Трансатлантичні відносини руйнуються швидше, ніж континент переозброюється, пише американська газета Wall Street Journal. Як зазначає WSJ, німецькі посадовці відмахнулися від рішення президента Трампа вивести з країни 5000 американських військовослужбовців, назвавши його символічним, але аналітики застерегли: ширший трансатлантичний розкол ризикує залишити економіку та безпеку Європи небезпечно незахищеними.
Останнє підвищення Трампом мит на європейські автомобілі, його очевидний різкий розворот щодо планів розмістити в Німеччині далекобійні ракети, а також економічні й воєнні наслідки війни в Ірані матимуть для регіону більший вплив, попереджають експерти.
"Усе це є важливішим, ніж символічне скорочення на 5 тисяч військових", – вважає директор берлінського аналітичного центру з питань безпеки Інституту глобальної публічної політики Торстен Беннер. "Як і стрімке виснаження американських арсеналів через марнування величезних обсягів цінних ресурсів у війні з Іраном", – наголосив він.
Високопосадовці Міністерства оборони США в п'ятницю заявили, що Пентагон виведе з Німеччини армійську бригаду впродовж наступних шести-дванадцяти місяців. Сталося це за кілька днів після того, як канцлер Німеччини Фрідріх Мерц зазначив, що в США, схоже, немає стратегії виходу з Ірану, і сказав, що Тегеран принижує Америку на переговорах.
У суботу високопосадовець США заявив, зазначає WSJ, що Трамп, супротивники США й увесь світ стежать за тим, що роблять європейські країни на кшталт Німеччини, зокрема й на Близькому Сході, додавши, що їхні дії та слова мають значення для президента.
WSJ наголошує, що Німеччина – нервовий центр 85-тисячної американської військової присутності в Європі, де щільна мережа баз допомагає Вашингтону проєктувати силу по всьому світу. Велетенська авіабаза Рамштайн на півдні Німеччини була ключовим логістичним вузлом для американських воєнних операцій в Афганістані, Іраку, а цього року – і в Ірані.
Анонсоване виведення становитиме приблизно 14% від нинішніх близько 36 000 військовослужбовців у країні – не набагато більше за звичайні коливання чисельності і значно менше за скорочення на 12 000, яке Трамп намагався впровадити під час свого першого терміну. Більшість цих військових обслуговують американські воєнні операції по всьому світу, а не перебувають там для захисту Німеччини на випадок нападу.
"Було очікувано, що США виведуть війська з Європи, зокрема з Німеччини", – заявив у суботу міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус, додавши, що Європа вже інвестує в те, щоб закрити цю прогалину. "Німеччина рухається в правильному напрямку", – заявив він.
Німеччина та союзники в НАТО "співпрацюють із США, щоб зрозуміти деталі їхнього рішення щодо складу сил у Німеччині", як повідомила медіаслужба НАТО в X. Військовий альянс заявив, що цей крок "підкреслює потребу в тому, щоб Європа й надалі більше інвестувала в оборону і брала на себе більшу частку відповідальності за нашу спільну безпеку", але НАТО все ще здатне "забезпечити стримування й оборону".
Втім, як зауважує WSJ, більше занепокоєння викликає новина про те, що США вирішили не розгортати в Німеччині батальйон для розміщення крилатих ракет Tomahawk та гіперзвукових ракет Dark Eagle – угоду про це у 2024 році уклала адміністрація Байдена, аби стримати росію від нападу на НАТО після її вторгнення в Україну двома роками раніше.
Посадовці в Берліні передбачали, що адміністрація Трампа не виконуватиме цю угоду, бо вона ніколи й не зобов'язувалася її дотримуватися, зазначив директор Німецького інституту аналізу ризиків і міжнародної безпеки Ніко Ланге, колишній високопосадовець міністерства оборони Німеччини.
"І все ж той факт, що тепер, коли ми зіткнулися з настільки серйозним рівнем загрози в Європі, цю прогалину в звичайному стримуванні не закривають, – це справжня проблема", – заявив Ланге. "Власні війська ми маємо, але саме цієї конкретної спроможності ще ніхто в Європі не має", – додав він.
У Вашингтоні члени Конгресу від обох партій розкритикували це оголошення, заявивши, що воно потенційно зашкодить інтересам США.
"Судячи з реакції Конгресу, оголошення не були повністю узгоджені і вплинуть на стримування з боку НАТО", – заявив генерал-майор армії США у відставці Гордон Девіс, колишній високопосадовець НАТО. Здатність США швидко реагувати на потенційний конфлікт у Європі чи в сусідніх регіонах також постраждає, додав він.
Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив у суботу: "Найбільша загроза для трансатлантичної спільноти – це не її зовнішні вороги, а дезінтеграція нашого альянсу, що триває". У дописі в X Туск, колишній президент Європейської ради, написав: "Ми всі мусимо зробити все можливе, щоб повернути цю згубну тенденцію назад".
WSJ наголошує, що ще одна причина для занепокоєння: відмова від розгортання батальйону – це останній сигнал зближення між адміністрацією Трампа та путіним. Цей крок іде слідом за призупиненням нафтових санкцій проти росії після того, як Іран закрив Ормузьку протоку. Європейські лідери вважають, що ці кроки підривають зусилля з досягнення припинення вогню між Україною та росією.
За уряду Мерца, наголошує видання, Німеччина нарощує військові витрати і прискорює закупівлі з метою стати найбільшою звичайною збройною силою Європи до 2029 року. Вона також уклала угоду з Францією на додачу до американської ядерної парасольки.
Військові аналітики вважають, що Берлін упевнено рухається до меншої залежності від американського військового захисту, але чвари Мерца з Трампом стали корисним нагадуванням про нагальність цих зусиль.
Втім, зазначає WSJ, стрімке виснаження американського арсеналу під час наступу на Іран створило для Європи дилему: її переозброєння залишається повільним і залежним від закупівель з Америки, особливо в таких критично важливих сферах, як зенітні системи та далекобійні ракети.
"Усе це виливається в підвищений ризик для безпеки Європи", – вважає Ланге.
Як зауважує видання, економічні наслідки цілої низки політик Трампа, які підірвали здатність Німеччини підтримувати свої масштабні оборонні інвестиції, викликають іще більше занепокоєння.
Німецький експорт до США – критичний рятівний канал, що мав компенсувати довгострокову втрату частки ринку в Китаї – обвалився, відколи Трамп торік розпочав торговельну війну з Європою. Торговельна угода між ЄС і США, укладена минулого літа, мало полегшила становище багатьом німецьким виробникам, бо на їхню продукцію вдарили окремі американські мита на сталь та алюміній.
Урядовці й економісти сподівалися, що оборонні витрати Берліна та окрема програма інвестицій у державну інфраструктуру підштовхнуть зростання цього року, але різке зростання цін на енергоносії після удару по Ірану розбило ці очікування.
Відтоді уряд знизив свій млявий прогноз зростання на цей рік, а ділова впевненість цього місяця впала до шестирічного мінімуму. Оголошення Трампа цього тижня про підвищення мит на європейські автомобілі з 15% до 25% додасть тягаря багатостраждальній флагманській галузі Німеччини.
Як наголошує WSJ, тривала економічна криза в Німеччині також підточує політичний простір для маневру Мерца всередині країни. Після поступового падіння рейтингів від моменту приходу до влади торік канцлер став одним із найменш популярних в історії післявоєнної Німеччини.
