1. Підтверджено ураження російської бойової авіації на глибокому тиловому аеродромі.
- За повідомленням Генерального штабу Збройних сил України, 25 квітня Сили безпілотних систем завдали удару по аеродрому Шагол у Челябінській області — приблизно за 1700 км від кордону України.
- Ціллю стали кілька літаків, зокрема Су-57 та Су-34. Ступінь пошкоджень уточнюється.
- Командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді повідомив, що було уражено чотири літаки: два Су-57, один Су-34 і ще один літак сімейства «Су» невстановленої модифікації. За його словами, супутникові знімки фіксують наслідки удару.
- Якщо інформація підтвердиться, йдеться про одну з найглибших атак по російській авіаційній інфраструктурі. Ураження навіть обмеженої кількості сучасних літаків, особливо Су-57, має непропорційний ефект через їхню малу кількість і складність відновлення.
2. Прокремлівські економісти погіршили оцінки стану економіки росії, визнавши прямий вплив ударів по нафтогазовій інфраструктурі.
- За даними ЦМАКП, прогноз зростання ВВП на 2026 рік знижено майже вдвічі — до 0,5–0,7% проти попередніх 0,9–1,3%. Погіршено і середньострокові очікування: на 2027 рік тепер прогнозується лише 1–1,2% зростання.
- Ключова причина — ризик скорочення видобутку та експорту нафти через удари по портах і НПЗ. Пошкодження об’єктів у Балтійському та Чорноморському напрямках порушили логістику: надлишки нафти спрямовуються у систему Транснефть, яка вже стикається з переповненням. Це змушує компанії обмежувати видобуток.
- Додаткові ризики пов’язані з можливими перебоями транзиту через нафтопровід «Дружба», новими санкціями та високими процентними ставками.
- У сукупності це формує стійку тенденцію: інвестиції скорочуються, інфляція сповільнюється повільно, а економіка фактично переходить у стан стагнації. З огляду на те, що близько 23% доходів бюджету росії забезпечують нафтогазові надходження, проблеми з експортом і переробкою безпосередньо підривають фінансову стійкість держави.
- Навіть близькі до кремля аналітики змушені визнавати: удари по енергетичній інфраструктурі вже трансформуються з тактичного фактору у системний економічний ризик.
3. Фінансові результати Газпрому за минулий рік демонструють формальне зростання прибутку, яке не підкріплене реальною операційною динамікою.
- Чистий прибуток склав 1,35 трлн рублів (+2%), однак базові показники погіршилися. Виручка знизилася на 9% — до 9,77 трлн рублів, що відображає падіння доходів від продажу нафти і газу.
- Одночасно чистий борг перевищив 6,1 трлн рублів, тобто компанія продає менше, але нарощує боргове навантаження.
- Ключовий фактор «прибутковості» — зниження податкового тиску. Загальні податкові виплати скоротилися на 33% — до 2,51 трлн рублів. Податок на видобуток корисних копалин фактично урізали майже вдвічі: з 3,06 трлн до 1,79 трлн рублів.
- Таким чином, позитивний фінансовий результат досягнуто не за рахунок ефективності, а через пряме недоотримання доходів бюджетом.
4. У росії бум мікрокредитів, але це поганий сигнал для економіки.
- За підсумками року росіяни позичили у мікрофінансових організацій рекордні 2,1 трлн рублів — на 35% більше, ніж роком раніше. Щокварталу видавалося близько 514 млрд рублів, що свідчить про масовий перехід населення до дорогих короткострокових позик.
- Причиною стало різке посилення кредитної політики банків. Через падіння доходів, зростання «сірих» виплат і нестабільні грошові потоки банки значно жорсткіше оцінюють позичальників.
- У результаті навіть клієнти, які раніше вважалися надійними, втрачають доступ до відносно дешевих кредитів і змушені звертатися до мікрофінансового сектору з набагато вищими ставками.
- Однак цей сегмент не здатний довго компенсувати системні проблеми. Очікується, що у 2026 році обсяги видач скоротяться приблизно на 5%, а прибутковість — на 10%. Зростає частка ризикових позичальників, що підриває стійкість бізнес-моделі.
5. Данська FLSmidth розслідує можливе порушення санкцій проти росії після виявлення передачі тендерних матеріалів пов’язаним особам у рф.
- Йдеться про документи на передконтрактній стадії, пов’язані з обмеженою кількістю потенційних проєктів у Казахстані. Компанія підтвердила, що припинила участь у цих тендерах і проводить внутрішню перевірку.
- У FLSmidth зазначили, що діяльність, яка відбувалася до 2026 року, могла підпадати під дію санкційного режиму та суперечити внутрішнім політикам компанії.
- Ситуація підкреслює типову схему обходу обмежень через треті країни, зокрема через Казахстан, де росія намагається зберігати доступ до технологій і обладнання.
- Навіть непрямі контакти на рівні тендерної документації можуть становити порушення, що свідчить про посилення контролю за дотриманням санкцій і зростання ризиків для міжнародного бізнесу, який взаємодіє з російськими контрагентами.
6. Японія частково відновила імпорт російської нафти після майже річної паузи.
- НПЗ компанії Taiyo Oil придбав партію нафти сорту Sakhalin Blend — вперше з червня минулого року. Постачання здійснюється танкером Voyager, який прямує до порту Кікума.
- Обсяги поточної закупівлі не розкриваються, але раніше йшлося приблизно про 600 тис. барелів. Формально цей сорт не підпадає під санкції, що дозволяє Японії зберігати обмежену співпрацю з росією.
- Для Токіо це прагматичне рішення: країна залежить від імпорту енергоносіїв приблизно на 95% і намагається диверсифікувати джерела постачання.
- Водночас така закупівля має ситуативний характер. У компанії наголошують, що рішення щодо подальшого імпорту російської нафти наразі не прийнято. Це свідчить про обережність: навіть за наявності винятків японський бізнес уникає довгострокових зобов’язань через санкційні та репутаційні ризики.
- У ширшому контексті це ще один приклад того, як росія зберігає точкові канали збуту, але не здатна повернутися до стабільних довоєнних обсягів експорту.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
