Найсправедливіший "мирний план " мав би складатися всього з декількох пунктів:
1. Росія має піти з України.
2. Росія має заплатити.
3. Росія має розпастися.
Україна має лише одне зобов'язання: загоїти рани, й завжди бути напоготові. Щоб "ніколи знову" дійсно ніколи не повторилось.
Натомість хтось ділить наші землі, хтось хоче на цьому заробити, хтось не оцінив ризики й залишається лише вболівальником- або нашим, або росії. Але це не гра. І ми не на стадіоні. Наприклад, я дуже ЗА зміну нашого президента на компетентну й професійну людину, але у мене багато років є питання: так звані вибори путіна проводилися ж і на окупованих територіях України? З 2014 року окупованих. І тоді чому путін - легітимний? Коли ні?
Наприклад, що за освітні програми в українських школах, щодо толерування різних культур, до яких росіянам є діло? Де толерування, де культури, а де росіяни? Хіба що вони культурою, вартою українського толерування, хочуть назвати свій "русскій мір"? В домовині я його бачила.
Наприклад, які ще 50% управління нашою ЗАЕС американцями? (Про росіян навіть мова не може йти). Так само як які ще 50% американцям на заблоковані Євросоюзом російські гроші? Американці тут в якості "нагріти руки"? Це наша ЗАЕС. І наші гроші. Американське - в Будапештському меморандумі.
І шкода, що цей процес "перемовин" виглядає лише як розтягнутий в часі проект, з пунктами, які виглядають як вимоги до України капітулювати. Росії тут і місце в наших школах, і на наших ЗАЕС, і право дозволяти чи не дозволяти нам користуватися нашими річками, і нашими землями, і нашими мізками, нав'язуючи втомленим, пораненим, постраждалим людям якісь неконституційні референдуми - про наше, на нашій землі, за наш рахунок.
Єдина наша справжня гарантія - це сильні ЗСУ.
Я не вправі очікувати див від них тепер - але вони не раз дивували.
Крим ще не відрізали від росії. Ще не всі галузі на росії лягли. Ще не всі їх танкери потоплені. Ще не весь Новоросійськ палає. Ще не всі їх генерали вилетіли в повітря в своїх автівках на московських вулицях. Ще не достатньо росіян втратили роботу.
Ще не все зроблено, що буде зроблено. Що могло би бути зроблено раніше, якби не багато обставин, і внутрішніх, і зовнішніх, що продірявили наш тил, і наші шанси. По суті, якби не гальма (наша сьогоднішня влада, її єрмаки й міндічі, вкупі з трампами, їх продавцями нерухомості, орбанами, китайцями тощо, і різне додаткове лайно, яке означила ця війна, вивела під світло) - нашим справжнім, єдиним, найкращим, рідним гарантам сьогодні було б набагато легше нас захищати. І той список вимог до України, можливо, не виглядав би таким знущанням.
