Ну і тепер, коли всі заспокоїлися і напостилися мемчиків, скажу і я про "Павутину".
Ну, перше і головне.
Операція дійсно безпрецедентна, яскрава і ефективна.
Позитивні ефекти: втрати літаків противником, "фурофобія" і страшенний напряг для ФСБ та решти структур (уявляю, яка зараз у них істерика та кадрові чистки).
Тобто, суцільні плюси, і це факт.
Тепер про погані новини.
Фронт рухається, і рухається не туди, куди нам потрібно.
На нього, на жаль, ця операція безпосередньо не вплинула ніяк, та й не повинна була, це операція з іншої категорії.
Що я особисто не розумію зараз, то це нашого стратегічного задуму.
Ні-ні, я не маю на увазі цілком таємні плани, їх я і не маю знати.
Але я не бачу головного - на чому базується план і яка його мета.
Чудово розумію, на чому базується план противника: на чисельній перевазі (м'ясо), на КАБах, на дронах. Мета - хапнути стільки, скільки зможуть, потім перепочити (перемовини та замирення), а врешті захопити всю Україну.
На чому базується стратегія у нас, я поки не розумію. Так, удари по літаках, аеродромах, нафтобазах (яким так раділи) - це дійсно круто, неймовірно круто, але,, на жаль, фронт це не зупинить.
Стратегія "про щось домовимось і стоп війна" - це не стратегія, ще дитяча гра "я в доміку".
Буду сподіватися, що я просто мало знаю і, в силу свого обмеженого розуму, не розумію якихось невидимих факторів.
