Головний феномен української політтехнології: міф про те, що Володимир Зеленський не готувався до вторгнення, бо «просто не міг у це повірити».
Чому ця «казка» так легко заходить суспільству? Відповідь проста: Президент мімікрує під уявлення більшості, яка так само до останнього не вірила у 24 лютого. Але чи можна виправдовувати таку наївність на державному рівні?
Також аналізуємо, чому Ігор Терехов, Гетманцев та Гончаренко продовжують грати в ту саму небезпечну гру, просуваючи тезу, ніби з росіянами взагалі можна було про щось домовитись. Хто і навіщо знімає відповідальність з політиків і до чого веде ця маніпуляція
