Напередодні напруженого саміту НАТО в Анкарі кілька прикордонних держав Альянсу заговорили про можливість уже найближчим часом зіткнутися з новою хвилею російської агресії, пише британська The Times.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський провів паралель із Гляйвіцьким інцидентом 1939 року, коли нацистська Німеччина інсценувала напад на власну радіостанцію, аби звинуватити в цьому поляків і отримати привід для початку Другої світової війни.
"Наш сигнал путіну такий: ми знаємо, що ви плануєте. Не робіть цього", – заявив Сікорський журналістам у п’ятницю.
Керівник польської закордонної розвідки, полковник Павел Шота, у рідкісному публічному інтерв’ю підкреслив рівень загрози, наголосивши, що НАТО варто "діяти так, ніби збройний конфлікт із росією – це питання найближчого часу".
"Рівень російської агресії дуже високий, і ризик воєнного зіткнення – реальний", – заявив він польському виданню Rzeczpospolita.
За наявними даними, і польська, і латвійська розвідки перебувають у стані підвищеної готовності через імовірність "обмеженої за масштабом воєнної провокації" проти Польщі або країн Балтії – після відповідних попереджень із боку Сполучених Штатів.
Втім, як зазначає The Times, не обійшлося й без скептиків: представники безпекових структур ще трьох європейських країн закликають до обережності. Один зі співрозмовників видання зазначив, що жодних доказів конкретного російського плану нападу на країну-члена НАТО він не бачив.
Інший посадовець висловився різкіше: "Скептицизм тут доречний. Усі намагаються набити собі ціну, лякаючи путіним. Мало хто може конкретно сказати, у чому саме небезпека. Зрештою, ми не знаємо напевно, бо не читаємо його думки. Усе, що ми можемо, – це складати докупи розрізнені сигнали".
Речник Кремля Дмитро Пєсков назвав ці повідомлення "страшилками", проте додав, що Польщі "не завадило б бути обережнішою".
Як зазначає The Times, серед країн-однодумців Північної та Центральної Європи дедалі виразніше вимальовується спільна оцінка: НАТО вступає в період підвищених ризиків.
Видання зазначає, що останніми днями президент Трамп неодноразово докоряв європейцям за недостатній ентузіазм щодо підтримки ударів США та Ізраїлю по Ірану. Він також заявив, що для Вашингтона було б "безглуздо" й надалі підтримувати "односторонні" стосунки з рештою Альянсу, і оприлюднив діаграми, які показують, наскільки видатки США на оборону досі переважають бюджети окремих союзників.
The Times пише, що в кількох європейських столицях побоюються: путін може скористатися цим моментом, аби перевірити на міцність зобов’язання Трампа перед партнерами, посиливши так звані атаки в "сірій зоні".
Деякі посадовці також припускають, що Кремль має додатковий стимул нарощувати провокації проти НАТО, аби відвернути увагу від економічних труднощів усередині країни та дедалі результативніших українських ударів дронами й ракетами по цілях у глибині російської території.
Як зауважує The Times, нещодавнє дослідження на замовлення польського уряду задокументувало щонайменше 19 диверсійних атак, які росія та Білорусь організували проти сусідів по НАТО з 2022 року, причому їхня зухвалість і інтенсивність за останні два роки помітно зросли.
У польській розвідці вважають, що реальна кількість інцидентів у рази більша. За словами одного дипломата, реальна частота російської "гібридної" активності в масштабах усієї Європи наразі оцінюється як понад один серйозний випадок кожні два дні – від підпалів, вандалізму й масштабних кібератак до підривів і замахів.
Автори дослідження попереджають: наступним рівнем ескалації може стати теракт із масовими жертвами серед цивільних, спрямований на підрив довіри до влади напередодні виборів – таких, як вибори у Швеції у вересні чи вибори у Фінляндії та Польщі наступного року.
