1. Зростання грошової маси в росії підриває спроби влади стримати інфляцію та свідчить про поглиблення дисбалансів у воєнній економіці.
- За оцінками, у квітні річний приріст грошової маси сягнув 12,5%, а без урахування валютної переоцінки — 12,7%, що значно перевищує заявлений цільовий діапазон у 5–10%.
- Основним драйвером такого зростання стали агресивні бюджетні витрати, які москва нарощує для фінансування війни та підтримки економіки. Водночас різко зросли обсяги готівки в обігу: лише за місяць — на 3,3%, а в річному вимірі — на 14,9%.
- Така динаміка вказує на системні проблеми — зокрема, на посилення тінізації економіки. На фоні зростання податкового навантаження бізнес дедалі частіше переходить на готівкові розрахунки, намагаючись уникнути фіскального контролю.
- Це створює додатковий тиск на бюджет, який і без того перебуває під навантаженням через воєнні витрати. У результаті формується замкнене коло: держава збільшує видатки, розганяючи грошову масу, а бізнес у відповідь іде в тінь, скорочуючи податкові надходження.
2. Чверть російського ринку облігацій опинилася під загрозою через різке подорожчання кредитів і неможливість рефінансування.
- За перший квартал зафіксовано 11 технічних дефолтів, частина з яких швидко перейшла у реальні. Ключовою причиною визначають розрив між старими боргами під 13–15% і новими ставками, які для багатьох компаній стали непідйомними.
- У результаті рефінансування втратило сенс, а боргове навантаження почало руйнувати корпоративний сектор. У 2026 році бізнесу доведеться повернути 5–6,6 трлн рублів боргів.
- За умов дорогих грошей і обмеженого доступу до фінансування це створює системний ризик хвилі неплатежів. Очікується, що кількість дефолтів зросте ще на 10–15% до кінця року.
- Наслідки вже очевидні: інвестори виходять із ризикових паперів і переносять кошти на депозити, що додатково звужує можливості залучення капіталу для бізнесу. Найбільш вразливими стають компанії середнього сегмента, які традиційно залежали від боргового фінансування. російська економіка входить у фазу «дорогих грошей», де виживають лише компанії з реальною прибутковістю.
- Модель, побудована на постійному перекредитуванні, руйнується, посилюючи загальну фінансову нестабільність.
3. росія продовжує масштабувати військову ескалацію.
- москва пропонувала Ірану постачання тисяч оптоволоконних дронів, які практично не піддаються впливу засобів радіоелектронної боротьби.
- Йдеться про щонайменше 5 тисяч безпілотників малої дальності, а також невизначену кількість більш далекобійних систем зі супутниковим наведенням.
- Зазначається, що путін особисто ініціював пропозицію, включно з організацією навчання іранських військових для застосування цих дронів проти американських військ у Перській затоці. Такий крок свідчить про кілька критичних тенденцій.
- По-перше, росія дедалі активніше експортує не лише енергоносії, а й військові технології, фактично монетизуючи війну та створюючи нові осередки нестабільності.
- По-друге, це прямий сигнал про готовність кремля діяти через проксі, підвищуючи ризики зіткнення між Іраном і США.
- По-третє, поширення дронів, стійких до РЕБ, може змінити баланс сил у регіоні та ускладнити захист критичної інфраструктури і військових баз. москва намагається перетворити власний досвід війни проти України на експортну модель, що підсилює глобальні загрози та розширює географію конфліктів.
- Це також підтверджує, що російська військова економіка дедалі більше залежить від зовнішніх ринків зброї та політичних альянсів із державами, які протистоять Заходу.
4. Новий пакет санкцій ЄС посилить обмеження проти тіньового флоту рф.
- Введення додаткових санкцій проти тіньового флоту допоможе перекрити одне з найважливіших джерел доходів Кремля і посилити тиск на диктатора Путіна, щоб він відмовився від своїх максималістських вимог у мирній угоді щодо України.
- Новий пакет санкцій, який, як очікуються запровадять наприкінці червня або на початку липня, ймовірно, також буде спрямований проти російських банків, фінансових установ і військово-промислових компаній, а також фірм, що продають викрадене українське зерно.
- Європейці також хочуть продовжити санкції проти високопоставлених членів Російської православної церкви, зокрема її лідера та близького союзника Путіна — Патріарха Кирила. Раніше ці обмеження блокував уряд угорського експрем'єра Віктора Орбана.
