1. Збройні сили України продовжують системно бити по критичній інфраструктурі рф: у ніч на 28 березня під атаками опинилися один із найбільших НПЗ та підприємство з виробництва вибухових речовин. За даними моніторингових ресурсів, кілька влучань зафіксовано по нафтопереробному заводу в Ярославлі. Після ударів на території підприємства спалахнули пожежі.
- Паралельно було атаковано завод «Промсинтез» у Чапаєвську Самарської області — одного з ключових виробників вибухових речовин у росії. За даними OSINT-джерел, удар припав безпосередньо по виробничій зоні, де здійснюється синтез вибухових компонентів. Повідомляється про численні вибухи після влучання.
- Аналіз відео з місця подій також вказує, що під удар потрапив цілий промисловий вузол, де розташовані одразу кілька оборонних підприємств, пов’язаних із виробництвом боєприпасів і хімічної продукції.
- Ці удари продовжують тенденцію останніх тижнів — цілеспрямоване виведення з ладу російських НПЗ і військово-промислових об’єктів. На фоні попередніх атак, що вже призвели до зупинки низки нафтопереробних заводів і проблем із експортом, нові ураження посилюють тиск на енергетичний і оборонний сектор рф.
2. російський «Новатек» змушений зупинити один із ключових газопереробних комплексів на Балтиці після ударів дронів.
- Компанія призупинила переробку стабільного газового конденсату та експорт нафти через порт Усть-Луга після пожежі, що виникла внаслідок атаки БПЛА 25 березня.
- У результаті повністю зупинено не лише сам комплекс, а й перевалку нафти та нафтопродуктів у порту. Терміни відновлення роботи наразі невідомі.
- Йдеться про стратегічний об’єкт: комплекс потужністю близько 9 млн тонн на рік переробляє газоконденсат у нафту, керосин, дизель та інші продукти з подальшим експортом морем. У 2025 році він переробив близько 8 млн тонн сировини, що підкреслює його важливість для експортної виручки рф.
- Зупинка такого вузла посилює ефект від попередніх ударів по нафтовій інфраструктурі, включаючи НПЗ та порти Балтійського регіону. У сукупності це створює системний тиск на експорт енергоресурсів росії — ключове джерело доходів бюджету.
3. російська «Сєвєрсталь» різко скорочує витрати через поглиблення кризи в металургії та падіння попиту.
- Компанія урізає капітальні інвестиції на 24% від запланованих близько 147 млрд рублів, знижує ремонтний фонд і витрати на оплату праці приблизно на 5%, а також відкладає індексацію зарплат і заморожує найм.
- Причиною стало різке просідання ринку: попит на сталь у росії впав на 31% з початку 2024 року, що спричинило недозавантаження ключових споживачів і тиск на ціни. У 2025 році споживання сталі вже скоротилося приблизно на 14%, а відновлення ринку не очікується щонайменше до 2027 року.
- Скорочення інвестицій такого масштабу означає удар і по суміжних галузях — будівництву, машинобудуванню та сервісному сектору, які втрачають замовлення.
- Паралельно інші виробники також зупиняють частину потужностей і оптимізують персонал.
4. Фіцо пригрозив заблокувати 20-й пакет санкцій ЄС через ситуацію з “Дружбою”.
- Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що може заблокувати ухвалення 20-го пакета санкцій ЄС проти росії, якщо Європейська комісія не вплине на Україну щодо відновлення транзиту російської нафти трубопроводом “Дружба”.
- У своєму відеозверненні Фіцо різко розкритикував Єврокомісію та президента України Зеленського. Він назвав ситуацію навколо нафтопроводу порушенням інтересів Словаччини та звинуватив Брюссель у “подвійних стандартах”, мовляв, інтереси України ставлять вище за інтереси країн-членів ЄС.
- Також словацький прем’єр заявив, що Братислава може переглянути свою позицію щодо вступу України до ЄС, якщо підхід Єврокомісії не зміниться.
5. Війна Трампа з Іраном підштовхує Індію до відновлення старої дружби з росією.