"Боюся, вони наважаться на напад із великою кількістю жертв серед цивільних, і це буде особливо тяжко, якщо уявити, що станеться це саме перед виборами", – сказала Анна Марія Дінер, керівниця відділу міжнародної безпеки Польського інституту міжнародних справ (PISM).
"Уявімо собі залізничну катастрофу в Польщі в серпні або вересні наступного року, якраз перед виборами. Це могло б мати серйозні психологічні, соціальні й політичні наслідки", – додала аналітикиня.
Дослідження, замовлене Міністерством закордонних справ Польщі, стало першою спробою системно проаналізувати всі країни НАТО навколо Балтійського моря – регіону, який є особливо вразливою точкою для російського гібридного тиску.
Як розповідає The Times, Дінер і двоє її колег із PISM працювали здебільшого з відкритими джерелами, але також консультувалися з польською поліцією, розвідкою та службами безпеки.
У період із лютого 2022-го по лютий 2026 року вони зафіксували загалом 28 "гібридних" атак на суходолі та дев’ять – на морі, хоча не всі з них можна однозначно приписати росії. Також ідентифіковано 21 випадок вторгнення російських військових літаків і безпілотників у повітряний простір НАТО.
Коли Дінер представила ці висновки своєму контакту з польського контррозвідувального відомства ABW, той відповів, що йдеться лише про "верхівку айсберга", а польські спецслужби й суміжні партнерські структури мають справу з подібними епізодами щодня. "Тобто щодня ми перебуваємо під атакою", – підсумувала Дінер.
Як зазначає The Times, торік лише в Німеччині зафіксували 321 випадок диверсій проти об’єктів інфраструктури – залізничних колій, військових баз, енергетичних мереж. Деякі з епізодів, у яких офіційно звинувачують росію, уже широко відомі – наприклад, пошкодження залізничної лінії Варшава – Люблін у Польщі минулого листопада, яке мало не призвело до сходу з рейок вантажного потяга.
Інші випадки, зауважує видання, привернули значно менше уваги. Серед них – "осередок" із чотирьох диверсантів у Латвії, який напав на українську вантажівку на об’єкті з підвищеним рівнем охорони, а потім атакував приватного оборонного підрядника, перш ніж його затримала служба державної безпеки минулого жовтня.
Ця група провела детальну розвідку низки інших об’єктів, зокрема вивчила їхні системи охорони, і передала зібране досьє своїм російським кураторам.
В іншій справі затримали загалом 15 осіб – росіян, литовців, латвійців та українців, які за вказівкою російської військової розвідки ГРУ переправляли вибухівку та компоненти безпілотників у Литву.
Вони накопичили 6 кг тротилу й перевозили матеріали в бляшанках із-під консервованої кукурудзи, залишаючи їх у тайниках на цвинтарях та в інших місцях.
Зовсім нещодавно радник президента Польщі Навроцького з питань безпеки припустив, що Москва може стояти за вбивством російського емігранта-дисидента та карикатуриста у східній Польщі, назвавши це "черговим проявом ескалації дій росії за межами її кордонів".
За інформацією The Times, дослідники також простежили зв’язок між на перший погляд не пов’язаними диверсійними актами. У січні поблизу західнонімецького міста Ессен зійшов із рейок вантажний потяг із небезпечними хімікатами – хлором, формальдегідом і нітробензолом, наскочивши на металеві затискачі, подібні до тих, що застосовувалися на лінії Варшава-Люблін.
Депутат польського сейму і голова комітету із закордонних справ Павел Коваль назвав два чинники, що можуть підштовхнути Кремль до посилення агресії проти сусідів: ослаблення внутрішньополітичних позицій путіна після нещодавніх дій України та його усвідомлення того, що США навряд чи скоротять військову присутність у Європі.
"путін тепер знає, що цього не станеться, і це може створити певний тиск, який підштовхне його до кроку, здатного зміцнити його легітимність усередині росії", – сказав Коваль, додавши, що російський лідер може прагнути показати: "без путіна неможливо вести війну, яку росія вважає важливою на Заході чи проти Заходу".
