Прямо зараз в Індії відбуваються протести, які допомагають краще зрозуміти природу конфлікту на Землі між заскорузлими елітами і новими поколіннями. Молодьож підросла в кращих умовах, хоче жити ще краще, ніж колись, але виявилось, що старики вчепились у владу і бабло. І молодьожі тупо нема місця за столом скрєпного істеблішменту. Відтак розчарування, гнів і розброд по протестам. (Думаю, що це можна асоціювати і з нашими протестами, де молодь з дронами протестує проти дурацьких скрєп з короткими снарядами, які дозволяють вбивати наших людей).
В Індії двіж почався коли, два мільйони студентів у медичних вишах мали перездавати екзамени через те, що якісь чиновники облажались і злили в інтернет питання екзамену. А студенти там пахали, гроші платили. В общім, сплошні нєрви і стрес – 12 студентів покінчили життя самогубством. У велетенському індійському масштабі це справді жесть. Бо там виявилось, що освічених індусів вже так багато, що роботу за фахом вдається знайти лише незначній частині випускників. Тому у них і почало зривати кришку на мітингах – прямо зараз по всіх містах, розгони кийками і всі оці прелесті боротьби за краще життя.
Індійському поколінню Z, яке називають «тарганами», вже набридло
Вже понад десятиліття прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді керує найбільшою демократією світу, дотримуючись такої формули: постійна релігійна мобілізація у поєднанні з обіцянками економічного прогресу та «аче дін» (хороших днів). Протягом 12 років це здебільшого діяло як чарівне заклинання.
Тепер індійське покоління Z — найбільше у світі, що налічує понад 370 млн осіб — піддає цю стратегію випробуванню. Протягом п’яти днів цього тижня десятки тисяч молодих індійців вийшли на вулиці по всій країні, створивши найбільший виклик, з яким Моді зіткнувся за час свого прем’єрства.
Рух розпочався на початку цього року після того, як влада виявила, що в травні відбувся витік інформації під час вступних іспитів до медичних вишів. Понад 2 млн студентів були змушені перескладати іспит, хоча вони витратили на підготовку до нього роки, а в багатьох випадках — й значні суми грошей. Щонайменше 12 осіб покінчили життя самогубством. Поліцейське розслідування витоку інформації встановило, що відповідальність за це несуть особи, пов’язані з процесом проведення іспитів.
Студенти вимагали відставки міністра освіти Дхармендри Прадхана, під час перебування якого на посаді по всій країні неодноразово траплялися витоки екзаменаційних завдань. Обурення ще більше підсилилося після того, як голова Верховного суду Індії назвав безробітну молодь країни «тарганами» (хоча пізніше він стверджував, що це стосувалося лише тих, хто має підроблені дипломи).
Мільйони людей висловили свій протест у соціальних мережах, а згодом Абхіджит Діпке заснував партію «Cockroach Janta Party» (CJP). Її назва є пародією на правлячу партію Моді «Бхаратія Джаната» (BJP), і зараз вона має понад 25 млн підписників в Instagram, що значно перевищує 9,4 млн підписників BJP.
У сучасній Індії ідея політичної відповідальності майже зникла з суспільної свідомості. Моді постійно зневажливо ставиться до вимог звільнити членів своєї партії та міністрів, незалежно від обставин. Хоча старше покоління індійців вже звикло вважати це нормальним, багато представників покоління Z, які стикаються з власними серйозними й дедалі більшими викликами, не сприймають такого підходу.
Молодь Індії перебуває у скрутному становищі. Понад чотири з п’яти безробітних у країні — це люди віком до 30 років. Тривожним є те, що рівень безробіття серед випускників вищих навчальних закладів удев’ятеро вищий, ніж серед тих, хто не вміє читати й писати.
Тим часом реальні зарплати залишаються на тому самому рівні. Урядові ініціативи з розвитку професійних навичок не допомагають — із 16 млн осіб, які пройшли навчання, лише 15 % знайшли роботу за останнє десятиліття. Навіть знамениті індійські компанії у сфері інформаційних технологій звільняють інженерів і призупиняють набір персоналу. «Велика п’ятірка» галузі найняла в цілому 17 працівників за перші дев’ять місяців 2025–2026 фінансового року.
Як наслідок, багато молодих людей змушені працювати на посадах, для яких вони мають надто високу кваліфікацію. Я зустрічав інженерів, які працювали на будівельних майданчиках наглядачами, та аспірантів, які займалися введенням даних. Мільйони людей зараз беруться за низькооплачувану й часто експлуататорську роботу за контрактом. Зараз у цій галузі зайнято понад 12 млн індійців, і, за прогнозами, ця цифра майже подвоїться лише протягом наступних трьох років.
Наслідки такого нестабільного життя важко узагальнити, і вони поширюються дедалі далі. Є чоловіки, які не можуть знайти наречених, оскільки не мають гідної роботи. Багато хто не може забезпечити свої сім’ї, бо не може знайти роботу, незважаючи на наявність ступеня магістра.
Понад десятиліття саме на цих людей Моді ретельно будував свою виборчу базу: він обіцяв щороку створювати 20 млн робочих місць, збудувати 100 нових міст, покращити інфраструктуру, викорінити корупцію та створити «нео-середній клас». Але за 12 років для молодих індійців реалізувалося занадто мало з цього.
Тож, мабуть, не дивно, що накопичений гнів покоління Z тепер вибухнув на вулицях. Це покоління, для якого Instagram — це першочергове, яке вправно створює яскраві ролики та меми, сповнені іронії. У Делі студенти висміюють Моді, транслюючи його старі промови через гучномовці. Нещодавно протести переросли у насильницькі, оскільки поліцейські застосовують сльозогінний газ та наносять удари кийками.
Незважаючи на масштаби заворушень, реакція з верхівки була стриманою. Моді пішов на деякі поступки, але не зміг усунути Прадхана і досі не звернувся безпосередньо до студентів-протестувальників.
Навіть якщо він це зробить, навряд чи індійське покоління Z буде в настрої його слухати. На вулицях країни досі лунають критичні голоси. Неповага молоді висвітлює контраст між обіцянками Моді та їхньою реальністю. Вони знають, що — як і тарганів — їхні скарги неможливо придушити
