1. На нафтоналивному терміналі у російському Ростові-на-Дону згоріли 7 із 12 резервуарів.
- На нафтоналивному терміналі Новошахтинського НПЗ у ростові-на-дону триває пожежа після атаки українських безпілотників у суботу.
- За попередніми даними, знищено 7 із 12 резервуарів, ще один пошкоджений вогнем.
- Загальний обсяг резервуарів термінала сягає 60 тис. кубометрів, а потужність відвантаження — 3,5 млн тонн продукції на рік.
2. росія фактично заморозила великі інфраструктурні проєкти на заході країни на кілька років.
- Будівництво великих інфраструктурних об’єктів у європейській частині росії та на Північному Кавказі фактично призупиняють на кілька років. Федеральна влада орієнтує бізнес на перенесення нових проєктів у східні регіони країни.
- Частину вже розпочатих будівництв зупинять, інші об’єкти реконструюють для захисту від зовнішніх загроз. Компаніям рекомендують зосередитися на безпеці наявної інфраструктури та її відновленні після пожеж і руйнувань, а не на спорудженні нових великих промислових і логістичних комплексів.
- Водночас приватний бізнес і без цих загроз скорочує інвестиції через високу вартість кредитів і низьку рентабельність проєктів.
- Основні інфраструктурні будівництва тепер залежать від національних проєктів і федерального бюджету, які перебирають на себе значну частину фінансових ризиків.
3. Зерновий сектор росії зазнає масштабних збитків, а аграрії втрачають доступ до кредитів.
- Зерновий сектор росії зіткнувся зі збитками до 980 млрд рублів через падіння закупівельних цін нижче собівартості виробництва. За оцінками, за врожаю 91–93 млн тонн сукупні втрати галузі становлять 810–980 млрд рублів, із яких 630–740 млрд припадають на південні регіони. Там збитковість сягає 64%, а втрати на кожній тонні зерна — 7–8 тис. рублів.
- Ситуацію погіршують дорогі добрива й пальне, а також надлишок зерна на внутрішньому ринку: 14–20 млн тонн не знайшли покупців на експорт.
- Державна підтримка в розмірі 40–60 млрд рублів покриває менш ніж 1% задокументованих збитків. Фінансові проблеми аграріїв посилюються скороченням кредитування.
- За даними Центробанку рф, у січні–серпні 2026 року сільськогосподарським підприємствам та індивідуальним підприємцям видали кредитів на 1,003 трлн рублів — на 10% менше, ніж за аналогічний період минулого року.
- У серпні обсяг кредитування скоротився на 15% порівняно з липнем, до 109,2 млрд рублів. Водночас прострочена заборгованість аграріїв зросла на 20% за рік і на 5,3% за місяць, до 67,6 млрд рублів.
- Через проблеми зі збутом зерна та нестачу коштів господарства скорочують посіви, відкладають придбання техніки й накопичують борги перед банками та постачальниками.
4. Капіталізація російського фондового ринку за два роки впала майже вдвічі відносно ВВП.
- Капіталізація російського фондового ринку скоротилася приблизно з 47% до 23% ВВП, віддаливши росію від цілі, яку путін поставив у травні 2024 року. Тоді він доручив до 2030 року збільшити капіталізацію до 66% ВВП. Тепер Центробанк і Мінфін переглядають цільові показники, оскільки ринок рухається в протилежному напрямку.
- Від травня 2024 року сукупна вартість акцій публічних компаній знизилася приблизно на третину. За розрахунками самого Центробанку, індекс Московської біржі з початку 2022 року став одним із найгірших інструментів для інвестування: навіть з урахуванням реінвестованих дивідендів збиток становив 10,5%.
- Щоб досягти початкової мети до 2030 року, капіталізацію ринку тепер довелося б збільшити приблизно утричі за чотири роки. Перший заступник голови ЦБ визнав, що наблизитися до показника 66% ВВП поки не вдається.
- План розвинути фондовий ринок як джерело довгострокового фінансування для компаній не спрацював. Через високі ставки за банківськими депозитами інвестори віддають перевагу їм, а не акціям.
- У результаті замість зростання капіталізації російський ринок втрачає вартість, а влада готується переглянути показник, якого не змогла досягти.
5. Вартість доставки російської нафти до Індії зросла до рекордних $30 за барель.
- Вартість перевезення російської нафти з чорноморських і балтійських портів до Індії на початку жовтня досягла історичного максимуму — близько $30 за барель.
- Cтавки фрахту зростають через підвищення ризиків для судноплавства в Чорному морі та подорожчання танкерних перевезень у світі. Рекордні витрати на доставку обмежують вигоду росії від високих світових цін на нафту.
