Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 08.04.2026​

Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 08.04.2026​

1. Українські безпілотники в ніч на 8 квітня завдали удару по найбільшій нафтобазі в Криму — морському нафтовому терміналу у Феодосії, який використовується для забезпечення паливом російських військ.

- За даними відкритих джерел та моніторингових каналів, удар було нанесено близько першої ночі. Ймовірно, зайнялися щонайменше два резервуари з паливом, а заграву було видно на відстані понад 20 км.  

- Об’єкт має місткість до 250 тис. тонн пального і є ключовим вузлом постачання для російського флоту та угруповань військ на півдні України. Відео й фото з місця подій фіксують значне займання та густий стовп диму над територією терміналу.  

- Це не перша атака на об’єкт: у жовтні 2025 року термінал уже зазнавав ударів і тоді пожежа тривала кілька днів.  

- Ураження таких об’єктів посилює тиск на логістику постачання пального для російських військ, особливо в умовах регулярних атак по енергетичній інфраструктурі на окупованих територіях.

2. Один із ключових нафтопереробних активів компанії Лукойл — НПЗ «Нижегороднефтеоргсинтез» (НОРСІ), зупинив переробку нафти після атаки безпілотників 5 квітня.  

- Підприємство припинило прийом і переробку нафтової сировини. З 6 квітня завод також перестав виставляти бензин, дизельне паливо та мазут на торги Санкт-Петербурзської міжнародної товарно-сировинної біржі.  

- Відвантаження бензину та дизеля за біржовими контрактами не планується щонайменше до кінця квітня, а автовивіз пального з заводської нафтобази повністю зупинено.  

- НОРСІ є найбільшим НПЗ у структурі Лукойлу і посідає четверте місце за обсягами переробки в росії. Потужність підприємства становить близько 17 млн тонн нафти на рік. У 2025 році завод виробив понад 5 млн тонн бензину і приблизно стільки ж дизельного пального, значна частина яких постачалася, зокрема, до москви та центральних регіонів країни.  

- НОРСІ став третім російським нафтопереробним підприємством, яке припинило роботу внаслідок весняної хвилі атак безпілотників.  Раніше, 21 березня, зупинив прийом нафти Саратовський НПЗ, що входить до структури Роснефті, а 26 березня призупинив роботу НПЗ Киришинефтеоргсинтез («КИНЕФ») у Ленінградській області — другий за масштабами переробки нафти в росії та найбільший у європейській частині країни.

3. Найбільший російський нафтовий термінал на Чорному морі — «Шесхарис» у порту Новоросійськ зупинив експорт нафти після атаки українських безпілотників.  

- Відвантаження було призупинене після удару дронів у ніч на 6 квітня. Атака спричинила масштабні пожежі на території порту та самого терміналу, які зафіксувала супутникова система моніторингу пожеж NASA.  

- «Шесхарис» є найбільшим нафтовим терміналом на півдні росії та ключовою точкою морського експорту нафти через Чорне море. Зазвичай через нього відвантажується до 1 млн барелів нафти на добу. Зупинка терміналу обмежує можливості росії скористатися зростанням цін на нафту, яке відбулося на тлі загострення конфлікту в регіоні Перська затока.  

- У порту Новоросійськ поки не завершили оцінку завданих збитків. Водночас накопичення запасів і переповнення сховищ може змусити росію скорочувати видобуток нафти, оскільки робота кількох ключових експортних портів була порушена.

- Термінал «Шесхарис» входить до структури Транснефть, є кінцевою точкою південних нафтопроводів компанії та забезпечує приблизно 20% морського експорту російської нафти.

- Перебої в роботі одразу кількох ключових експортних вузлів — на Балтійському та Чорному морях — створюють додатковий тиск на російський нафтовий сектор і ускладнюють стабільність поставок на зовнішні ринки.

4. На російському паливному ринку зростають ризики дефіциту бензину напередодні періоду сезонного підвищення попиту.  

- Система постачання пального працює з мінімальним запасом стійкості, тому будь-які нові перебої на НПЗ можуть швидко спричинити його нестачу на внутрішньому ринку.

- Одним із факторів тиску стала зупинка після атаки безпілотників нафтопереробного заводу НОРСІ. Уряд уже намагається стримати ризики дефіциту, розширивши з 1 квітня заборону на експорт бензину. Проте цей ефект фактично нівелюється скороченням виробництва через пошкодження переробних потужностей.  

- Додаткові ризики створюють і перебої в роботі портової інфраструктури, які можуть порушувати логістику, впливати на переробку та ще більше скорочувати пропозицію нафтопродуктів.  

- У підсумку російський паливний ринок входить у період високого попиту з обмеженою пропозицією, що підвищує ризик локальних дефіцитів бензину та посилення державного втручання.

5. російська місячна програма в черговий раз перенесена.  

- Запуск автоматичної станції «Луна-26» відкладено з 2027 на 2028 рік.  Разом із цим зміщено й графік інших місій. Запуски апаратів «Луна-27/1» та «Луна-27/2» тепер плануються на 2029 і 2030 роки відповідно. У підсумку терміни російської місячної програми зсунулися на багато років порівняно з початковими планами.  

- Єдина спроба реалізувати нову місячну програму завершилася провалом. У 2023 році автоматична станція «Луна-25», яку готували понад десять років і яка мала стати першою російською місією до Місяця за пів століття, розбилася об поверхню супутника Землі під час спроби посадки.  

- Затримки російських місій відбуваються на тлі активного просування місячних програм інших космічних держав.  

- США реалізують програму «Артеміда», яка передбачає повернення астронавтів на Місяць і створення навколомісячної інфраструктури. Китай паралельно розвиває власну програму дослідження Місяця.