- Європейська комісія також може відродити ідею заборони морських перевезень для російських суден, яку досі блокували Мальта та Греція.
5. Велика Британія розширює санкційний тиск на росію, зміщуючи фокус із енергетики на інформаційний і соціальний контроль.
- Нові обмеження спрямовані проти десятків чиновників, медіаструктур і організацій, пов’язаних із пропагандою, молодіжними програмами та депортацією українських дітей.
- Йдеться про спробу вдарити по інструментах впливу кремля на суспільство, а не лише по його фінансових ресурсах. Загалом з 2022 року Велика Британія запровадила санкції вже більш ніж проти 3200 осіб, компаній і суден, намагаючись обмежити можливості москви фінансувати війну та підтримувати репресивну систему.
- Останні пакети демонструють зміну підходу: якщо раніше основний акцент робився на нафтових доходах, то тепер під удар потрапляють механізми вербування, пропаганди та ідеологічної обробки. Зокрема, раніше були введені санкції проти структур, пов’язаних із залученням мігрантів до війни та виробництвом дронів.
- Це сигнал про те, що захід дедалі більше розглядає російську війну як комплексну систему — не лише військову, а й соціально-інформаційну. Відповідно, санкційний тиск поступово охоплює всі ключові елементи цієї моделі.
6. Північна Корея монетизує війну росії проти України, перетворюючи військову підтримку на ключове джерело валютних надходжень.
- За оцінками, КНДР за три роки могла заробити до 14 млрд доларів на постачанні зброї та відправці військових. Це співставно з половиною її ВВП, який у 2024 році оцінювався приблизно у 26,6 млрд доларів.
- Йдеться не лише про боєприпаси. КНДР передає росії балістичні ракети, артилерію та направляє тисячі військових і технічних спеціалістів. Натомість отримує валюту, енергоносії, продовольство і військові технології, що частково нівелює ефект міжнародних санкцій.
- Фактично москва допомагає Пхеньяну відновлювати економіку, водночас поглиблюючи власну залежність від ізольованих режимів. Така співпраця підриває санкційні механізми і створює додаткові ризики поширення військових технологій.
- Паралельно це демонструє деградацію російського військово-промислового потенціалу: замість самозабезпечення країна змушена імпортувати озброєння і людський ресурс із однієї з найбільш ізольованих економік світу.
7. Нове керівництво Угорщини може переглянути один із ключових ядерних проєктів росії в Європі, що ставить під загрозу багатомільярдні контракти кремля.
- Йдеться про розширення АЕС Пакш, яке реалізує Росатом. Вартість проєкту оцінюється майже у $15 млрд, однак нова влада заявляє про намір перевірити фінансування, витрати та умови угоди. Кандидат на посаду міністра економіки та енергетики Іштван Капітані наголосив на відсутності прозорості та необхідності перегляду «секретних контрактів», укладених ще у 2014 році без тендера за уряду Вікторf Орбанf.
- Новий прем’єр Петер Мадяр також раніше заявляв про завищену вартість проєкту та потребу аудиту.
- Попри те, що будівництво двох нових енергоблоків фактично стартувало лише у 2026 році, політична зміна курсу може зірвати або суттєво затримати реалізацію.
- Для росії це означає ризик втрати одного з небагатьох великих інфраструктурних проєктів у ЄС, які залишалися каналом економічного впливу. У разі перегляду або скасування угоди позиції росатома на європейському ринку ще більше ослабнуть, а сама москва втратить не лише фінансові надходження, а й інструмент довгострокової енергетичної залежності.
8. У Швеції викрили чергову схему обходу санкцій, пов’язану з постачанням технологій до росії.
- Шведська служба безпеки SAPO затримала двох осіб за підозрою в організації поставок високотехнологічного інженерного обладнання, яке могло використовуватися у війні проти України.
- Слідство вважає, що продукція потрапляла до росії в обхід обмежень ЄС. Обшуки відбулися у Стокгольмі, а також у південних і західних регіонах країни. Підозрювані — громадяни Швеції та Туреччини.
- Один із них уже взятий під варту, щодо другого триває розгляд запобіжного заходу. Інцидент підтверджує системну проблему для санкційного режиму: росія продовжує отримувати критичні технології через треті країни та приватні посередницькі мережі.
- Попри формальні обмеження, такі канали дозволяють підтримувати військово-промисловий потенціал, хоча й підвищують витрати та ускладнюють логістику.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