- Через санкційні обмеження основні обсяги сировини із західних портів доводиться перевозити довгими й дорогими маршрутами до азійських покупців, передусім Індії та Китаю.
- За оцінками трейдерів, фрахт танкерів для перевезення російської нафти Urals до Азії коштує близько $30 за барель або більше. Вартість рейсу танкера класу Suezmax із Чорного моря до Індії зросла до рекордних $27–30 млн в один бік проти приблизно $19 млн у вересні.
- Подорожчання логістики збільшує витрати російських експортерів і скорочує доходи, які вони можуть отримати від продажу нафти за високими цінами.
6. Франція затримала танкер російського тіньового флоту в Індійському океані.
- Французькі військові затримали нафтовий танкер DF Peak, який підозрюють у використанні фальшивого прапора та незаконному перевезенні палива. Про це повідомив президент Франції Еммануель Макрон.
- Судно оглянули більш ніж за 450 морських миль на південь від острова Реюньйон. Перевірка документів підтвердила підозри щодо законності використання прапора.
- За запитом прокуратури міста Сен-Дені танкер супроводили до місця стоянки біля Реюньйону для подальшої перевірки. На борту залишився 21 член екіпажу з різних країн під наглядом французьких військових.
- Макрон заявив, що Франція має намір протидіяти тіньовому флоту в будь-якій точці світу та боротися з незаконною торгівлею відповідно до міжнародного морського права.
7. Європейський Союз все ще залежить від російських вуглеводнів, але в меншій мірі, ніж стверджує росія.
- Від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну в лютому 2022 року Євросоюз витратив на російське викопне паливо близько €197 млрд, або $209 млрд. Ця сума, наведена Єврокомісією станом на липень 2026 року, менша за оцінку москви.
- У понеділок російська сторона заявила, що від 2022 року продала європейським країнам вуглеводнів на понад $320 млрд, або приблизно €286 млрд.
- Однак у Брюсселі навели нижчі показники. За словами представниці Єврокомісії Анни-Кайси Ітконен, завдяки скороченню імпорту російської нафти й газу Європа уникнула додаткових витрат у розмірі €278 млрд. Без цієї політики загальні витрати на російське викопне паливо могли б сягнути €475 млрд.
- У Єврокомісії наголошують, що важливо оцінювати не лише поточні обсяги закупівель, а й довгострокову тенденцію. Попри те, що залежність ЄС від російських енергоносіїв ще зберігається, вона послідовно скорочується. Саме довгострокове зменшення імпорту має обмежити доходи росії від продажу енергоресурсів європейським країнам.
8. Європа посилює тиск на росію через розбіжності з Трампом щодо санкцій.
- Лідери ЄС готуються вимагати посилення санкцій проти росії на саміті 15 жовтня через розбіжності з президентом США Дональдом Трампом, який домовився з путіним про послаблення обмежень на експорт російського дизельного палива.
- У проєкті спільної заяви лідери ЄС закликають до нових санкцій і заходів для скорочення нафтових доходів кремля. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск і канцлер Німеччини Фрідріх Мерц наголосили, що росія продовжує атакувати енергетичну інфраструктуру України, тому тиск на москву необхідно посилити.
- Розбіжності загострилися після рішення Трампа дозволити додаткові постачання російського дизельного палива на світовий ринок. За оцінками, йдеться про 4,8 млн тонн у найближчі місяці.
- Європейські та українські посадовці сумніваються, що це суттєво знизить ціни на пальне у США, натомість побоюються, що росія отримає додаткові доходи для фінансування війни.
- ЄС також закликає Вашингтон запровадити жорсткіші санкції проти російського енергетичного сектору. Водночас Брюссель готує 23-й пакет обмежень, який планують передати урядам країн ЄС до кінця року. Європейські чиновники також занепокоєні повідомленнями про можливий тиск США на Україну з вимогою припинити удари по російських нафтопереробних заводах.
- На цьому тлі європейські лідери дедалі активніше говорять про необхідність посилення власної обороноздатності та зменшення залежності від Вашингтона.
9. Фінляндія закликала ЄС повністю заборонити туристичні візи для росіян до завершення війни.
- Міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен закликала ЄС припинити видачу туристичних віз громадянам росії до завершення війни проти України.
- За її словами, Фінляндія ще у 2022 році заборонила видавати росіянам візи для необов’язкових поїздок, зокрема туристичних. Тепер Гельсінкі наполягає на поширенні цієї заборони на весь Євросоюз.
- Валтонен наголосила, що росіяни не повинні користуватися європейськими свободами й рівнем життя, поки їхня країна бомбардує українські міста та будинки.
- Заборона, за її пропозицією, має діяти доти, доки росія не припинить війну проти України.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
