Сенсація, ну ніхто би не міг такого подумати... щось сталося неймовірне..
Актор, глибоко вжитий в роль президента, нарешті на четвертому році великої війни з'явився на людях у «костюмі». Костюмом Чоловіка це важко назвати...
Але ж прочуханка значить подіяла.
Розпочну зі стьобного театрального жарту, тому що ми всі чули ці театральні пояснення, що ось поки війна, поки не закінчиться війна, ми на себе ніякі костюми не одягнемо і.т.д.
Потім попустило і «віце-президент» Єрмак вже ходить по Білому домі в костюмі.
До речі, такий гарний і дуже дорогий костюм, має гарний синюватий відлив, зараз такі модні трендові кольори, от правда ніхто не зустрічається з ним, там ніхто не хоче, бо всіх вже «замахав».
То от тепер значить, є прориви певні, вже йде повернення до якогось цивілізованого дрес-коду на дуже солідних статусних зустрічах, самітах, як саміт НАТО.
Казалося, що до кінця війни нічого ніхто не вбере, та вже значить потрошки вбирається, бо якось що-то теж треба освіжати - свої власні погляди і заяви на це все діло. Така ціна тій всій театральщині дешевій на грані.
Грали, грали, але виявляється ніякої суперечності ні в суспільства, ні в світового співтовариства, ні в них самих не виникає просто якийсь більш-менш нормальний цивілізований дрес-код для першої особи держави.
І це не є проблемою і не було ніколи це проблемою. Була проблема в грі - тупій, огидній, ліцемірній показусі.
Грати з себе мілітарі, показувати якихось полководців, ну, тобто вдаватися, загравати всю ту армійську камуфляжну стилістику, не будучи такими взагалі, тому що це працівники кабінетів, які взагалі до цього нічого не мають. І ця гра вже також вичерпується, перегорає.
І для актора це найбільша драма, бо його власна ігрова стратегія себе вичерпує. Бо далі виявляється можна бути хоч якось нормальним, а не театральним і награним.
Ну а якщо почав з жартів і якихось підколок, а вільні суспільства це повинні робити, а особливо на тему узурпаторів, тому що це взагалі остання віддушина, то я хотів би звернути увагу на ще один дуже сильний дотеп.
Це найсильніший жарт за останні три роки.
Ось капітан команди КВН дуже класно «пожартував» в інтерв'ю Sky News з текстом:
«Ну може я не є найкращий, але точно я є найдосвідченіший лідер держави і я буду вести Україну через війну,».
Не факт, що найкращий, але точно найдосвідченіший, сказала людина, яка до 2022-го в ніч на 24 лютого маринувала шашлики, називала панікьорами всіх, хто говорили про наступ і взагалі у вус собі не дула стосовно війни.
І навіть, чесно кажучи, там ні по освіті, ні по компетенціях, нічого навіть близького там не було, що вимагає посада номер один в державі.
Але ось така заява, а я вважаю, вона є заявкою, більше навіть не заявою, а заявкою на довічне правління в час війни.
Це вже не приховується і ми тут не просто маємо справу з гумором.
Це насправді дуже видимий і дуже явний прояв того, що називається Ефектом Даннінга - Крюгера.
В психології і частково в психіатрії, бо це суміжні компетенції, ефектом Даннінга - Крюгера називається так званий ефект профана.
Чим більше профанна людина, чим вона більше є некомпетентна - тим більше вона здатна приписувати собі якісь надзвичайні якості.
Ефект синдрому Даннінга-Крюгера або ефект профана описаний якраз для дискомпетентних владоможців, які освіти не мають, компетенції не мають, досвіду не мають, але вони так настільки щиро вірують у свою якусь велич, в свою значимість, що цим вони перекривають відсутність суто професійних рис, суто професійних характеристик, характеристик компетентності, якості, освіти і освіченості і.т.д.
Оцей ефект Даннінга-Крюгера він дуже сильно саме зараз буяє. І здається, це така дуже сильна квінтесенція, коли в найбільш тяжкий виклик для держави, в момент, коли тренд війни переламаний абсолютно в поразкову-фіаскову сторону, і це вже нічим перекрити не можна, якраз от тоді і виникає якась спокуса себе ще більше вважати максимально придатним, максимально здатним, максимально спроможним, максимально великим, сильним, значимим...най...най...най.
