Знаєте як рашистська розвідка вербує в Африці людей через замануху про журналістів- розслідувачів? Раджу цей текст «The Economist». (якшошо одразу попереджаю – я соросьонок з дєццтва))))
І да. Вороги використовують для просування своїх наративів не ТікТок, а Фейсбук. Бо до нього нема питань у білого світу, його не підозрюють у звязках з Китаєм. Він є всюди і він є ідеальною дорогою в мозок всіх.
І ще. Цей текст блискуче доводить чому українська влада має припинити викидати сотні мільйонів гривень на телеканал «Дом», який призваний нести закордонній аудиторії український погляд на картину світу. Це просто ніочьом. Це тупе транжирення суттєвих для нас грошей, але яке взагалі не працює на фоні мільярдів доларів, які викидають наші вороги на інформвійну по всьому світу.
Да, це обідно. Але це та драка, в яку навіть не варто вязуватись, коли у тебе нема відповідної зброї. Це як продати почку, щоб купити револьвер на драку, а проти тебе чувак з бластером і ядерною бомбой. Не треба було так з почкою.
Китай і Росія розгортають нову потужну зброю: ідеї
Минулого року шістдесят щасливчиків отримали можливість навчатися журналістиці в Африканській ініціативі, новому прес-агентстві в Бамако, столиці Малі. Слухачі отримали онлайн та очні уроки з репортерської майстерності, пообіцявши, що троє з них згодом будуть прийняті на роботу в агентство на повний робочий день. Заковика, як повідомляє Forbidden Stories, мережа журналістів-розслідувачів, полягала в тому, що «Африканською ініціативою» керує російська розвідка.
Багато західних країн згортають свої зусилля з мовлення на весь світ. У березні президент Дональд Трамп припинив фінансування «Голосу Америки» та його сестринських мереж, а також ліквідував Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), яке фінансувало тисячі журналістів по всьому світу. Бюджети суспільних мовників були урізані скрізь - від Австралії до Канади та Франції.
Триває битва ідей. Поки західні країни замовкають, інші говорять голосніше. Китай і Росія інвестують сотні мільйонів або, можливо, мільярди в дезінформацію, заявив 14 травня Тім Деві, генеральний директор Бі-Бі-Сі. «Майбутнє нашого згуртованого, демократичного суспільства вперше в моєму житті опинилося під загрозою», - сказав він у своїй промові. Він закликав збільшити фінансування, щоб подвоїти охоплення Всесвітньої служби Бі-Бі-Сі.
Вісімнадцять місяців тому RT, російська державна мережа новин, запустила сміливу рекламну кампанію в таких країнах, як Мексика, Індія, Сербія і Туніс. «Чому Британія не поверне алмаз Кох-і-Нур?» - запитує реклама RT на першій сторінці індійської газети Times of India. Минулого року вона відкрила Академію RT, яка навчає журналістів в Африці, Південно-Східній Азії та Китаї. Sputnik, ще одна державна російська новинна організація, нещодавно запустила африканську службу. За словами Емануеле Оттоленгі з американського аналітичного центру Foundation for Defence of Democracies, RT і Sputnik розширюють свою присутність у Латинській Америці, де вони ділять продюсерів, знімальну групу і офісні приміщення з венесуельським Telesur і іранським HispanTV.
Менші країни також поширюють новини по всьому світу. Турецька державна мережа новин TRT запустила африканську службу в 2023 році, відкривши в березні філію сомалійською мовою. За словами колишнього репортера ВВС, вона наймає на роботу колишніх співробітників ВВС. Окрім просування добрих справ Туреччини в Африці, де вона інвестує в інфраструктуру та експортує зброю, TRT із задоволенням висміює колишні колоніальні держави.
Найбільші інвестиції в закордонні журналістські операції, схоже, зробив Китай. Державне інформаційне агентство «Сіньхуа» збільшило кількість своїх африканських бюро з «жменьки» два десятиліття тому до 37 минулого року, згідно з даними Африканського центру стратегічних досліджень (ACSS), аналітичного центру при американському міністерстві оборони. Як і Росія, Китай також пропонує навчання і стипендії для журналістів: Китайсько-африканський прес-центр відправляє африканських репортерів на десятимісячні стажування до китайських ЗМІ, щоб вони могли перейняти культуру їхніх редакцій. Китайська компанія StarTimes зараз є другою за величиною цифровою телевізійною службою в Африці.