Після того як більшість російських розвідників, які раніше діяли під дипломатичним прикриттям, вислали з європейських країн після 2022 року, вони здебільшого перейшли на дистанційне керування своїми мережами.
Зазвичай вони через посередників наймають групи по п’ять-десять "одноразових" агентів у соцмережах, зокрема в Telegram, де діє й спеціальний чат-бот під назвою "Око Саурона".
За інформацією The Times, кожному такому одноразовому виконавцю зазвичай платять близько 10 000 євро за успішно виконаний акт диверсії. Це переважно молоді чоловіки з України, Білорусі, росії та Молдови, які мають дозволи на проживання в Європейському Союзі й можуть вільно пересуватися між країнами Шенгенської зони, вислизаючи з-під юрисдикції окремих держав.
За даними дослідження, 96% таких виконавців зізналися, що погодилися на роботу з фінансових міркувань, і лише 15% – з ідеологічних; водночас 58% стверджували, що не усвідомлювали, що працюють на іноземну розвідку.
У дослідженні також ідеться про те, наскільки буденним явищем стало російське глушіння GPS-сигналу в районі Балтики, що заважає авіації та судноплавству. Фінляндія стикалася з перешкодами GPS у 77% днів упродовж чотирирічного періоду спостереження, Латвія – у 72 %, Польща – у 70%.
Проблема настільки хронічна, що литовські збройні сили та національний провайдер аеронавігації видали пілотам інструкції, як орієнтуватися старішими методами – за допомогою радара, паперових карт і наземних радіомаяків, коли GPS відмовляє. Керівник Port Polska, флагманського польського аеропортового мегапроєкту, визнав, що жоден аеропорт у Європі не здатний повністю захиститися від гібридних атак на свою інфраструктуру і що найближчим часом такого аеропорту не з’явиться.
The Times зазначає, що польські судна повідомили майже про сотню випадків порушення роботи навігаційних систем через перешкоди стандартним сигналам GPS та АІС.
Дослідження також показує, що з початку 2022 року польські військові зафіксували загалом 1719 порушень повітряного простору країни, переважно безпілотниками контрабандистів.
Чотири випадки були пов’язані із "заблукалими" безпілотниками з війни росії проти України, ще вісім – із пілотованими літальними апаратами, зокрема з російським військовим гелікоптером Ка-27, який тричі порушував повітряний простір Польщі минулого квітня.
За останній рік також помітно зросла кількість метеозондів-контрабандистів, які залітають до Польщі з боку Білорусі: лише за перші три місяці 2026 року їх зафіксували 274.
Польські дослідники наголошують, що Європі варто бути готовою застосувати "повний спектр оборонних і відповідних заходів", подібний до того, який Захід використовував проти Радянського Союзу за часів холодної війни, зокрема наступальні таємні операції на кшталт підтримки українських ударів по цілях на території росії.
Дінер зауважила, що закони, розраховані на мирний час, не можуть адекватно врегулювати "сіру зону", у якій нині опинився континент. На її думку, "коаліції охочих" – наприклад, Польща, Велика Британія, скандинавські та балтійські держави – могли б об’єднатися й діяти рішучіше у відповідь на російську гібридну агресію.
"росія повинна зрозуміти, що ми готові захищатися", – сказала вона. "Це лише питання політичної волі. Я цілком певна, що і спецслужби, і військові наших країн будуть готові до цього. Питання лише в тому, хто віддасть наказ і візьме на себе відповідальність за наслідки", – додала вона.
На думку The Times, перші ознаки такого зсуву вже є. Польські сили кіберпростору – підрозділ, що перебуває на передовій боротьби з російськими гібридними атаками і вже пройшов випробування під час скоординованої спроби диверсії проти польських енергомереж минулого грудня, – тепер уповноважені діяти в "повному спектрі операцій: від оборонних і розвідувальних завдань до наступальних дій".