Це є типовий ефект профана.
І він був формулою державної ЗЕленої влади, тому що у 2019-році владою стали аполітичні люди.
Люди, які політикою не сильно то цікавилися, а якщо цікавились, то дуже поверхнево і більше з «гумористичної» вежі дивилися.
Без посад, без досвіду, без розуміння того як взагалі працює державна машина.
Це такі собі, умовно кажучи, голограмні вискочки. Вони якраз за рахунок повноти влади ще більше в собі розвинули цей ефект Данінга-Крюгера, коли чим гірше все навколи, тим більше буде відчуття їх значимості, ну прямо що не місії.
Це складні такі речі на політичному і на міжполітичному, наддержавному рівні.
І ми з цим живемо.
І це є проблемою.
Тому і бачимо такі заяви.
Заяви, які полягають у неспроможності дивитися на себе критично, оцінювати ситуацію критично, себе аналюзувати критично, на все дивитися критично.
А коли цієї здатності нема, тоді буде...буде як буде, але точно гірше.
Ну а взагалом, враховуючи рівень самовпевненості «нашої національної еліти» можна вважати, що вони точно знають, як провести Україну через війну, як привести до перемоги, до переможних фанфар і литавер.
А нам потрібно лише, ну ось «просто» дочекатися, ну а потім напевно і то відсвяктувати.
Як казали в старовину:
Най-най-най, бо обпечешся...
І зараз ми маємо те саме.
●
Подивишся\послухаєш Трампа – американець.
Подивишся\послухаєш Макрона – француз.
Подивишся\послухаєш Мелоні – італійка.
Подивишся\послухаєш путіна – м.ск.ль у чистому вигляді.
Подивишся\послухаєш Туска – поляк.
Подивишся\послухаєш Сі – китаєць.
Подивишся\послухаєш Ердогана – турок.
Подивишся\послухаєш Мерца – німець.
Подивишся\послухаєш Токаєва – казах.
І лише у випадку з нашими «видатними діячами» сучасності виникає потреба поставити уточнювальне запитання щодо їхньої ідентичності:
ХТО ВОНИ?
Людина – це те, до якої культурної матриці вона належить.
Не паспорт, не прописка, не посада, не офшор, не статуетка за впливовість – а приналежність до культурної матриці є базою ідентичності.
Все інше – надбудови.
Вони – російські люди за своєю культурною орієнтацією, приналежні до російської спадщини: від красного письменства до сучасного маскульту з крилатими фразами, мемами, цитатами з мультиків і фільмів made in russia.
Їхні мізки заповнені терабайтами інформації про все масове русске, і цього не здатні змінити навіть бомби, теж русскі.
Такі люди можуть очолювати цілі держави, бути медія-старами, вдавати з себе когось іншого. Але ще ніхто ніколи не спростував аксіоми гуманітарної колонізації:
коли культура ворога з ворожої стала рідною, у вирішальний момент все одно спрацює рубильник приналежності до культури ворога.
Люди, приналежні до культурної матриці московитів, повинні починати з перемоги над собою. Бо без цього ніяких інших перемог не буде. Ніколи і ні в чому.
Наша національна трагедія:
справжні гинуть во ім’я благоденствія сурогату.
●
У чому досвідчений Зеленський?
➤ Об'єднати партнерів не зміг.
➤ Налагодити виробництво зброї не зміг.
➤ Налагодити будівництво фортифікації не зміг.
➤ Мобілізацію провалив.
❗️Але очолив корупцію та репресії.
Так для чого нам Зеленський?
Мати абсолютну владу і не нести жодної відповідальності!
Ні за що.
Це і є формула Зеленського.
Навіть путін заздрить.
.
Остап Дроздов
ТГ Дмитро Чекалкин
Світлина:
Все дуже якось сходиться і рухається в цьому напрямку.
Це ж не костюм Чоловіків.
