1. Нафтопереробний завод у Туапсе, що належить Роснефті, зазнав нової атаки безпілотників, унаслідок якої виникла пожежа.
- За даними оперативного штабу Краснодарського краю, загоряння сталося після падіння уламків БПЛА на території підприємства. Раніше завод уже був змушений зупинити переробку нафти з 16 квітня після атаки на портову інфраструктуру Туапсе.
- Таким чином, удари по цьому вузлу мають не разовий, а системний характер.
- НПЗ у Туапсе є експортно орієнтованим підприємством із потужністю близько 12 млн тонн на рік і виробляє переважно напівфабрикати — нафту, мазут і вакуумний газойль.
- Порушення його роботи безпосередньо б’є по експортних потоках і валютних надходженнях, посилюючи тиск на нафтогазовий сектор рф, який і без того стикається з обмеженнями, логістичними збоями та зростаючими ризиками для інфраструктури.
2. Доходи росії від податків на нафту і газ до кінця травня залишатимуться нижчими за минулорічні, незважаючи на війну на Близькому Сході.
- Доходи бюджету росії від нафти й газу у травні можуть зрости приблизно до 650 млрд рублів ($8,65 млрд). Порівняно з травнем 2025 року (512,7 млрд рублів), очікується зростання. Водночас надходження за січень–травень становитимуть близько 2,94 трлн рублів проти 3,16 трлн роком раніше, що свідчить про збереження тиску на бюджет рф.
- Ключовим фактором просідання стали слабкі результати першого кварталу, коли ціни на нафту залишалися відносно низькими до загострення ситуації довкола Ірану.
- Додатково негативний вплив чинить зміцнення рубля, яке знижує рублеві доходи від експорту.
- Навіть з урахуванням травневого зростання, росія не отримує повноцінного виграшу від цінового сплеску. Удари по енергетичній інфраструктурі, обмеження видобутку та логістичні проблеми стримують експортні можливості.
3. Споживчі настрої в росії погіршуються через економічну невизначеність.
- У квітні індекс споживчих настроїв населення знизився на 3,7 пункту — до 94,5 пункту, що стало найнижчим рівнем із жовтня 2022 року.
- Зростає схильність до заощаджень: частка громадян, які воліють відкладати вільні кошти замість витрат на дорогі покупки, піднялася до 52,8% (+1,6 в.п.). Це свідчить про зниження довіри до економічних перспектив і стримування внутрішнього попиту.
- Паралельно посилюється тренд на накопичення готівки. Частка тих, хто обирає зберігати гроші «під подушкою», за місяць зросла одразу на 3 в.п. — до 35%, що є максимумом із січня 2024 року.
- Така поведінка росіян відображає погіршення інфляційних очікувань і зростання обережності.
- Для економіки рф це означає додатковий тиск: слабший споживчий попит обмежує можливості відновлення, а недовіра до фінансової системи підриває ефективність монетарної політики.
4. У росії банківський сектор переходить до масштабної оптимізації витрат.
- У 2025 році найбільші кредитні установи скоротили понад 22 тис. співробітників, зменшивши загальну чисельність персоналу на 4% — до 557 тис. осіб, фактично повернувшись до рівня 2023 року.
- Скорочення зафіксовано у більшості гравців ринку, що свідчить про системний характер тенденції.
- Основний удар припав на держбанки: у «Сбері» та «ВТБ» штати сумарно зменшилися приблизно на 21,5 тис. осіб, або близько 5%. Менші скорочення відбулися й в інших установах — зокрема, у «Совкомбанку» було звільнено близько 700 працівників, у «Россельхозбанку» — близько 800. Найбільш радикальне зниження персоналу — майже на 40% — зафіксовано в «Юнікредит-банку», який готується до згортання діяльності на російському ринку.
- Паралельно банки продовжують згортати фізичну присутність: кількість відділень за рік скоротилася на 1,7 тис., або на 7%, — до 22,4 тис. Це контрастує з попередніми роками, коли мережа залишалася стабільною або навіть розширювалася.
