Дев'ять років тому президент Франції Емманюель Макрон запросив Дональда Трампа на військовий парад з нагоди Дня взяття Бастилії, намагаючись налагодити відносини з людиною, від якої залежала безпека Європи. У вівторок Макрон зібрав на паризькому параді вже два десятки лідерів – цього разу, щоб продемонструвати рішучість Європи звільнитися від впливу американського президента, пише New York Times.
Як зазначає видання, парад продемонстрував не лише французьку військову міць: у ньому взяли участь майже 500 військовослужбовців із 35 інших країн – учасниць "коаліції охочих", багатонаціонального об'єднання під проводом Франції та Британії, покликаного гарантувати безпеку України після можливого перемир'я з росією.
NY Times вважає, що якщо спроба Макрона зблизитися з Трампом у 2017 році була лише частково успішною, то нинішня спроба дистанціюватися від США так само залишається незавершеною.
Ормузька протока як "лакмусовий папірець"
На думку NY Times, упевнену підтримку України, продемонстровану на параді, затьмарює безсилля Європи перед новим загостренням між США та Іраном. Багатомісячна обіцянка направити європейські морські сили до Ормузької протоки, щоб знову відкрити її для судноплавства й гарантувати безпечний прохід торговельних суден, так і не була виконана, а тепер її реалізація залежить від обставин ще більше, ніж раніше.
Директор з досліджень Європейської ради з міжнародних відносин (European Council on Foreign Relations) Джеремі Шапіро назвав місію в Ормузькій протоці "своєрідним лакмусовим папірцем" здатності Європи захищати власні інтереси. "Хоча про це й точилися певні розмови, – зауважив він, – далі справа не пішла".
Втім, як зазначає видання, у вівторок ці сумніви на певний час відійшли на другий план, коли парад на Єлисейських Полях мав продемонструвати світові дедалі більшу незалежність Європи.
Показна єдність лідерів
Поруч із Макроном стояли президент України Володимир Зеленський, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц і прем'єр-міністр Британії Кір Стармер. Вони спостерігали, як бойові літаки Британії, Данії та Німеччини перетинали блакитне паризьке небо разом із французькими винищувачами; у кабінах двох із них були українські пілоти.
Напередодні лідери зібралися в Парижі, щоб закріпити плани щодо "коаліції охочих". Рішуче налаштований Макрон назвав цей саміт свідченням "стратегічного пробудження" Європи, зазначає видання.
Проте, на думку аналітиків, уразливі місця європейської обороноздатності оголив інший конфлікт – за три тисячі миль від Парижа, на Близькому Сході.
Погроза Трампа запровадити збір у протоці
У понеділок, коли перемир'я між США та Іраном фактично розвалилося, Трамп заявив, що США запровадять 20-відсотковий збір на вантажі, які проходять через Ормузьку протоку, нібито для фінансування захисту цієї водної артерії. Наступного дня він відмовився від цієї ідеї.
NY Times наголошує, що ця заява прямо суперечила меті європейської місії в протоці – забезпечити свободу судноплавства – і знову поставила європейських лідерів у конфлікт із Трампом саме тоді, коли вони щойно повірили, що президент США йде їм назустріч у питанні України. Що вони можуть із цим зробити, незрозуміло, резюмує видання.
"Він цілком може погрожувати цим, бо протока потрібна європейцям більше, ніж американцям. Тому він, по суті, може вдаватися до справжньої "рекетирської" політики – так само, як намагався робити це у сфері європейської безпеки загалом, – пояснив Шапіро. – Це не надто добре свідчить про здатність Європи досягти автономії у сфері безпеки".
Плани флотилії та умова перемир'я
Втім, зауважує NY Times, Франція та Британія розробили детальні плани розгортання флотилії фрегатів і тральщиків для супроводу вантажних суден через протоку. До місії долучилися понад 20 країн, хоча деякі з них, зокрема Німеччина, мають спершу отримати схвалення парламенту на залучення військових ресурсів.
Проте європейські лідери від самого початку заявляли, що розгорнуть кораблі лише за умови стійкого перемир'я між США та Іраном. У вівторок після кількох днів ударів і відновлення Трампом морської блокади така перспектива видавалася далекою від реальності.
Хоча американський президент не заперечував проти європейської місії, він ніколи не надавав їй великого значення й натомість дорікав союзникам США за відмову приєднатися до американсько-ізраїльської військової кампанії проти Ірану. Трамп заявив, що США можуть самостійно убезпечити протоку, уклавши пряму угоду з Іраном.
"Я не думаю, що це погана ідея – мати тут по одному-два кораблі від кількох країн, – сказав він Макрону на саміті G7 минулого місяця в Евіан-ле-Бені у Франції. – Було б чудово, якби це зробила саме ваша країна".
Як Європа компенсує скорочення американської допомоги
Як зауважує NY Times, Європа досягла більшого прогресу у спробах компенсувати скорочення американської військової допомоги Україні. Хоча минулого тижня Трамп погодився надати Україні ліцензії на виробництво зенітно-ракетних комплексів Patriot, він неодноразово ставив під сумнів готовність США підтримувати безпеку України в довгостроковій перспективі.
Щоб заповнити цю прогалину, вісім європейських лідерів, зокрема Макрон, у понеділок оголосили про створення коаліції протиповітряної оборони, покликаної допомогти Україні розбудувати власну галузь ППО для відбиття російських атак. Франція та ще вісім європейських країн пообіцяли постачати Україні комплектуючі й передавати технології та фахові знання.
У понеділок Макрон доручив Стармеру прокоментувати погіршення ситуації в Ормузькій протоці. Той підтвердив готовність Європи розгорнути сили. Проте, поки Європа має справу з нестабільним Близьким Сходом, непередбачуваними США та хижою росією, її вплив підриває також мінливість власного політичного керівництва.
Мінливий склад лідерів
NY Times нагадує, що Стармер, який відігравав центральну роль у формуванні "коаліції охочих" і морської безпекової місії, має залишити Даунінг-стріт, 10, менш ніж за тиждень. Його ймовірний наступник Енді Бернем поки що значно менш відомий на світовій арені.
Макрон, який очолив рух Європи до стратегічної автономії, також обмежений у часі: це був його останній парад на честь Дня взяття Бастилії на посаді президента – наступного травня, після десяти років при владі, він залишить посаду. Наразі невідомо, чи буде наступний президент Франції таким самим палким прихильником переозброєння Європи.
Трамп натомість не завершив навіть половини свого другого терміну, тож саме він, найімовірніше, і далі визначатиме порядок денний у питаннях війни й миру.
Парад, який надихнув Трампа
NY Times також нагадує: коли Макрон у 2017 році запросив Трампа на свій перший парад, видовище настільки вразило гостя, що він загорівся ідеєю влаштувати власний парад у Вашингтоні – і зробив це вісім років потому.
"Це була демонстрація військової могутності, – сказав згодом американський президент. – І, гадаю, це було чудово для Франції та французького духу". "Нам доведеться спробувати це перевершити", – додав він.