- Індія готується до різкого розвороту в енергетичній політиці — країна веде переговори про відновлення імпорту російського ЗПГ вперше за чотири роки та одночасно планує суттєво наростити закупівлі нафти. Частка російської нафти може вже найближчим часом зрости до 40% від усього імпорту.
- Переговори щодо газу перейшли в практичну площину після домовленостей на рівні енергетичних відомств у середині березня. Індійські компанії вже отримали сигнал готуватися до відновлення закупівель, а сама угода може бути узгоджена протягом кількох тижнів, попри ризики санкцій.
- Ключовий фактор — різке загострення ситуації на Близькому Сході, яке поставило під загрозу традиційні маршрути постачання з Перської затоки.
- У цих умовах Індія змушена діяти прагматично, щоб уникнути дефіциту палива та перебоїв у роботі економіки. Навіть США пішли на тимчасові послаблення, щоб не допустити енергетичної кризи в регіоні.
- Паралельно сторони домовляються про збільшення поставок сирої нафти — обсяги можуть фактично подвоїтися порівняно з початком року. Для росії це відкриває можливість закріпитися на одному з найбільших і найдинамічніших ринків у світі в умовах обмежень на інших напрямках.
- Водночас позиції сторін у переговорах нерівні: через дефіцит на глобальному ринку нові контракти, ймовірно, будуть менш вигідними для Індії.
- Ринок переходить у фазу, де умови диктує продавець. У підсумку ситуація демонструє, як енергетична безпека переважає політичні обмеження: Індія фактично повертається до активної співпраці з росією, незважаючи на санкційний тиск, а глобальні ризики лише прискорюють цей процес.
6. Індія схвалила військові закупівлі на суму 25 мільярдів доларів для придбання літаків та російських ракетних систем С-400.
- Окремо погоджено закупівлю ще п’яти комплексів С-400 приблизно на $6,1 млрд. Наразі Індія вже має три такі системи, ще дві очікуються найближчим часом. Вони призначені для перехоплення далекобійних повітряних загроз і прикриття стратегічно важливих об’єктів. Крім того, затверджено модернізацію винищувачів російського виробництва, закупівлю артилерії, танкових боєприпасів, систем спостереження, а також безпілотників для розвідки й ударних операцій.
- Паралельно підписано контракт приблизно на $47 млн на постачання зенітних комплексів «Тунгуска». Загалом у поточному фінансовому році Індія схвалила військові закупівлі на 6,73 трлн рупій (близько $71 млрд), що свідчить про масштабну програму переозброєння.
- Попри поступову диверсифікацію імпорту, росія зберігає позицію найбільшого постачальника озброєнь для Індії — понад третину від загального обсягу.
- Водночас такі угоди можуть викликати невдоволення США, які раніше критикували співпрацю Нью-Делі з москвою. Таким чином, Індія фактично балансує між різними партнерами, але продовжує робити ставку на російські системи у критично важливих сегментах оборони.
7. У Латвії винесли жорсткий вирок за допомогу російській армії в обхід санкцій ЄС.
- Суд у Ризі засудив чоловіка до 11 років ув’язнення за участь у схемі постачання до росії супутникових інтернет-систем Starlink Mini Kit та іншого обладнання військового призначення. Йдеться про організовану групу з чотирьох осіб, яка закуповувала техніку у США та переправляла її в рф всупереч санкційним обмеженням.
- За даними латвійської прокуратури, загальна вартість поставлених товарів становила близько 200 тис. євро. Окрім систем супутникового зв’язку, до росії вивозили деталі до зброї, боєприпаси та спеціалізовані метеорологічні прилади, які можуть використовуватись у військових цілях.
- Слідство встановило, що продукція реалізовувалася особам, пов’язаним із російськими збройними силами. Суд визнав обвинуваченого винним у діях у складі організованої групи з метою сприяння іноземній державі у підриві територіальної цілісності та політичної незалежності іншої демократичної країни, а також у порушенні санкцій ЄС. Вироки іншим учасникам схеми очікуються пізніше.
- Цей кейс демонструє, що країни ЄС посилюють кримінальну відповідальність за обхід санкцій і постачання технологій, які можуть використовуватися у війні.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
