вдвічі більше минулих років”. Тепер стає зрозуміло, чому у маяках була присутня вимога про аналіз доходів домогосподарств. МВФ дуже хоче на практиці розуміти, який реальний економічний стан широких верств населення у Єгипті.
Насправді дещо схоже є і у нас. Я, на відміну від більшості, читаю меморандум Фонду повністю, тож хоч і не в маяках, але в кількісних критеріях виконання програми та в розділі про індикативні цілі знайшов таки граничні мінімальні соціальні витрати. І після державного боргу, мінімального рівню податкових надходжень та мінімального рівню міжнародних резервів, за межами жорстких критеріїв, і просто в розділі простих індикативних цілей, є так званий Floor on social spending. 580 мільярдів гривень станом на грудень 2024. Тут і трансфер на пенсії, і підтримка ЖКХ, і малозабезпечені сім’ї, і за народження дітей, і на людей з інвалідністю, і допомога переселенцям, і на багато чого іншого. Якщо сума в пів трильйона грн здається вам великою, то можу сказати, що тільки трансфер з держбюджету до Пенсійного Фонду у 2024 році склав 250 мільярдів гривень.
А от тепер повертаємося до першого РА, до того самого податкового пакету. Проєкт складається фактично з трьох частин і вимагає від парламенту Єгипту потужної податкової реформи. Як кажуть у рілзах, дочекайтеся третього пункту, ви будете шоковані.
Перша частина цього пакету – реформа зі скасування пільг, виключень та знижених ставок у межах режиму ПДВ у таких сферах:
▪️будівництво (бо армія контролює і президентські мегапроєкти з будівництва, і загалом будівництво по країні, і виробництво цементу).
▪️продаж нежитлової нерухомості (витікає з попереднього пункту, бо хто будує, той і володіє, якщо нерухомість комерційна).
▪️нафта. Ну, ви вже, мабуть, зрозуміли, хто її “кришує”, з вимог до єгипетського Нафтогазу.
▪️сигарети. Вгадайте, хто кришує і їх? Вгадали.
▪️інформаційні агенції та реклама. Чому я не дуже зрозумів, але, мабуть, якась місцева особливість.
Друга частина пакету – про ті самі “фрі-зони”. Колись була ідея запровадити у Єгипті такі собі вільні зони, які повинні були б створювати робочі місця, залучати інвестиції і підвищувати експортну спроможність. Їм надали чимало пільг, бонусів, спеціальних режимів, включно із відсутністю мит на імпорт, пільг по ПДВ тощо. Тобто щось ввозиться без мита, якось переробляється і далі експортується. В результаті на цю тему сіли – звісно! – схематозники та армія, які імпортували все підряд за нуль мит і майже без ПДВ, нічого нікуди не експортували і продавали всередину країни. Держава, логічно, жодних грошей в бюджет не отримувала за такої чудової схеми. Тепер МВФ веде з ас-Сісі діалог стосовно загальної доцільності існування фрі-зон в принципі. А паралельно “всього лише” пропонує запровадити прямий податок (withholding tax) на продаж всередину країни. Фактично податок з обороту для цього типу схем.
А ось і та сама третя частина проєкту.
МВФ вимагає запровадження СПЕЦІАЛЬНОГО ПОДАТКОВОГО РЕЖИМУ ДЛЯ МАЛИХ І СЕРЕДНІХ ПІДПРИЄМСТВ (МСБ, англійською SME), спрямованого на зменшення рівня неформальності. За оцінками Фонду, це повинно принести Єгипту 0,15 відсотка ВВП.
У межах цього (крім інших законодавчих ініціатив) мав бути написаний новий закон щодо податкових стимулів і спрощень для підприємств із річним оборотом, що не перевищує 15 мільйонів фунтів (320 тисяч доларів або 12 мільйонів гривень на рік).
Розумієте, чого вимагає від Єгипту МВФ в цьому пункту? СТВОРЕННЯ ФОПІВ. Я не жартую, хоча комусь ця аналогія може і не сподобатись.
