Дві третини українців не чули і не знають про існування енергетичного штабу. При цьому, на відміну від столиці, в більшості регіонів винними в поганій підготовці до енергетичної кризи, вважають президента, його команду та уряд, а не місцеву владу
Аналітичний центр Ділова Столиця та компанія New Image group провели соціологічне опитування щодо енергетичної ситуації в країн. Лінк на все дослідження буде в коментарях, а зараз лише кілька цифр.
Про те, що в Україні працює енергетичний штаб на чолі з першим віцепрем'єр-міністром — міністром енергетики Денисом Шмигалем, знають 36% — 47% чоловіків та 27% жінок. Найбільше з-поміж них жителів Києва. Не чули про штаб — 58%: 47% чоловіків та 67% жінок. Найчастіше так відповідали жителі Сходу та Півдня.
Якщо коротко - це повний комунікаційний провал урядової команди. Ні для кого не секрет, що Шмигаль не любить комунікаційну активність (хоча варто зазначити, що зараз він робить багато правильних і необхідних речей). І потрібно було будувати складну модель донесення інформації. Але вирішили, схоже, що достатньо просто раз на пару днів обмежитися сухими прес- релізами.
Щодо того, хто несе найбільшу відповідальність за неготовність енергетики до нинішньої ситуації, більшість — 31,8% — назвали президента та його команду. Таку відповідь дали 37% чоловіків проти 27% жінок.
Далі йдуть:
* енергетичні компанії — 25%;
* Кабінет міністрів — 25%;
* місцева влада — 7% (найчастіше такий варіант обирали в Києві — 12%).
* Безпосередньо суспільство (громадяни) — 0,2%.
Водночас на питання, хто найкраще зараз справляється з викликами, які стоять перед енергетикою, більшість — 40% — назвали саме енергетичні компанії.
* Ще 21% обрали варіант "безпосередньо суспільство, громадяни".
* Громадські та благодійні організації, волонтерів назвали 8,4%.
* Місцеву владу — 6%.
* Найменші показники в уряду і президента та його команди — по 2,3%.
Якщо дуже коротко, енергетична криза дуже жорстко бʼє і битиме по владі. І це при тому, що все це можна було б частково згладити правильною комунікацією. Чому це не робиться? Причин дві: всі відповідальні бояться, що негатив можна натягнути на себе. А, по- друге, була вибрана стратегія все перекидати на місцеву владу ( перш за все в Києві). От тільки проблема в тому, що ця стратегія топить не лише місцеву владу, але й тих, хто перекидає відповідальність.