- Така динаміка вказує на зростаючий тиск на банківську систему, яка змушена знижувати витрати на тлі уповільнення економіки, зниження ділової активності та структурних обмежень.
- Скорочення персоналу і мережі відділень свідчить не лише про цифровізацію, а й про звуження ринку та падіння операційної ефективності, що в довгостроковій перспективі підсилює ризики для фінансового сектору.
5. У росії зафіксовано безпрецедентний дефіцит робочої сили, який уже прямо впливає на економічну динаміку.
- За оцінками, кадровий резерв — тобто потенційна робоча сила — скоротився до 4,4 млн осіб, що на 40% менше порівняно з 2021 роком. У абсолютному вимірі йдеться про зменшення приблизно на 2,6 млн людей.
- Причинами стали масова еміграція та вилучення значної кількості працездатного населення внаслідок мобілізації та контрактної служби.
- Дефіцит кадрів набув системного характеру: у промисловості нестача оцінюється приблизно у 2 млн працівників, у москві — на рівні 400–500 тис., у системі МВД бракує близько 170 тис. співробітників, в агросекторі — понад 130 тис. Така ситуація вже стримує виробництво, інвестиції та загальну економічну активність.
- Бізнес стикається з обмеженням можливостей для зростання, а витрати на персонал зростають, що додатково тисне на прибутковість. У підсумку дефіцит робочої сили стає одним із ключових структурних факторів ослаблення економіки, який посилюється демографічними втратами та наслідками війни.
6. росія наростила морський експорт сирої нафти до найвищого рівня за понад місяць.
- У середньому за чотири тижні до 26 квітня поставки становили 3,52 млн барелів на добу, що приблизно на 350 тис. барелів більше, ніж тижнем раніше. У тижневому вимірі обсяги сягнули 3,79 млн барелів на добу — максимуму з кінця березня.
- Ключовим фактором стало не стільки зростання попиту, скільки зниження обсягів переробки через удари по нафтопереробній інфраструктурі.
- Атаки на заводи, зокрема у Туапсе та Ярославлі, фактично вивільнили додаткові обсяги сирої нафти для експорту, що підкреслює вразливість внутрішнього переробного сегмента.
- Водночас попередні удари по експортних портах — Приморськ, Усть-Луга та Новоросійськ — раніше призводили до різкого падіння відвантажень, що свідчить про нестабільність усієї логістичної системи.
- Попри збільшення потоків, значна частина нафти залишається в транзиті, а не реалізованою: обсяг сировини в морі зріс приблизно до 114 млн барелів проти 100 млн двома тижнями раніше. Це пояснюється подовженням маршрутів, зокрема переорієнтацією поставок до Індії — щонайменше 10 партій ESPO у квітні прямують саме туди, тоді як раніше основним напрямком був Китай із суттєво коротшим плечем доставки.
- Фінансовий ефект виглядає суперечливо: попри зростання обсягів, ціни на російську нафту знижуються. Котирування Urals у Балтійському регіоні опустилися до близько 98,41 долара за барель, у Чорному морі — до 96,67 долара, тоді як тихоокеанська ESPO подешевшала до 91,97 долара.
- У результаті тижнева виручка від експорту скоротилася приблизно до 2,31 млрд доларів, що на 130 млн менше попереднього показника. Додатковим фактором невизначеності є часткове відновлення трубопровідних поставок до Угорщини через Україну, що потенційно може зменшити морський експорт ще на 150–200 тис. барелів на добу.
- У підсумку навіть через тимчасове зростання відвантажень російський нафтовий сектор залишається залежним від зовнішніх шоків, нестабільної логістики та цінових коливань, що підриває передбачуваність доходів.
7. росія наростила експорт нафти до Грузії до історичного максимуму
- росія експортувала до Грузії нафту на майже 70 мільйонів доларів, частка її нафтопродуктів у зовнішніх закупівлях Грузії склала 42,5%.