Китайські новини особливо сильні в соціальних мережах. Поки американські конгресмени турбуються про TikTok, Китай, схоже, покладається на Facebook, американську соціальну мережу, щоб поширювати свої повідомлення на міжнародному рівні. Найпопулярнішою новинною організацією у Facebook є не CNN чи New York Times, а CGTN, китайська державна телевізійна мережа, яка зі 125 мільйонами підписників випереджає навіть поп-зірку Шакіру. Незважаючи на те, що в самому Китаї Facebook заборонений, п'ять новинних організацій з найбільшою кількістю підписників у Facebook є китайськими, які поширюють новини англійською мовою (див. діаграму).
Схоже, що китайські організації купили значну частину свого охоплення за допомогою реклами у Facebook. Жодна з них не є настільки ж популярною в інших соціальних мережах. (На YouTube, наприклад, чотири найпопулярніші новинні канали - індійські; у TikTok найбільш підписним новинним акаунтом є британська Daily Mail, за нею йде саудівська Al Arabiya). Бібліотека оголошень Facebook свідчить про складну операцію, коли китайські ЗМІ випробовують кілька рекламних оголошень, перш ніж вкладати гроші в найефективніше. Деякі оголошення є нешкідливою приманкою для кліків, що демонструє китайські туристичні центри. Інші мають політичне забарвлення: минулого року агентство «Сіньхуа» заплатило Facebook за розкрутку історії про те, що філіппінські рибалки у спірних водах були шпигунами, з хештегом #fishyfishermen.
Чи багато важить такий вид просування? У дослідженні, опублікованому в Harvard Misinformation Review, проаналізовано майже 1000 рекламних оголошень у Facebook, куплених китайськими державними ЗМІ у 2018-20 роках, які переглянули 655 мільйонів разів, переважно за межами багатого світу. Автори дослідження, Арджун Тамбе і Тоні Фрідман, виявили, що коли країна бачила більше таких оголошень, її ЗМІ висвітлювали Китай більш позитивно - наприклад, називаючи продемократичні протести в Гонконзі «заворушеннями». Зі збільшенням кількості реклами зростало і прокитайське висвітлення таких тем, як covid-19 та економіка Китаю.
Окрім поширення новин під власним брендом, країни укладають угоди про розміщення своїх матеріалів у місцевих виданнях, які часто вдячні за дешевий контент. За даними ACSS, «Сіньхуа» має угоду з кенійською Nation Media Group, що дає їй доступ до восьми радіо- і телеканалів цієї фірми, 28 мільйонів підписників у соціальних мережах і 90 тисяч читачів щоденних газет у чотирьох африканських країнах. Як повідомляється, RT має контракти з більш ніж 30 африканськими телеканалами на трансляцію свого контенту. Росія особливо зацікавлена в такому «відмиванні наративів», за словами Віктора Іліє з румунського новинного сайту Snoop. Оскільки аудиторія з підозрою ставиться до таких ЗМІ, як «Спутник», Росія все частіше кооперує впливових осіб. Президентські вибори в Румунії були скасовані в грудні після того, як спецслужби країни заявили, що викрили операцію з впливу на TikTok під керівництвом Росії; на повторних виборах цього місяця перше місце посів інший проросійський кандидат.
Західні країни все ще мають гучні мегафони. На YouTube індомовний канал BBC має більше підписників, ніж англомовний; на Facebook бірманськомовна сторінка має більше підписників, ніж Fox News. І, незважаючи на зменшення ресурсів, незалежні журналісти в конфліктних регіонах продовжують працювати. Молдовське видання Ziarul de Garda втратило 40% свого зарплатного бюджету відтоді, як Америка припинила фінансування донорів. Проте його керівник Аліна Раду налаштована рішуче: «У нас в редакції є правило. Росія ніколи не розслабляється щодо Молдови. Тому ми також не повинні розслаблятися».
