Станом на зараз у монобільшості начебто 229 голосів. Навіть виманили слугу Куницького, який бігав десь по світу 2 роки, але при цьому залишався депутатом.
Бо списувати його було не можна. Бо він мажоритарник і його не можна замінити наступним кнопкодавом, як якогось галімого списочника.
Але вже зо два роки, як сама монобільшість на голосуваннях дає стабільно 170-190 голосів, а аж ніяк не 226.
А тут ще й Куницький приїхав, а десь 20-30 слуг поховалися. Треба голосувати, а зал порожній.
Про це свідчить сьогоднішнє голосування.
Сьогодні важливий для євроінтеграції законопроект про приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA) без голосів опозиції не було б прийнято взагалі.
Слуги, канєшно, напрягли усіх своїх, але «своїх» набралося лише 179 голосів. Підпрягли союзних ОПЗЖшників та інші довіри і замайбахи.
Але навіть з сателітами вони разом дали лише 225 голосів «за».
Закон прийняли завдяки ЄС (16 «за») і Голосу (6 «за»).
Але зелені вперто не визнають, що їх ніц немає і гордо надувають щоки.
А вихід є. Ну можна ж не напрягатися кожного разу, щоб голосувати ситуативною більшістю?
А створити «Коаліцію Національної єдності» чи «Європейську коаліцію», сформувати однойменний уряд, забити на Зеленського і почати витягати Україну з корупційного лайна і болота примітивних рішень.
Але зелені вперто роблять вигляд, що вони не обк*к*лись, а так і було.
А прозрівші – не переходять в опозицію, а тупо валять з країни.
Куницький мелькнув тут, а потім знову звалить.
Нова поросль, мля.