6. Гальмування економіки, дорогі кредити, підвищення податків і перехід споживачів у режим економії поставили на межу виживання тисячі магазинів одягу у росії.  

- Протягом 2026 року в країні можуть закритися до 40% роздрібних точок, що торгують одягом. На сектор одночасно тиснуть падіння попиту, зростання витрат на оренду, податкове навантаження та посилення конкуренції з боку маркетплейсів. Ще торік ритейлери усвідомлювали початок кризи, однак недооцінювали її масштаби.

- Тепер ситуація суттєво погіршилася: скорочення споживання призводить до швидкого зростання кількості збиткових магазинів, а ресурси для їх підтримки вичерпуються.

- Кризові тенденції вже змушують великі мережі скорочувати присутність. Один із найбільших російських ритейлерів одягу та взуття O’STIN торік закрив 62 магазини і скоротив близько 15% персоналу. Мережа Gloria Jeans планує закрити близько 150 магазинів у 2026 році. Бренд Finn Flare вирішив залишити торгові точки лише в Москві та Санкт-Петербурзі. Компанія Concept Group, яка управляє брендами Concept Club, Acoola та Infinity Lingerie, вже ліквідувала приблизно половину своїх магазинів.  

- Іноземні гравці також поступово залишають російський ринок. Свою діяльність повністю припинили турецькі бренди Les Benjamins і Karaca Home, а також казахстанський бренд Gaissina. За оцінками галузевих асоціацій, площі магазинів одягу в торгових центрах росії за останній рік скоротилися приблизно на 15%.  

- російський fashion-ритейл переходить від моделі зростання до моделі виживання на тлі падіння купівельної спроможності населення.

7. Регіони росії у 2025 році різко наростили боргове навантаження, збільшивши запозичення в банках майже втричі.

- Частка банківських кредитів у структурі регіонального боргу зросла до 19,4% проти 7,2% роком раніше. В абсолютному вимірі заборгованість досягла близько $7,5 млрд, тоді як раніше була приблизно на рівні $2,5–3 млрд.

- Водночас частка бюджетних кредитів скоротилася. Причиною стало погіршення фінансового стану регіонів: дефіцити бюджетів і нестача пільгового фінансування змусили їх звертатися до банків.

- Кредити залучалися за ставками до 29% річних, що свідчить про різке подорожчання обслуговування боргу.  

- Регіони також уникали розміщення облігацій через високу ключову ставку, що ще більше звузило можливості для дешевшого фінансування.

- У результаті боргова модель дедалі більше зміщується в бік дорогих короткострокових позик, що підвищує ризики для регіональних бюджетів.

8. Оголошення про тимчасове припинення вогню між Вашингтоном і Тегераном спровокувало різку реакцію на фінансових ринках.  

- Для росії наслідки виявилися здебільшого негативними. Ціни на нафту, які роками були головним джерелом валютних доходів для російського бюджету, різко скоригувалися: після повідомлень про паузу в конфлікті Brent впав приблизно на 13–16% — істотне зниження в умовах сильного геополітичного ризику, а WTI також демонстрував значні коливання цін і навіть торгувався вище Brent через зміну попиту на американську нафту.

- Такі динаміки — нетипові для глобальних ринків, де зазвичай Brent дорожче WTI — свідчать про серйозну перебудову світових енергетичних потоків, які відходять від російського впливу. Падіння нафтових котирувань безпосередньо вдаряє по економіці росії.

- Дохідна частина бюджету істотно залежить від експорту енергоносіїв, а падіння цін ослаблює фіскальні надходження і зменшує валютні резерви.

- У поєднанні з уже суттєвими збоями в експортній інфраструктурі та пошкодженнями нафтопереробних потужностей через українські атаки, це створює реальну загрозу глибшої економічної нестабільності в росії, ніж просто короткострокові коливання ринку.  

- російський фондовий ринок відреагував на ці зміни падінням, тоді як американські індекси знову піднімалися на тлі зниження геополітичних ризиків. Це свідчить про зниження привабливості російських активів на тлі зовнішніх шоків та слабкої підтримки внутрішнього економічного фундаменту.

- Хоча частина світових фондових індексів піднімалася, російські біржові інструменти продовжували залишатися під тиском, що підсилює тренд відтоку капіталу з країни та усугублює ризики рецесії та фіскальних проблем у майбутньому.  

- Схоже, що оголошене перемир’я не стабілізує глобальний ринок енергії, а натомість призводить до нестабільності і невизначеності, які особливо боляче б’ють по російській економіці, що залежить від високих цін на нафту і стабільних потоків нафти на зовнішні ринки.

9. Індія різко збільшує імпорт нафти з Венесуели, доводячи обсяги до максимуму за останні шість років, що створює додаткові ризики для позицій росії на ключовому для неї ринку.  

- У квітні на західне узбережжя Індії має надійти понад 12 млн барелів венесуельської нафти — це найвищий рівень із лютого 2020 року. Венесуельська сировина забезпечує вищий вихід дизеля та авіаційного палива, що робить її особливо привабливою в умовах енергетичної нестабільності.

- Це дозволяє Індії заміщати частину поставок з Близького Сходу, та водночас підсилює конкуренцію для російської нафти, яка раніше активно нарощувала частку на індійському ринку.

- Формально контракти були укладені ще до початку ескалації, однак сам факт масштабного повернення Венесуели означає, що Індія системно диверсифікує імпорт і зменшує залежність від окремих постачальників, включно з росією.  

- У підсумку росія ризикує втратити частину преміальних контрактів на одному з найбільших ринків збуту, особливо в умовах, коли через санкції та логістичні проблеми вона змушена конкурувати за покупців, пропонуючи знижки або гірші умови постачання.

Більше на https://t.me/Omelyan_News