Оця фраза «зменшення рівня неформальності» (reduce informality) означає зменшення рівня тіньової економіки, яка знаходиться за межами формальних правил податкової системи. Тобто відомо, що є якась мала економічна активність людей, які фактично є фізичними особами-підприємцями. Вони все одно будуть існувати, а бігати за ними із податковою наголо невигідно, бо більше грошей на цю біганину витратиш, ніж від них отримаєш. Тож, каже МВФ, давайте створимо їм якийсь простий та зрозумілий інструмент для того, аби вони і далі продовжували працювати. Щоб було майже без бюрократії і бухгалтерів, але щоб малі підприємці платили хоч якісь податки. По факту, в наших реаліях це і є ФОП. Тільки єгипетський, із обсягом 17 млн гривень на рік.
Натягнутий висновок скажете ви, хіба можна з однієї фрази про неформальність підганяти цілу теорію? А як же так може бути, щоб МВФ в Україні проти ФОПів боровся, а в Єгипті насильно впроваджував? Але ж ми зараз розглядаємо звіт по результатам 2024, який публікувався у 2025, а тепер вже 2026, тож можемо і подивитися, що єгиптяни в результаті прийняли. Отже, закон № 6 of 2025, набрав чинності у березні 2025. Є сканкопія правок з арабською в’яззю, хто хоче, може почитати оригінал, а я читав аналіз від Ернстів (хай пробачить мене українська економічна спільнота і погляне на аналіз, що лежить в коментарях, самостійно).
Що ми маємо? По-перше, дозволено (у єгипетських фунтах) не 17 мільйонів гривень на рік, а 23, майже півмільйона доларів – непогано для ФОПа, так? Судячи з того, що МВФ не розірвав відносини з ас-Сісі, всі поважні сторони на нову суму погодились.
По-друге, ставка податку з обороту. Як у ФОПів. І НАЙБІЛЬШИЙ рівень цієї ставки всього 1,5% з обороту. А найменша ставка – всього 0,4%. В нас такого свята і не бачили.
Але ФОП – це не лише ставки утримання податків. А і правила. Які раптом здаються до болю знайомими. Схоже, що копіювали просто у нас. Податкова декларація подається за спрощеною формою. Відкладення всіх перевірок на п’ять років. Бухоблік в умовно довільному режимі – хоч якось веди, перевірок все одно немає, але якщо і будуть, то будь-яка звітність згодиться. Бонусом – повна відміна платежів за реєстрацію та нотаріальні витрати, повне звільнення від податку на дивіденди, часткова відміна місцевих і адміністративних податків та зборів, і відміна податку на приріст капіталів.
Треба відзначити, що наші помилки з ФОПами МВФ взяв до уваги, тож у Єгипті впровадив запобіжники від популярного у нас так званого «дроблення», коли великий бізнес ховається за мережею ФОПів. Є там і заборона використовувати деякі формати, наприклад консалтинг, у випадку, коли консалт має всього пару клієнтів на 90% обороту. Та і ПДВ (зазвичай 14%) для ФОПів МВФ не відмінив. Зате там повна імунність на ПДВ-перевірки на п’ять років, звіти та сплата по ПДВ раз на квартал. І ідіотської системи блокування СМКОР, яка морозить ваш ПДВ, у Єгипті нема, і тому єгипетський ФОП з ПДВ існує в зовсім іншій системі, ніж буде існувати український ФОП з ПДВ.
Але з ПДВ у Єгипті також є проблеми із відшкодуванням, які, що логічно, мають коріння в їхній системі. Як було й у нас в певні періоди. Платять, але тільки тим, кому треба. Звісно від більшості проблем з ПДВ у Єгипті ФОП захищений новою спрощеною системою і відсутністю перевірок, а відповідно, і штрафів. Але як воно там буде на практиці невідомо. Тож чи спрацював єгипетський ФОП з ПДВ, ми дізнаємося десь ближче до середини чи кінця 2026 року – зважаючи на описані вище проблеми із єгипетською статистикою та даними.
Якщо ви дочитали до цього моменту, нарешті, переходимо до висновків – з того масиву інформації їх вже сміливо можна робити. Отже, якось так виходить, що програми для Єгипту та України відмінні, і суттєво. Та сама САО, від якої вимагають звітів, виглядає як головний антикорупційний орган в країні. Але голову САО призначає Президент Єгипту, і в САО нема процесуальних можливостей. Це вам не НАБУ.