- За даними Національної служби статистики Грузії, лише за березень поставки російської нафти зросли до рекордних значень, на суму 69,2 мільйона доларів. Це максимум за всю сучасну історію. Ще місяцем раніше експорт нафти з росії до Грузії становив лише 34,1 мільйона доларів.
- При цьому нафтові поставки з росії йдуть нерегулярно – так, у минулому 2025 році російська нафта надходила на грузинські нафтопереробні заводи лише чотири місяці, така ж ситуація була й роком раніше, зазначили в статистичному відомстві країни.
- У березні грузинські імпортери також збільшили в півтора рази в місячному вираженні ввіз нафтопродуктів з рф – до 55,1 мільйона доларів.
- За підсумками минулого місяця росія стала лідером в експорті в Грузію своїх нафтопродуктів з часткою 42,5% від усіх поставок.
8. Індія приховала дані про імпорт російської нафти.
- Індія відмовилася розкривати статистику щодо закупівель нафти з рф, пославшись на конфіденційність і національні інтереси. Відповідне рішення ухвалив Petroleum Planning and Analysis Cell при міністерстві нафти і природного газу.
- Йдеться про відмову оприлюднювати деталі імпорту за період із червня 2022 року до червня 2025 року, включно з розбивкою по найбільших індійських нафтопереробних компаніях — як державних, так і приватних. Запит було подано в межах закону про доступ до публічної інформації, однак влада відхилила його, аргументуючи ризиками для зовнішньоекономічних відносин і стратегічної безпеки.
- Фактично це означає подальше закриття одного з ключових каналів прозорості щодо експорту російської нафти. Попри формальні обмеження і санкційний тиск, постачання до Індії залишаються значними: у 2023 році вони досягали близько 1,7 млн барелів на добу, а в першій половині 2025 року перевищували 2 млн барелів. За ринковими оцінками, у березні потоки становили 2–2,3 млн барелів на добу.
- Наявність дозволів від Міністерства фінансів США дає змогу Індії продовжувати закупівлі, однак відмова від публікації даних фактично переводить ці обсяги в «сіру зону».
- Це ускладнює оцінку реальних доходів росії від експорту та свідчить про дедалі більшу непрозорість схем, через які москва намагається утримувати нафтові надходження в умовах санкцій.
9. У Латвії підприємця оштрафували за спробу обійти санкції ЄС проти рф.
- У Ризі суд призначив місцевому підприємцю штраф у розмірі 10 140 євро за спробу порушення санкцій ЄС щодо росії. За даними слідства, у 2023 році він намагався організувати експорт до рф спеціального обладнання для трансформаторів (зокрема газових реле Бухгольца) на суму понад 161 тис. євро.
- Також у справі фігурують дві компанії: одна була ліквідована, оскільки в її інтересах діяли порушення; з іншої стягнули 17 940 євро через недостатній контроль.
- Прокуратура уклала угоди з обвинуваченим і компаніями, після чого суд їх затвердив. Справа стала черговим прикладом посилення контролю за дотриманням санкцій ЄС.
10. Естонія готується посилити обмеження для громадян росії та Білорусі, заборонивши їм придбання нерухомості на території країни без наявності постійного виду на проживання.
- Відповідні поправки до законодавства розробило Міністерство внутрішніх справ, аргументуючи ініціативу необхідністю мінімізувати ризики для національної безпеки.
- Йдеться про запобігання використанню нерухомості в інтересах розвідувальної діяльності, диверсій або операцій впливу, які можуть здійснюватися під контролем ворожих держав. Заборона поширюватиметься не лише на фізичних осіб, а й на компанії, зареєстровані в росії та Білорусі, а також на юридичні структури, де громадяни цих країн є кінцевими бенефіціарами.
- Обмеження не матимуть зворотної дії та не стосуватимуться осіб із довгостроковим видом на проживання, які вже пройшли перевірки з боку держави.
- Таким чином, Естонія фактично закриває ще один канал економічної та потенційно розвідувальної присутності росії в Європейському Союзі, посилюючи загальний режим стримування.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