Чи є в Єгипті взагалі аналоги НАБУ чи БЕБ? Є. Це АСА – Administrative Control Authority. Антикорупційний орган з величезними повноваженнями, яким НАБУ може позаздрити. Але його голову також призначає президент. Я не кажу навіть, що МВФ вимагає якоїсь окремої процедури з призначення голови АСА. Я просто задам питання: а скільки разів взагалі в останньому перегляді МВФ згадує АСА? Правильна відповідь – нуль разів. Я дуже довго шукав і не знайшов, тож якщо ви знайшли, можете мене виправити.
Можливо, там у перегляді програми з МВФ кажуть про якусь окрему прокуратуру, чи, може, про реформу загальної прокуратури, або про правила відбору генерального прокурора? Ні. Жодного разу. Загалом прокурори там згадуються один раз, у контексті АМЛ, як отримувачі інформації. Генпрокурора там також призначає президент за поданням Ради Суддів. Може є обрання голови місцевого Нафтогазу на конкурсі, чи голови місцевого Укренерго? Ні, також нема.
Таких прикладів відмінностей підходу МВФ до Єгипта і до України я можу навести з півтори сторінки. МВФ не вимагає створення якихось незалежних процесуальних антикорупційних органів у Єгипті. Не вимагає якихось правил призначення до вже існуючих. І не буде, готовий закластися. Бо, як я казав на початку, системна боротьба з системною корупцією уряду викличе падіння цього уряду. Тож наразі МВФ каже: замість призначень, надайте звіти, будь ласка, хоч якісь, хоч у якийсь термін. При цьому жодних пасажів про демократизацію, про антикорупцію, про НГО, про призначення голови антимонопольного ЕСА не власноруч президентом… Нічого цього, як ви вже побачили, немає. А програма є. Просто у нас МВФ – це поганий поліцейський. А в Єгипті добрий. Мало платите вразливим верствам населення. Вимагаємо платити більше, ще й внесемо це в структурні маяки. І спрощену систему їм зробіть. І нехай Нацбанк таку регуляцію введе, аби їм кредити давали (це також в меморандумі постійно згадується).
Я не кажу, що у Єгипті зовсім рай, там також, наприклад, впроваджують ринкові тарифи на енергоносії. Але і про виплати, і спрощенку, МВФ там не забуває сам. А у нас чогось про це треба нагадувати. І спрощенку захищати всією експертною середою.
Чому ж все виглядає так, що у нас МВФ намагається знищити те, що у Єгипті, намагається вводити примусом (хоча і з запобіжниками)? Ми вже пройшли якийсь еволюційний шлях і повинні рухатися далі? В нас держава більш соціальна ніж в Єгипті? Можливо. Але у нас, на секундочку, ЙДЕ ПОВНОМАСШТАБНА ВІЙНА. Наш малий та середній бізнес ледве виживає на генераторах, зі спадаючим споживанням населення, яке бідніє, в найгірших умовах. Невже це непомітно?
Ми явно бачимо системну відмінність підходу МВФ до Єгипту і до України. Не тільки в підході до тиску на владу, якого МВФ в Єгипті так явно уникає, хоча можливості тиснути є, і МВФ про це знає. А й у підході до проблем широких мас населення. Так, ми різні країни, тому є системна відмінність. Але в чому причина цієї системності, яка чітко простежується? Чому в Єгипті МВФ послідовно відмовляється і від боротьби з жахливою корупцією уряду, і від боротьби за демократизацію, і від захисту антикорупційних ініціатив, і чому прямо вимагає підтримки вразливих верств? А у нас в маяках такого не знайти. Чому?
Тут, звісно, хтось скаже знову про економічну диверсію світових ляльководів з МВФ, про теорію змови, про підступне зовнішнє управління, Сороса, гранти й міжнародний диктат рептилоїдів. Але я не для того так багато пояснював, аби дати таку просту відповідь. І у Єгипті, і в Україні МВФ діє системно та раціонально. В мене питання не до дій, а до суті. Цю суть треба зрозуміти.
